07 березня 2024 року м. Рівне №460/6640/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Національної поліції в Рівненській області
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробідку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі- відповідач), в якому просить суд:
визнати протипавним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області №174 від 20.02.2023 про застосування до капітана поліції ОСОБА_1 , старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення №1 Дубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби;
визнати протипарвним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області №45 о/с від 28.02.2023 про звільнення капітана поліції ОСОБА_1 з посади старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Дубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області;
поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Дубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області або на прирівненій до цієї посаді;
стягнути з Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.02.2023 по час розгляду справи судом;
допустити до негайного виконання рішення суду в частині поноволення капітана поліції ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення №1 Дубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідно до наказу ГУНП у Рівненській області №174 від 20.02.2023 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», до нього було вирішено застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, та відповідно до наказу від 28.02.2023 №45 о/с по особовому складу його було звільнено з займаної посади. З вищевказаними наказами позивач не погоджується та вважає їх протиправними, необґрунтованими, такими, що винесені з грубим порушенням норм чинного законодавства та підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 20.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
До суду від відповідача надійшов відзив, відповідно до якого останній заперечує щодо заявлених позовних вимог у повному обсязі та вважає їх необґрунтованими, адже на думку відповідача позивач вчинив грубий дисциплінарний проступок, що виразилося в особистій недисциплінованості, недотриманні та незнанні Законів, які регламентують діяльність поліції, правил і норм у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у частині заборони керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, невиконанні розпоряджень поліцейських, які давалися в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством щодо проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, за наявності у нього визначеного Законом обов'язку його пройти у ситуації, що склалася, вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції України, порушенні Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов'язання з гідністю нести високе звання поліцейського, а тому рішення про його звільнення є обґрунтованим та законним.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просив відмовити у позові, оскільки при прийнятті спірних наказів діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством; в ході службового розслідування, проведеного в межах компетенції встановлено порушення позивачем службової дисципліни, що негативно вплинуло на авторитет поліції.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній просить суд звернути увагу, що дисциплнарна комісія під час проведення службового розслідування враховувала лише показання партульних поліцейських, вибірково оцінила відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, та зробила висновок, що позивач дійсно керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння без закінчення розгляду об'єднаної судової справи №559/410/23 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та ч.1 ст.122-2 КУпАП та набання законної сили постанови про накладення адмністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в атоматичному режимі за вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбченого ч.1 ст.121-3 КУпАП, яка на даний час оскаржується в Млинівському районному суді Рівненської області.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.
Наказом ГУНП в Рівненській області від 20.02.2023 № 174 за порушення службової дисципліни, що виразилося у порушенні Присяги працівника поліції, пунктів 1,2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" вимог п.3 розділу IV, абзаців 2,3 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, пунктів 1,2,3,4,6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", абзаців 2,3 частини 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух", пп."д", "є" пункту 2.3, п.2.5, пп."а", пункту 2.9 розділу ІІ Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, що виразилося в недотриманні нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, а також у вчиненні дій, які несумісні з вимогами, які пред'являються до професійни та моральних якостей поліцейського, а саме відмови від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора "ALKOTEST DRAGER" або в медичному закладі, що в свою чергу дискредитую звання поліцкйського, підтримує довіру та авторитет органів поліції, неетичному спілкуванні із працівниками поліції під час оформлення матеріалів про вчинення адміністративного правопрушення, намганні покинути місце події, керуючись ст.19 Закону України "Про Національну поліцію", статтями 11, 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України капітана поліції ОСОБА_1 старшого оперуповноваженого сектору кримінальнї поліції ВП №1 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області, згідно п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби.
28.02.2023 наказом ГУНП в Рівненській області № 45 о/с (по особовому складу) відповідно до частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VІІІ звільнено зі служби в поліції: на підставі пункту 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) капітана поліції ОСОБА_1 старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Дубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Рівненській області із 28.02.2023.
До УГІ ГУНП в Рівненській області надійшла інформація про те, що 06.02.2023 о 01.05 год. працівниками УПП в Рівненській області ДПП НПУ (екіпаж "АЗОВ-0401") складено адміністративний протокол серія ДПР №358600 за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно сташого ореуповноваженого СПК ВП №1 Дубенського РВП ГУПН в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_1 .
На підставі отриманої інформації наказом начальника полковника поліції Олександром Ганжою від 06.02.2023 №267 наказоно призначити за вказаним фактом службове розсідування.
За результатами проведеного службового розслідування, Дисциплінарною комісією ГУНП в Рівненській області було складено висновок, затверджений 20.02.2023 начальником Головного управління Національної поліції в Рівненській області полковником поліції Олександром Ганжою.
Згідно висновку службового розслідування встановлено наступне.
06.02.2023 о 01.05 год. працівниками УПП в Рівненській області ДПП НПУ (екіпаж «АЗОВ-0401») складено адміністративний протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно старшого оперуповноваженого СКП ВП №1 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_1 якого було зупинено 06.02.2023 о 00.45 год. по вул. Сурмичі поблизу будинку №97, що у м. Дубно та рухався у комендантську годину.
Працівниками УПП в Рівненській області ДПП НПУ виявлено, що водій перебував з ознаками алкогольного сп'яніння, однак від проходження у встановленому порядку оглядну на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі відмовився.
Відносно ОСОБА_1 складено також адміністративні протоколи серії ААД № 084081 за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122-2 КУпАП, а також адміністративну постанову серії БАД №770084 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Капітан поліції ОСОБА_1 перебував у цивільному одязі, без табельної вогнепальної зброї.
Позивач, вважаючи висновок службового розслідування та накази № 174 від 20.02.2023, №45 о/с від 28.02.2023, протиправними, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» ( № 580-VIII) відповідно до частини першої статті 1 якого Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до ст. 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Основні обов'язки поліцейського визначені у статті 18 Закону № 580-VIII:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. (ст. 19 Закону № 580-VIII.)
Відповідно до ст. 64 Закону № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджений ДИСЦИПЛІНАРНИЙ СТАТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ УКРАЇНИ, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.( ст. 1 Закону № 2337-VIII)
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
1. За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. 2. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. 3. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. (Стаття 11 Закону № 2337-VIII)
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. (Стаття 12 Закону № 2337-VIII).
Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.3. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.4. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів. ( ст. 14 Закону № 2337-VIII).
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. ( ст. 19 Закону № 2337-VIII)
Відповідно до статті 266 КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 затверджена Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. (п.4 ч.1 Інструкції).
Огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).(п.6 ч.1 Інструкції).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я). ( п.7 ч.1 Інструкції).
За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.( п. ч.2 Інструкції)
Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Постановою КМУ від 17 грудня 2008 р. N1103 затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду а місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Абзацами другим та четвертим частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з положеннями статті 52 цього Закону одним із таких органів державного контролю є Національна поліція.
Відповідно до абзацу третього частини другої статті 16 вказаного Закону водій зобов'язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах його компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, водій зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним з таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного спяніння. Дотримання водієм транспортного засобу процедури проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на вимогу працівників поліції є його обов'язком.
Судом встановлено, що позивач відмовився від проходження медичного огляду на місці зупинки, а також від пропозиції медичного працівника у медичному закладі щодо проходження медичного огляду на стан спяніння.
Нормами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не встановлено обовязку медичного працівника виявляти ознаки алкогольного спяніння за результати досліджень крові водія, оскільки предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ.
Крім того, законодавством не передбачено можливості висунення особою, яку зупинили працівники поліції, умов проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських" з метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов'язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України.
Серед основних вимог до поліцейського, які висуваються вказаними Правилами є, зокрема, такі:
поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;
контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;
дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.
За будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
З приводу посилання позивача та його представника на той факт, що провадження у справі про адмінправопорушення за ч.1 ст. 122-2 та ст. 130 ч. 1 КпАУ відносно позивача закрито, а тому відсутній факт перебування позивача у стані алкогольного спяніння, суд звертає увагу на наступне.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 9901/159/19 зазначає, що адміністративна і дисциплінарна відповідальність є різними видами юридичної відповідальності, мають різний склад порушення, тому притягнення чи непритягнення до дисциплінарної відповідальності не може обумовлюватись наявністю чи відсутністю складу іншого правопорушення чи фактом притягнення до іншого виду відповідальності. Суд у межах розгляду цієї справи не досліджує питання наявності або відсутності вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, а надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку.
Така правова позиція викладена також в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 800/531/17 та від 12 лютого 2019 року у справі № 9901/711/18.
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в постанові від 20.05.2023у справі № 559/410/23 не оцінював дотримання позивачем Правил етичної поведінки поліцейських, Присяги поліцейського, зокрема не оцінював діяння позивача на предмет вчинення ним дисциплінарного проступку, етичність його поведінки у спілкуванні з патрульними поліцейськими, а також не досліджував матеріали службового розслідування.
Висновок Дубенського міськрайонного суду Рівненської області про наявність підстав для закриття справи про адміністративне правопорушення не є підставою для висновку про недопущення позивачем дисциплінарних проступків.
Установлення наявності або відсутності складу дисциплінарного проступку не входить до компетенції суду під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки суд у межах розгляду цієї справи не досліджує питання наявності або відсутності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку в частині порушення норм професійної етики.
Така правова позиція також викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2017 року у справі № 800/531/17.
Вказаними вище діями позивач грубо порушив норми професійної етики. Такі дії позивача суперечать основним принципам, моральним нормам та правилам поліцейської етики, якими повинен керуватися поліцейський під час виконання своїх службових обов'язків та поза службою.
Оскільки етичні норми є основоположними нормами поведінки поліцейського, то допущення подібної поведінки підриває як авторитет самого прокурора, органів поліції, так і держави в цілому, і тим більше, що вказані події відбулися під час воєнного часу, коли орган поліції переведений на особливий посилений режим роботи і працівники поліції зобовязані бути ще більш відповідальними та дисциплінованими.
Працівник поліції та особа, який приймала Присягу на вірність Законам України, у випадку необґрунтованих претензій з боку працівників патрульної служби під час зупинки та перевірки документів, повинен був погодитись на вимогу патрульних, пройти перевірку на спеціальному приладі чи медичне обстеження, спростувати доводи та пояснення патрульних щодо наявності у неї ознак алкогольного сп'яніння. Дану позицію також висловив Верховний Суд 28 травня 2020 року у справі № №815/2657/17.
Оцінюючи доводи позивача, суд зауважує, що вчинення навіть одного проступку, який ганьбить звання офіцера поліції, нівелює всі попередні заслуги поліцейського, оскільки дискредитує не лише особу поліцейського, а й поліцію в цілому, як орган, що служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. На цьому наголошував також Верховний Суд у справі № 810/2073/16.
На підставі вищенаведених обставин суд дійшов висновку про доведеність обставин, що стали наслідком притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а оскаржувані накази прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою його надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За наслідком розгляду справи, враховуючи надані сторонами докази, а також норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідачем належними і допустимими доказами доведено правомірність прийнятих ним рішень.
Враховуючи наведене, у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до приписів ст. 139 КАС України судові витрати в цій справі розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробідку за час вимушеного прогулу відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 07 березня 2024 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Національної поліції в Рівненській області (вул. Миколи Хвильового, 2,м. Рівне,Рівненська обл., Рівненський р-н,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 40108761)
Суддя Д.Є. Махаринець