13 березня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/1606/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 /надалі - позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області /надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Черкаській області/, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №164050002296 від 24 січня 2024 року ;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до загального страхового стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи з 01 січня 2004 року по 17 травня 2007 року в Стасівському комбінаті комунальних підприємств;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути питання щодо перерахунку пенсії та зарахування до страхового стажу періодів роботи ОСОБА_1 періоди роботи з 01 січня 2004 року по 17 травня 2007 року в Стасівському комбінаті комунальних підприємств з урахуванням висновків суду /а.с. 1-4/.
Позов обґрунтований тим, що позивач звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про перерахунок пенсії за віком із врахуванням у страховому стажі періоду роботи з 01 січня 2004 року по 17 травня 2007 року. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №164050002296 від 24 січня 2024 року позивачу відмовлено у перерахунку пенсії у зв'язку із відсутністю інформації щодо нарахування та сплати страхових внесків з 01 січня 2004 року по 17 травня 2007 року. З вказаним рішенням позивач не погоджується, вважаючи, що має право на перерахунок пенсії за віком, оскільки він не мав впливу на бездіяльність Стасівського комбінату комунальних підприємств щодо сплати страхових внесків.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відмовлено у залученні до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, витребувано від відповідача документи, а ухвалою від 04 березня 2024 року витребувано докази від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 36-39/ зазначив, що 17 січня 2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про перерахунок пенсії за віком, призначеної відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За принципом екстериторіальності виконавцем визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області та за результатом розгляду заяви позивача прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії за віком від 24 січня 2024 року № 164050002296, оскільки на момент звернення за перерахунком за даними персоніфікованого обліку відсутня інформація щодо нарахування та сплати страхових внесків з 01 січня 2004 року до 17 травня 2007 року. Отже, зарахування до страхового стажу даного періоду на підставі наданих позивачем документів суперечитиме частині другій статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Полтавській області та йому призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» /а.с. 76-зворот/.
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою за призначенням / перерахунком пенсії від 17 січня 2024 року /а.с. 57-зворот/, в якій просив перерахувати пенсію, вид перерахунку: ч. 4 статті 42.
До вказаної заяви згідно розписки-повідомлення /а.с. 58/ додав: довідку про джерела доходів з 01 липня 2000 року (кількість 1) /а.с. 54-56/, довідку про прийняття на роботу (навчання) (кількість 1) /а.с. 57, 60-75/, документи про місце проживання (реєстрації) особи (кількість 1) /а.с. 56-зворот/, паспорт або ID-картка або посвідка (кількість 1) /а.с. 59/.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №164050002296 від 24 січня 2024 року /а.с. 7, 42, 53/ ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії.
Вказане рішення обґрунтоване тим, що: відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. В частині 4 Закону зазначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (до 01 січня 2004 року), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Згідно пункту 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №637 від 12 серпня 1993 року, основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. Водночас на виконання Указу Президента України від 04 травня 1998 року № 401 та постанов Кабінету Міністрів України від 04 червня 1998 року № 794 (далі - постанова № 794), від 08 червня 1998 року № 832 персоніфікований облік відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування впроваджувався протягом 1998 - 2000 років. Починаючи з 01 липня 2002 року обчислення пенсій здійснюється із заробітку особи за період роботи після 01 липня 2000 року за даними системи персоніфікованого обліку (пункт 3 постанови № 794). З урахуванням зазначених норм, персоніфікований облік відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування з 01 липня 2000 року є обов'язковим. Результат розгляду документів, доданих до заяви: до заяви про перерахунок пенсії ОСОБА_1 надав довідку про роботу в Стасівському комбінаті комунальних підприємств за період роботи з 02 квітня 2000 року по 17 травня 2007 року, видану Трудовим архівом Диканської селищної ради та книги обліку зарплати за даний період. Період трудової діяльності з 02 квітня 2000 року до 31 грудня 2003 року враховано в страховий стаж заявника згідно даних трудової книжки при призначенні пенсії відповідно до частини четвертої статті 24 Закону. На момент звернення за перерахунком за даними персоніфікованого обліку відсутня інформація щодо нарахування та сплати страхових внесків з 01 січня 2004 року до 17 травня 2007 року. Зарахувати в страховий стаж даний період роботи згідно наданих ОСОБА_1 документів неможливо, оскільки це суперечить вимогам частини другої статті 24 Закону.
Не погодившись з вказаним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №164050002296 від 24 січня 2024 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, вказаним у заявах по суті та які мають значення для правильного вирішення спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року /надалі - Закон №1058-IV/.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Полтавській області та йому призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до змісту оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №164050002296 від 24 січня 2024 року до заяви про перерахунок пенсії ОСОБА_1 надав довідку про роботу в Стасівському комбінаті комунальних підприємств за період роботи з 02 квітня 2000 року по 17 травня 2007 року, видану Трудовим архівом Диканської селищної ради та книги обліку зарплати за даний період. На момент звернення за перерахунком за даними персоніфікованого обліку відсутня інформація щодо нарахування та сплати страхових внесків з 01 січня 2004 року до 17 травня 2007 року. Зарахувати в страховий стаж даний період роботи згідно наданих ОСОБА_1 документів неможливо, оскільки це суперечить вимогам частини другої статті 24 Закону № 1058-IV.
Надаючи оцінку вказаній у рішенні підставі відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду з 01 січня 2004 року по 17 травня 2007 року, суд виходить з наступного.
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону;
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Порядок обчислення та сплати страхових внесків визначений статтею 20 Закону №1058-IV.
Так, згідно з частинами п'ятою, шостою та десятою цієї статті страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків, а страхувальники - фізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують страхові внески шляхом готівкових розрахунків через банківські установи. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
З аналізу положень статті 20 Закону №1058-IV суд доходить висновків, що страхові внески є складовою умовою існування загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і підлягають обов'язковій сплаті. Страховим стажем є період, протягом якого сплачено страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі, коли платником страхових внесків застрахованої особи (фізичної особи, яка підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню) є страхувальник (роботодавець), то обов'язок по перерахуванню безготівкових сум зі своїх банківських рахунків або шляхом готівкових розрахунків через банківські установи покладений саме на страхувальника. А відтак, відповідальність за порушення законодавства про сплату страхових внесків несуть не застраховані особи, а страхувальники, які не перерахували або несвоєчасно перерахували страхові внески застрахованої особи.
Судовим розглядом встановлено, що з 02 квітня 2000 року позивач прийнятий в Стасівський ККП оператором котельні та 17 травня 2007 року звільнений, що підтверджується записами №25-28 в трудовій книжці позивача НОМЕР_1 /а.с. 8-11/ та архівною довідкою від 22 грудня 2021 року №01-09/230, виданою Комунальною установою «Трудовий архів Диканської селищної ради», а також витягами з книг обліку зарплати за даний період /а.с. 13, 16-31, 57, 60-75/.
Інформація про нарахування страхових внесків за вказаний період у трудовій книжці та у зазначеній довідці та витягах з книг обліку зарплати відсутня. Як зазначив в оскаржуваному рішенні відповідач, така інформація відсутня і в індивідуальних відомостях про застраховану особу стосовно позивача /а.с. 54-56/.
Водночас в постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 560/4616/20 Верховний Суд дійшов висновків, що внаслідок невиконання підприємством обов'язку по нарахуванню та сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на такому підприємстві у спірні періоди, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 01 листопада 2018 року у справі № 199/1852/15-а, від 27 лютого 2019 року у справі № 638/5795/17, від 31 жовтня 2019 року у справі № 683/1814/16-а, від 23 березня 2020 року у справі № 535/1031/16-а та від 26 березня 2020 року у справі № 299/3616/16-а. Зважаючи на те, що обов'язок щодо сплати страхового внеску, так і обов'язок по його нарахуванню покладено саме на страхувальника (роботодавця), а отже і відповідальність за ненарахування страхового внеску покладено також на страхувальника. Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов'язку щодо належного нарахування та сплати страхових внесків, а отже, ненарахування та несплата страхувальником страхових внесків за позивача у спірні періоди, не може бути підставою для неврахування при призначенні застрахованій особі пенсії, заробітної плати з якої не нараховані страхові внески.
Тож, беручи до уваги висновки Верховного Суду, які суд першої інстанції враховує в силу частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а також ту обставину, що між сторонами відсутній спір щодо факту роботи позивача в Стасівському комбінаті комунальних підприємств у період з 01 січня 2004 року по 17 травня 2007 року, суд доходить висновку, що відсутність в реєстрі застрахованих осіб стосовно позивача інформації про сплату страхових внесків не може мати наслідком позбавлення позивача права на зарахування такого періоду його діяльності до страхового стажу.
Таким чином, висновок відповідача про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду його роботи з 01 січня 2004 року по 17 травня 2007 року згідно трудової книжки НОМЕР_1 та архівної довідки від 22 грудня 2021 року №01-09/230, виданої Комунальною установою «Трудовий архів Диканської селищної ради», та витягів з книг обліку зарплати за даний період у зв'язку з відсутністю в індивідуальних відомостях про застраховану особу інформації про даний період роботи, є хибним та відповідачем протиправно не зараховано вказаний період роботи до страхового стажу позивача.
У зв'язку з цим рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №164050002296 від 24 січня 2024 року підлягає скасуванню як протиправне, а відповідна позовна вимога - задоволенню.
Перевіривши обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, суд вважає за можливе зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до страхового стажу позивача період його роботи в Стасівському комбінаті комунальних підприємств з 01 січня 2004 року по 17 травня 2007 року, а також повторно розглянути заяву позивача за призначенням / перерахунком пенсії від 17 січня 2024 року з урахуванням висновків суду, наведених в цьому судовому рішенні, щодо зарахування до страхового стажу позивача періоду його роботи в Стасівському комбінаті комунальних підприємств з 01 січня 2004 року по 17 травня 2007 року.
Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За подання позову до суду позивач поніс витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.3464563778.1 від 12 лютого 2024 року /а.с. 15/. Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.
Таким чином, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати зі сплати судового збору у сумі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, буд. 23, м. Черкаси, Черкаська область, 18000, ідентифікаційний код 21366538) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №164050002296 від 24 січня 2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період його роботи в Стасівському комбінаті комунальних підприємств з 01 січня 2004 року по 17 травня 2007 року, а також повторно розглянути заяву ОСОБА_1 за призначенням / перерахунком пенсії від 17 січня 2024 року з урахуванням висновків суду, наведених в цьому судовому рішенні, щодо зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду його роботи в Стасівському комбінаті комунальних підприємств з 01 січня 2004 року по 17 травня 2007 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.І. Слободянюк