11 березня 2024 року м. Рівне №460/6812/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доДепартаменту патрульної поліції Національної поліції України
про визнання протиправною та скасування наказу, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - відповідач) в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати наказ №131 від 01.03.2023 в частині застосування до позивача заступника начальника відділу організації несення служби в місті Сарни УПП в Рівненській області ДПП майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади;
зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України вилучити дані щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді "звільнення з посади" з інформаційної підсистеми "Облік дисциплінарних стягнень" Департаменту партрульної поліції Національної поліції України.
Обґрунтовуючи позов, позивач вказав, що він проходить службу в Управлінні патрульної пoлiцiї в Рівненській області Департаменту патрульної поліції на посаді заступника начальника відділу організації служби в м.Сарни УПП в Рівненській області ДПП у званні майора поліції. Зазначив, що 12.01.2023 о 13:00 год. сержант поліції ОСОБА_2 зустрівся із потерпілим ОСОБА_3 у заздалегідь обумовленому місці, де потерпілий передав поліцейському кошти за проїзд його вантажного транспортного засобу з деревиною, після чого ОСОБА_2 був затриманий працівниками правоохоронних органів. По вказаному факту відповідачем було призначене службове розслідування, за результатом якого Департаментом патрульної поліції Національної поліції України видано наказ № 131 від 01.03.2023 «Про застосування до працівників УПП в Рівненській області ДПП дисциплінарних стягнень», у якому зазначено, що вчинення правопорушень поліцейським ОСОБА_4 стало можливим через неналежне виконання позивачем службових обов'язків, за що до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади. Позивач вказав, що він був притягнений до дисциплінарної відповідальності фактично за дії, що вчинив поліцейський ОСОБА_2 , хоча дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку. Покликаючись до норм Закону України «Про Національну поліцію» та Дисциплінарного статуту Національної поліції України, позивач зазначив, що підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни. Вважає, що в ході проведеного службового розслідування та при виданні оскаржуваного наказу відповідачем не проведено об'єктивного, повного та всебічного дослідження обставин; не встановлено та не обґрунтовано вчинення ним будь-якого дисциплінарного проступку, оскільки саме поліцейський ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, до якого позивач не має жодного відношення. В той же час, перебування позивача в одному підрозділі із підозрюваним ОСОБА_4 не може свідчити про наявність у його діях будь-яких порушень вимог чинного законодавства, оскільки в ході досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_5 не встановлено причетності позивача до кримінального правопорушення. Оспорюваний наказ взагалі не містить конкретних обставин, які вказують на порушення позивачем службової дисципліни. В наказі перелічені лише загальні правові норми, але не вказано, в чому конкретно полягає порушення ним службової дисципліни. Пред'явлення підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення жодним чином не доводить вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Також вказав, що як похідні від вимоги про скасування наказу, які нерозривно із ним пов'язані, слід зобов'язати відповідача організувати внесення відповідних відомостей до Інформаційної підсистеми «Облік дисциплінарних стягнень» Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, скасувати внесення відповідних даних щодо позивача до обліків дисциплінарного стягнення.
Ухвалою суду від 20.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачам подав відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та зазначає, що що 12.01.2023 о 13 год. 19 хв. на автомобільній дорозі М-07 "Київ-Ковель-Ягодин" 303 км сержант поліції ОСОБА_7 , перебуваючи під час виконання службових обов'язків, у форменному одязі, з табельною вогнепальною зброєю, у приміщенні, призначеному для складання адміністративних матеріалів та обробки інформації, отримав неправомірну вигоду в розмірі 200 доларів США від громадянина за безперешкодне переміщення транспортних засобів, які перевозили лісопродукцію, після чого був затриманий співробітниками правоохоронних органів. З метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни поліцейським роти №5 (з обслуговування м. Сарни) батальйону управління патрульної поліції в Рівненській області ДПП сержантом поліції ОСОБА_7 за фактом внесення третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022180000000087 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (отримання неправомірної вигоди), було призначено службове розслідування. Дисциплінарною комісією в ході проведення службового розслідування встановлено, що заступником начальника відділу організації несення служби в місті Сарни УПП в Рівненській області ДПП майором поліції ОСОБА_1 під час виконання служюових обов'язків за посадою заступника начальника відділу оганізації несення служби в місті Сарни, неналежним чином було виконано службові обов'язки щодо зміцнення службової дисципліни, не було вжито захдів щодо запобігання вчиненню корупційного правопорушення інкримінованого сержану поліції ОСОБА_7 , та не здійснено належних заходів з метою своєчасного виявлення та усунення причин допущеного порушення службової дисципліни (дані відомості містяться на сторінці 54 Висновку службового розслідування від 10.02.2023). Злочинні дії, що виразилися в порушенні антикорупційного законодавства сержантом поліції ОСОБА_7 , стали можливими під час несення служби внаслідок неналежного виконання службових обов'язків та контролю з боку заступника начальника відділу організації несення служби в місті Сарни УПП у Рівненській області ДПП майора ОСОБА_1 . Відповідач вважає, що належне виконання своїх обов'язків керівним складом щодо здійснення контролю підпорядкованого особового складу унеможливило б вчинення поліцейським ОСОБА_7 корупційного злочину під час несення служби. Таким чином, заступник начальника відділу організації несення служби в місті Сарни управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції майор поліції ОСОБА_1 не дотримався положень передбачених у посадовій інструкції заступника начальника відділу організації несення служби в місті Сарни управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної, положень Дисциплінарного статуту НП України, норм чинного законодавства ( ОСОБА_1 не здійснив належного контролю за виконанням службових обов'язків керівним складом роти № 5 (з обслуговування міста Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП неналежним чином проведено роботу щодо зміцнення службової дисципліни, не було вжито заходів щодо запобігання вчиненню корупційного правопорушення інкримінованого сержанту поліції ОСОБА_7 , та не здійснено належних заходів з метою своєчасного виявлення та усунення причини допущеного порушення службової дисципліни (дані відомості містяться на сторінці 54 Висновку службового розслідування від 10.02.2023), та допустив порушення підпорядкованим йому особовим складом старшим інспектором роти № 5 (з обслуговування міста Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП капітаном поліції ОСОБА_8 та заступником командира роти N5 (з обслуговування міста Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП капітаном поліції ОСОБА_9 службової дисципліни, які відповідно не забезпечили належного контролю за дотриманням службової дисципліни та вимог законодавства України підлеглим сержантом поліції ОСОБА_7 . Неналежне виконання керівним складом, в тому числі ОСОБА_1 , своїх обов'язків призвело до вчинення ОСОБА_7 корупційного злочину під час несення служби. Щодо повноважень позивача, що його притягнуто до дисципілінарної відповідальності за дії які вичнив поліцейський ОСОБА_7 є безпідставними. Оскільки дії позивача, як прямого керівника в частині належного виконування своїх посадових обов'язків, пов'язаних із належною організацією та здійсненням контролю за виконання функціональних обов'язків працівниками відділу.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановено наступне.
Матеріалами справи стверджено, що ОСОБА_1 проходив службу в Управлінні патрульної поліції в Рівненській облатсі Департаменту патрульної поліції на посаді заступника начальника відділу організації несення служби в місті Сарни УПП в Рівненській області ДПП у званні майора поліції.
Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 01.03.2023 № 131 "Про застосування до працівників УПП в Рівненській області ДПП дисциплінарних стягнень" (пункт 2) за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2, 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, абзаців другого, третього пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, абзаців 2,3 пункту 1 частини 14 доручення УПП в Рівненській області ДПП від 09.06.2021 № 19758/41/30/01-2021 "Про організацію службової діяльності відділу з організації несення служби в м. Сарни та роти № 5 (з обслуговування м. Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП", пунктів 2.2.1, 2.2.8 розділу 2 Посадової інструкції заступника начальника відділу організації несення службт в м.Сарни ІПП в Рівненській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції 31.07.2019 №1317, згідно з частиною 3 ст. 19 та відповідно до п.6 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту наказано застосувати до заступника начальника відділу організації несення службивм.Сарни УПП в Рівненській облатсі ДПП майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.
Як встановлено з мотивувальної частини вищевказаного наказу, він зумовлений результатами службового розслідування, під час якого було встановлено факт викриття працівниками правоохоронних органів та затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України, поліцейського роти № 5 (з обслуговування м. Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_7 .
За висновками відповідача, допущені поліцейським ОСОБА_7 порушення службової дисципліни стали наслідком неналежного виконання службових обов'язків заступником начальника відділу організації несення служби в місті Сарни УПП в Рівненській області ДПП майором поліції ОСОБА_1 .
Суд встановив, що, крім позивача, наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 01.03.2023 № 131 також застосовано дисциплінарні стягнення до працівників УПП в Рівненській області ДПП:
ОСОБА_7 - у вигляді звільнення зі служби в поліції;
ОСОБА_8 - у вигляді звільнення з посади;
ОСОБА_9 - у вигляді суворої догани;
ОСОБА_10 - у вигляді суворої догани.
ОСОБА_1 - у вигляді звільнення з посади; вважаючи протиправним наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 01.03.2023 № 131 в частині застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади, звернувся з позовом до суду.
При вирішенні цього судового спору суд враховує такі релевантні джерела права.
Частина друга статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 N 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 цього Закону Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Статтею 3 Закону № 580-VIII визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону N 580-VIII поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону N 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Частинами першою та другою статті 19 Закону №580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Пунктами 8, 14 частини першої статті 22 Закону № 580-VIII передбачено, що керівник поліції: скасовує повністю чи в окремій частині акти територіальних органів поліції; приймає у визначеному порядку рішення про заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських.
Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (частина перша статті 59 Закону N 580-VIII).
Відповідно до частини першої статті 64 Закону № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту України передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту України визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Приписами статті 13 Дисциплінарного статуту України передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Частинами першою, другою, третьою статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Згідно з частиною першою статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для призначення службового розслідування; обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; пояснення поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Частина 15 статті 15 Дисциплінарного статуту визначає, що за результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Згідно з частиною 7 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Суд встановив, що відповідно до наказів Департаменту патрульної поліції від 12.01.2023 № 75 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків» та від 25.01.2023 № 184 «Про продовження строку проведення службового розслідування» призначено службове розслідування з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни поліцейським роти № 5 (з обслуговування м. Сарни) батальйону управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції ОСОБА_7 за фактом внесення третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Рівному) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Хмельницькому відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022180000000087 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України (отримання неправомірної вигоди).
10.02.2023 начальником Департаменту патрульної поліції затверджено висновок службового розслідування, призначеного з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни поліцейським роти № 5 (з обслуговування м. Сарни) батальйону управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції ОСОБА_7 за вищевказаним фактом.
За змістом висновку службового розслідування встановлено таке:
"Дисциплінарною комісією встановлено факт грубого порушення службової дисципліни сержантом поліції ОСОБА_7 , що виразилося в грубому порушенні Присяги працівника поліції, вимог Законів України "Про запобігання корупції" та "Про Національну поліцію", Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179.
У відповідності до підпунктів 2.2.1 та 2.2.8 розділу 2 посадової інструкції заступника начальника відділу організації несення служби м.Сарни УПП в Рівненській області ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції 31 липня 2019 року №1317, заступник начальника відділу здійснює координацію роботи відділу, контролює його роботу; здійснює контроль за виконанням функціональних обов'язків працівниками відділу.
... Дії майора поліції ОСОБА_11 , як командира роти № 5 (з обслуговування міста Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП не оцінюються, оскільки останній перебував на посаді тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділу організації несення служби в м. Дубно з 11.11.2022 та з 09.12.2022 перебуває на посаді тимчасово виконуючого обов'язки начальника відділу організації несення служби в Дубенському районі УПП в Рівненській області ДПП.
Дисциплінарною комісією під час проведення службового розслідування було встановлено, що старшим інспектором роти № 5 (з обслуговування м. Сарни) батальйону УПП в Рівненській області капітаном поліції ОСОБА_8 під час виконання службових обов'язків за посадою старшого інспектора роти № 5 (з обслуговування м. Сарни) не було проведено належну роботу щодо зміцнення службової дисципліни, запобіганню надзвичайним подіям, кримінальним, корупційним та іншим правопорушенням серед особового складу роти № 5 (з обслуговування м. Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП.
Дисциплінарною комісією під час проведення службового розслідування було встановлено, що заступником командира роти № 5 (з обслуговування м. Сарни) батальйону УПП в Рівненській області капітаном поліції ОСОБА_9 під час виконання службових обов'язків за посадою заступника командира роти № 5 (з обслуговування м. Сарни) було неналежно вжито заходи з виявлення та усунення порушень сержантом поліції ОСОБА_7 службової дисципліни та не здійснено належний контроль за дотриманням останнім службової дисципліни.
Дисциплінарною комісією під час проведення службового розслідування було встановлено, що заступником начальника відділу організації несення служби в м. Сарни УПП в Рівненській області майором поліції ОСОБА_1 під час виконання службових обов'язків за посадою заступника начальника відділу організації несення служби в м. Сарни належним чином не було проведено роботу щодо зміцнення службової дисципліни, не було вжито заходів щодо запобігання вчиненню корупційного правопорушення, інкримінованого сержанту поліції ОСОБА_7 , та не було здійснено належних заходів з метою своєчасного виявлення та усунення причини допущеного порушення службової дисципліни останнім.
Дисциплінарною комісією під час проведення службового розслідування було встановлено, що начальником відділу організації несення служби в м. Сарни УПП в Рівненській області капітаном поліції ОСОБА_10 , під час виконання службових обов'язків за посадою начальника відділу організації несення служби в м. Сарни належним чином не було проведено роботу щодо зміцнення службової дисципліни, не було вжито заходів щодо запобігання вчиненню корупційного правопорушення, інкримінованого сержанту поліції ОСОБА_7 , та не здійснено належних заходів з метою своєчасного виявлення та усунення причини допущеного порушення службової дисципліни останнім.
В пункті 3 резолютивної частини висновку службового розслідування дисциплінарна комісія вважала: Факти порушень службової дисципліни в діях старшого інспектора роти № 5 (з обслуговування м. Сарни) батальйону УПП в Рівненській області ДПП капітана поліції ОСОБА_8 , заступника командира роти № 5 (з обслуговування м. Сарни) батальйону УПП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_9 , заступника начальника відділу організації несення служби в м. Сарни УПП в Рівненській області майора поліції ОСОБА_1 та начальника відділу організації несення служби в м. Сарни УПП в Рівненській області ДПП капітана поліції ОСОБА_10 , що виразилось в неналежному виконанні службових обов'язків та контролю сержанта поліції ОСОБА_7 , вважати такими, які знайшли своє об'єктивне підтвердження, а в діях останніх вважати встановленими дисциплінарні проступки.
З огляду на наведені результати службового розслідування, відповідачем було видано оскаржений наказ від 01.03.2023 № 131 про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейського ОСОБА_7 , а також до інших осіб, у тому числі й позивача, як керівників, які в силу своїх службових повноважень відповідальні за дотримання службової дисципліни в підрозділі несення служби.
Як встановлено судом, незгода позивача з оскарженим наказом зумовлена запереченням позивачем свого статусу як керівника поліцейського ОСОБА_7 , відсутністю обов'язку контролю за дотримання службової дисципліни, відсутністю підстав відповідальності за порушення іншими особами службової дисципліни згідно з положеннями його посадової інструкції за посадою інспектора.
З такими аргументами позивача суд не погоджується з огляду на таке.
Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 25.07.2018 №734 о/с про особовий склад призначено лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0014637) заступником начальника відділу організації несення служби в місті Сарни, установивши посадовий оклад у розмірі 3000 грн, звільнивши з посали інспектора роти №2 батальйону управління патрульної поліції в Рівненській області.
В матеріалах судової справи наявна посадова інструкція за посадою заступника начальника відділу організації несення служби в місті Сарни управління партрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, затвердженої начальниуом Департаменту патрульної поліції 31.09.2019 №1917, яку майор поліції ОСОБА_1 обіймає з 25.07.2018. З посадовою інстукцією позивач ознайомлений 31.07.2019.
Досліджена судом вказана посадова інструкція за посадою, яку обіймає позивач, - заступник начальника відділу організації несення служби в місті Сарни управління партрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції передбачає функції контролю та відповідальності за дотриманням службової дисципліни іншими особами (а.с. 96-98).
Разом з тим, суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до проаналізованого вище по тексту судового рішення чинного законодавства України, яке регламентує проходження служби в Національній поліції України, права та обов'язки поліцейського визначаються не лише посадовою інструкцією за відповідною посадою, позаяк безвідносно до займаної посади поліцейський при виконанні своїх службових обов'язків зобов'язаний керуватися Конституцією України, законами України, нормативно-правовими актами, наказами Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України, іншими наказами, розпорядженнями та дорученнями керівництва (за винятком явно незаконних).
Відповідно до приписів частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту, саме в дотриманні поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, - полягає суть службової дисципліни.
Стаття 2 Дисциплінарного статуту встановлює, що за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських.
Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов'язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю.
Керівник, якому поліцейський підпорядкований за службою, у тому числі тимчасово, є прямим керівником для нього. Найближчий до підлеглого прямий керівник є безпосереднім керівником.
Під час виконання службових обов'язків поліцейський підпорядковується лише своєму безпосередньому та прямому керівникові.
Забороняється втручання в службову діяльність поліцейських особами, які не є їхніми прямими керівниками, крім випадків, визначених Конституцією та законами України.
У разі спільного виконання службових обов'язків поліцейськими, які не підпорядковані один одному по службі, старшим вважається поліцейський, визначений безпосереднім керівником або який займає вищу посаду. Якщо поліцейські займають рівні посади, старший визначається за спеціальним званням.
Відповідно до статті 3 Дисциплінарного статуту керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний:
1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов'язків поліцейського;
2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій;
3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов'язків поліцейського;
4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень;
5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об'єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності;
6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними;
7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень;
8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.
Також суд встановив, що начальником Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України 09.06.2021 видано Доручення № 19758/41/30/01-2021 "Про організацію службової діяльності відділу організації несення служби в місті Сарни та роти № 5 (з обслуговування м. Сарни) батальйону управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції" (а.с. 78-80).
Відповідно до змісту Доручення начальника УПП в Рівненській області ДПП від 09.06.2021 № 19758/41/30/01-2021 доручено, зокрема:
"14. Начальнику відділу з організації несення служби в м. Сарни УПП в Рівненській області ДПП та заступникові начальника відділу з організації несення служби в м. Сарни УПП в Рівненській області ДПП на постійній основі:
- здійснювати координацію та безпосереднє керівництво службової діяльності роти №5 батальйону УПП в Рівненській області ДПП задіяним для патрулювання визначеної території з метою забезпечення публічної безпеки і громадського порядку, охорони та захисту прав і свобод людини, інтересів суспільства та держави, протидії злочинності, безпеки дорожнього руху;
- проводити роботу щодо зміцнення службової дисципліни;
- запобігати надзвичайним подіям, кримінальним, корупційним та іншим правопорушенням серед поліцейських роти №5 батальйону УПП в Рівненській області ДПП, своєчасно виявляти та усувати їх причини, аналізувати стан службової дисципліни, і об'єктивно доповідати про це начальнику управління.
- вживати заходів, спрямованих на безперебійне та ефективне виконання функціональних обов'язків інспектора ВОНС в м. Сарни УПП в Рівненській області ДПП лейтенанта поліції Тороша І.В., старшого інспектора ВОНС в м. Сарни УПП в Рівненській області ДПП старшого лейтенанта поліції Котяша В.А., старшого інспектора ВОНС в м. Сарни УПП в Рівненській області ДПП капітана поліції Карповця В.В., інспектора ВОНС в м. Сарни УПП в Рівненській області ДПП лейтенанта поліції Жилки О.О., інспектора ВОНС в м. Сарни УПП в Рівненській області ДПП лейтенанта поліції Бережної М.М., старшого інспектора ВОНС в м. Сарни УПП в Рівненській області ДІТП лейтенанта поліції Швець Л.Н., інспектора ВОНС в м. Сарни УПП в Рівненській області ДПП капітана поліції Антоніча М.Д., інспектора зв'язків з громадскістю ВОНС в м.Сарни УПП в Рівненській області ДПП лейтенанта поліції Рабош О.М. на період їх відпустки, тимчасової непрацездатності, відрядження або у разі настання інших обставин, що унеможливлюють виконання ними своїх функціональних обо'язків.
- повідомляти начальників відділів та секторів УПП в Рівненській області, які координують діяльність інспектора ВОНС в м. Сарни УПП в Рівненській області ДПП лейтенанта поліції Хороша І.В., старшого інспектора ВОНС в м. Сарни УПП в Рівненській області ДГІП старшого лейтенанта поліції Котяша В. А., старшого інспектора ВОНС в м. Сарни УПП в Рівненській області її капітана поліції Карповця В.В., інспектора ВОНС в м. Сарни УПП в Рівненській області ДПП лейтенанта поліції Жилки О.О., інспектора ВОНС в м. Сарни УПП в Рівненській області ДПП лейтенанта поліції Бережної М.М., старшого інспектора ВОНС в м. Сарни УПП в Рівненській області ДПП (лейтенанта поліції Швець Г.Ш., інспектора ВОНС в м. Сарни УПП в Рівненській області ДПП капітана поліції Антоніча М.Д., інспектора зв'язків з громадскістю ВОНС в м. Сарни УПП в Рівненській області ДПП лейтенанта поліції Рабош О.М., старшого інспектора ВОНС в м. Сарни УПП в Рівненській області ДПП капітана поліції Андріюка О.В., старшого інспектора ВОНС в м. Сарни УПП в Рівненській області ДПП старшого лейтенанта поліції Мусіюжа Д.В., інспектора ВРНС в м. Сарни УПП в Рівненській області ДПП лейтенанта поліції Никифорук В.А. за напрямками, визначеними функціональними обов'язками, про обставини що унеможливлюють виконання затверджених цим дорученням функціональних обов'язків посадовими особами, котрі зазначені в даному дорученні.
Таким чином, судом встановлено, що начальником УПП в Рівненській області в Дорученні від 09.06.2021 № 19758/41/30/01-2021 заступникові начальника відділу з організації несення служби в м. Сарни УПП в Рівненській області ДПП було доручено, окрім безумовного виконання службових обов'язків, визначених посадовою інструкцією, тобто їх безпосередніх обов'язків за посадою, також на постійній основі забезпечувати виконання таких обов'язків, як: запобігати надзвичайним подіям, кримінальним, корупційним та іншим правопорушенням серед поліцейських роти №5 батальйону УПП в Рівненській області ДПП, своєчасно виявляти та усувати їх причини, аналізувати стан службової дисципліни, і об'єктивно доповідати про це начальнику управління.
Позивач посаду заступникова начальника відділу з організації несення служби в м. Сарни УПП в Рівненській області ДПП обіймає з 25.07.2018, відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 25.07.2019 № 734о/с, на підставі особисто поданого рапорта від 21.12.2017 та його атестаційного листа від 22.06.2018.
Встановлені судом фактичні обставини дають суду підстави дійти висновку, що позивач, перебуваючи на посаді заступникова начальника відділу з організації несення служби в м. Сарни УПП в Рівненській області ДПП, не лише був належно обізнаним про свої обов'язки як керівника особового складу відповідного підрозділу роти (відділення) під час чергування, а також підтверджують те, що позивач такі обов'язки виконував фактично, на постійній основі, а не як разові доручення керівництва. Питання ж повноти виконання позивачем таких обов'язків та оцінка їх належності у взаємозв'язку з допущеним поліцейським ОСОБА_7 під час несення служби корупційним правопорушенням і була предметом проведеного відповідачем службового розслідування.
З огляду на наведене, суд вважає обґрунтованим висновок відповідача про те, що позивач, як заступников начальника відділу з організації несення служби в м. Сарни УПП в Рівненській області ДПП під час виконання своїх службових обов'язків був найближчим безпосереднім командиром поліцейського ОСОБА_7 , який вчинив корупційне правопорушення.
За правилами, встановленими частиною першою статті 3 Дисциплінарного статуту, керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний, зокрема: 7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень; 8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.
Таким чином, встановлене висновком службового розслідування неналежне проведення позивачем під час виконання службових обов'язків роботи, свідчить про порушення позивачем своїх обов'язків під час несення служби, що за визначенням, наведеним в частині першій статті 12 Дисциплінарного Статуту, визнається дисциплінарним проступком.
За вимогами наказу Національної поліції України від 19.07.2022 № 507 "Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції", керівникам структурних підрозділів центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, державних установ, що належать до сфери управління Національної поліції (відповідно до компетенції) наказано, зокрема:
2) застосовувати за результатами службових розслідувань за фактами причетності до скоєння корупційних кримінальних правопорушень, незаконного застосування табельної вогнепальної зброї або її втрати в умовах, що не пов'язані з веденням бойових дій, дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками, також випадками керування транспортними засобами в стані (або з ознаками) сп'яніння, перебування на службі в стані сп'яніння, безпідставної відсутності на робочому місці (на службі) більше ніж добу до винних найсуворіший вид дисциплінарної відповідальності - звільнення зі служби в поліції.
У разі встановлення за результатами службових розслідувань за такими фактами, що порушення службової дисципліни стало наслідком неналежної організації та проведення профілактичної роботи, спрямованої на недопущення порушення службової дисципліни, приймати рішення щодо звільнення з посади безпосереднього керівника порушника службової дисципліни, а також про притягнення до відповідальності старшого прямого керівника.
Таким чином, у разі якщо порушення службової дисципліни стало наслідком неналежної організації та проведення профілактичної роботи, спрямованої на недопущення порушення службової дисципліни, наказом Національної поліції України від 19.07.2022 №507 передбачена відповідальність у вигляді звільнення з посади безпосереднього керівника порушника службової дисципліни, а також притягнення до відповідальності старшого прямого керівника.
За таких обставин, суд вважає правомірним застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади, як це передбачено наказом Національної поліції України від 19.07.2022 №507, у зв'язку з виявленням за результатами проведеного службового розслідування неналежної організації та проведення профілактичної роботи, спрямованої на недопущення порушення службової дисципліни, внаслідок чого підлеглим працівником було скоєно корупційне кримінальне правопорушення.
Суд зазначає, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов'язків тощо. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади не є крайнім заходом дисциплінарного впливу, його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Статтею 22 (частини перша-четверта) Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.
Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.
Відповідно до частини першої статті 24 Дисциплінарного статуту поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку.
Стаття 31 Дисциплінарного статуту регламентує оскарження дисциплінарного стягнення, застосованого у період дії воєнного стану.
За правилами, встановленими частиною четвертою цієї статті Дисциплінарного статуту, поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Оскільки за обставинами справи дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади щодо позивача виконане (реалізоване) у встановленому порядку не було, відповідний наказ по особовому складу не видавався, суд вважає передчасним звернення позивача за судовим захистом.
Суд у цій справі враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України” (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Оцінивши основні вагомі аргументи учасників справи в розрізі норм матеріального закону та з урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що при прийнятті оскарженого рішення суб'єкт владних повноважень діяв обґрунтовано та розсудливо, з дотриманням встановленої процедури, з врахуванням всіх обставин, отже втручання держави в право позивача суд вважає правомірним. Доводи позивача не свідчать про протиправність наказу відповідача в оскарженій частині, не спростовують його правомірності та не дають суду підстав для його скасування.
Позовна вимога про зобов'язання вчинити певні дії є похідною від основної позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу. Оскільки судом не встановлено підстав для визнання оскарженого рішення протиправним, також відсутні підстави для задоволення позову в іншій частині.
Отже в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Враховуючи результати судового розгляду, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування наказу, зобов'язання вчинення певних дій відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 11 березня 2024 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Департамент патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, 3,м. Київ,03048, ЄДРПОУ/РНОКПП 40108646)
Суддя Д.Є. Махаринець