Справа № 420/3271/24
13 березня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одєтекс» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці від 15.01.2024 № UA500500/2024/000042/1 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.01.2024 № UA500500/2024/000072.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час переміщення товару через митний кордон України декларантом до Одеської митниці подана митна декларація з визначеною декларантом вартістю товару. Однак за результатами митного оформлення митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 15.01.2024 № UA500500/2024/000042/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.01.2024 № UA500500/2024/000072. Позивач з даними рішеннями не погоджується та вважає їх протиправними та такими, що порушують його права та інтереси. Документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною контракту, відповідають вимогам ст. 53 Митного Кодексу України, є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх данні піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Підстави для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару були відсутні. Подані позивачем (декларантом) документи містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованих товарів, відомості щодо ціни та не містять розбіжностей. У позивача не існувало обов'язку із надання відповідачу страхового полісу або іншого доказу страхового покриття. Відповідачем не було проведено консультацію між декларантом та митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості. Відповідачем неправомірно застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів. У зв'язку із прийняттям оскаржуваного рішення про коригування та картки відмови на позивача було покладено додаткові фінансові зобов'язання у вигляді митних і інших пов'язаних платежів, що призвело до порушення майнових прав позивача.
Ухвалою судді від 05.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
15.02.2024 до суду від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД), було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів, а саме:
1) відповідно зовнішньоекономічного контракту (договору) не надано точної інформації щодо складових митної вартості товару. Відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що булла фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/ невключення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;
2) у поданих до митного оформлення документах (проформа - інвойс від 03.11.2023 № PI2023-24-179 та рахунок-фактура (інвойс) від 24.11.2023 № EXP/SIL/76/23-24 печаті продавця відрізняються розміром, що може свідчити про ознаки підробки;
3) перевізник, відповідно наданого CMR від 12.01.2024 № 717082, «CATENA TRANSPORT» LLC, проте дані щодо організації транспортних послуг поза митною територією України за маршрутом Констанца, Румунія - м/п Орлівка DFSU1366092 надані ТОВ «Одєтекс».
Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією, містились розбіжності та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Ухвалою суду від 16.02.2024 в задоволенні клопотання представника Одеської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.
20.02.2024 до суду від ТОВ «Одєтекс» надійшла відповідь на відзив, згідно з якою ТОВ «Одєтекс», через уповноважену особу, ТОВ «ОРІКС ЮГ», було подано достатній обсяг документів, що підтверджував правильність визначення декларантом митної вартості товару, зазначеного у митній декларації від 15.01.2024 р. № 24UA500500001359U5. Наголошує, що на звернення ТОВ «ОДЄТЕКС», Державним підприємством «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» зроблено висновок, оформлений 08.01.2024 р. № 112/3, про те, що аналіз даних щодо ринкового ринку ціну на подібну продукцію на азійському ринку цін на складові компоненти досліджуваного Товару у листопаді-грудні 2023 року, а також лист виробника, свідчать, що контрактна ціна на домішок (мастербатч) на основі гранульованого поліпропілену наповненого карбонатом кальцію (75%+/-5%) без вмісту співполімерів, не хімічно модифікований, білого кольору, без водовідштовхуючого покриття, виробництва Індії, що постачається у мішках по 25 кг у кількості 24 тонни згідно з інвойсом від 24.11.2023 р. № EXP/SIL/76/23-24 та контрактом від 16.05.2023 р. № SP/1605 - відповідає ціні компанії-виробника, не суперечить розрахунковому ринковому рівню цін на подібну продукцію та при поставках в України може складати 475 дол. США/т на умовах поставки CIF Констанца, Румунія. Тобто, надані позивачем до митного оформлення Товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. У даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв'язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару, а відтак, у інвойсі, пакувальному листі, тощо правомірно не зазначено окремо вартості пакування та тари, оскільки їх вартість входить до вартості товару та є її складовою частиною. ТОВ «СУПРАМАРІН», у порядку визначеному п. 2.1 договору від 20.05.2020 р. № 2005-48/20sm, для виконання своїх обов'язків залучило «CATENA TRANSPORT», наведені обставини виключають необхідність сплати ТОВ «ОДЄТЕКС» будь-яких коштів на користь «CATENA TRANSPORT» з перевезення. Зазначення в оскаржуваному рішенні митного органу, що надані до митного оформлення проформа-інвойс № PI2023-24-179 від 03.11.2024 та комерційний-інвойс № EXP/SIL/76/23-24 від 24.11.2023р., нібито, мають ознаки підробки з огляду на те, що печатки відрізняються розміром, є лише суб'єктивним твердженням та не підтверджено жодним належним доказом. Печатки відрізняються тільки розміром, але інформація, що зазначена на печатках є однаковою та містить найменування організації. Різний розмір печатки може бути обумовлений наявністю різних печаток в структурних підрозділах та офісах компанії SOLTEX PETROPRODUCTS LTD і ТОВ «Одєтекс» не може нести відповідальність за використання його контрагентом тих чи інших своїх внутрішніх печаток.
26.02.2024 до суду від Одеської митниці надійшли заперечення на відповідь, які повністю відтворюють зміст відзиву на адміністративний позов.
Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 16.05.2023 між ТОВ «Одєтекс» (Покупець) та SOLTEX PETROPRODUCTS LTD (Продавець) укладено контракт № SP/1605 (строк дії до 31.12.2024), за яким продавець погоджується та зобов'язується передати у власність покупця, а покупець погоджується прийняти та оплатити полімерні матеріали.
Згідно з п. 1.3 контракту, вартість контракту складає вартість всіх переданих по даному контракту окремих партій товару. Вартість кожної окремої партії товару встановлюється сторонами в подальших проформах-інвойсах до даного контракту.
Відповідно до п. 2.1 контракту, ціни на товар фіксуються в доларах США за тонну і включають вартість упаковки, пакувальний матеріалів (включаючи піддони), навантаження, маркування і експортні мита в країні продавця, якщо такі є.
Згідно з п. 2.2 контракту, продавець зобов'язується виготовити і здійснити поставку товару покупцю протягом не більше ніж 90 календарних днів. Здійснення поставки товару прирівнюється до моменту поставки, яким є дата навантаження товару на транспортний засіб (в тому числі, але не виключно, на борт судна) на адресу покупця.
Відповідно до п. 2.3 контракту, умови поставки обумовлюються сторонами згідно з міжнародними правилами Інкотермс-2010 і вказуються у проформах-інвойсах по поставця кожної окремої партії товару, якщо інше не погоджено в спеціальних додаткових доповненнях чи додатках до даного контракту.
Згідно з п. 2.4 контракту, номенклатура, кількість, інші спеціальні дані, так само як і проформа-інвойс в цілому вважаються погодженими у випадках: а) оплати передоплати покупцем з посиланням на номер та дату такого інвойсу, або б) у випадку направлення покупцем на адресу продавця достатнього повідомлення про погодження інвойсу.
Відповідно до п. 3.1 контракту, платіж повинен бути здійснений в доларах США на рахунок продавця на умовах, обумовлених в проформі-інвойс.
Згідно з п.3.1 контракту, якщо не було вказано іншого, парті товару поставляється на умовах CIF Romania.
Відповідно до п.4.4 контракту, продавець відповідає за належне пакування і достатнє маркування товару, що включено до його вартості.
Згідно з п. 5.1 контракту, відвантажувальними документами по кожній окремій партії товару, що продається за даним контрактом є: коносамент, інвойс, пакувальний лист, копія експортної декларації.
ТОВ «Одєтекс» на підставі договору транспортного експедирування № 2005-48/20sm від 20.05.2020 доручило ТОВ «Супромарін» здійснити перевезення товару за контрактом, а ТОВ «Орікс Юг» згідно з договором на надання послуг митного оформлення вантажів від 24.02.2015 № СМ-28 - здійснювати митне оформлення товару.
03.11.2023 р. «SOLTEX PETROPRODUCTS LTD» у відповідності до вимог п.п. 1.2, 2.3 Контракту № SP/1605 направлено ТОВ «Одєтекс» проформу інвойс за № PI2023-24-179, яким встановлювалася загальна кількість Товару - 24 тонни, а саме: calcium carbonate (FMB) - ER37, яку зобов'язувалося поставити «SOLTEX PETROPRODUCTS LTD» та загальна вартість Товару 12 245 доларів США (складалася з 11 400 доларів США - ціна 24 тонн calcium carbonate (FMB) -ER37, страхування - 5 доларів США, морський фрахт - 840 доларів США), яку мало сплатити ТОВ «Одєтекс».
Визначено порт відвантаження товару та умови поставки: CIF Констанца, Румунія.
За офіційними правилами тлумачення торгівельних правил Інкотермс 2010 термін CIF (Вартість, страхування та фрахт») означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. За умовами терміну CIF на продавця покладається також обов'язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.
06.11.2023 ТОВ «Одєтекс» здійснило грошовий переказ на користь «SOLTEX PETROPRODUCTS LTD» у сумі 12 245 доларів США, що дорівнювало 100 % вартості Товару, встановленою проформою інвойсом від 03.11.2023 № Р12023-24-179 «SOLTEX PETROPRODUCTS LTD»,
24.11.2023 сформовано комерційний інвойс № EXP/SIL/76/23-24 на відвантажену кількість та вартість Товару, а саме: у загальній кількості 24 тонни, загальною вартістю Товару 12 245 доларів США, яка складалася з 11 400 доларів США - ціна 24 тонн calcium carbonate (FMB) - ER37, страхування - 5 доларів США, морський фрахт - 840 доларів США).
Товар упаковано у 960 мішків по 25 кг кожний, палетовані та упаковані у 20 піддонів у одному контейнері під № DFSU1366092. Зазначено, що поставка здійснюється на умовах CIF Констанца, Румунія.
Також, вказаним комерційним інвойсом задекларовано, що даний документ відображає реальну ціну Товару, зазначено, що всі відомості правдиві та точні. Окрім того, вказано, що продавцем використано дерев'яні піддони, які входять у вартість товару.
Також «SOLTEX PETROPRODUCTS LTD» складено пакувальний лист на Товар, а саме: calcium carbonate (FMB) - ER37, у загальній кількості 24 тонни, який упаковано у 960 мішків по 25 кг кожний, палетовані та упаковані у 20 піддонів у одному контейнері під № DFSU1366092. Зазначено, що поставка здійснюється на умовах CIF Констанца, Румунія. Окрім того, вказано, що продавцем використано дерев'яні піддони, які входять у вартість товару.
У подальшому, продавець виконав свої зобов'язання щодо поставки, страхування Товару, у порт призначення: Констанца, Румунія, що підтверджується, зокрема, експортною митною декларацією від 24.11.2023 № 5549722, коносаментом від 02.12.2023 № MEDUJ6227048, сертифікатом страхування від 07.12.2023 № С9911756796.
ТОВ «Супрамарін» забезпечило подальше перевезення товару за маршрутом Констанца, Румунія - Одеса, Україна, згідно з міжнародною автотранспортною накладною (CMR) від 12.01.2024 № 717082, рахунком на оплату від 12.01.2024 № 132, довідкою про автотранспортні витрати від 12.01.2024 № 1207/747.
5.01.2024 у зв'язку з прибуттям товару на митну територію України, ТОВ «ОРІКС ЮГ», в інтересах ТОВ «Одєтекс» подано митну декларацію за № 24UA500500001359U5 на Товар: поліпропілен в первинній формі: (FMB)ER37 являє собою домішку (мастербатч) на основі гранульованого поліпропілену наповненого карбонатом кальцію ( 75% +/-5\%) без вмісту співполімерів, не хімічно модифікований, білого кольору, без водо відштовхуючого покриття - 24000 кг, використовується якості домішки при виробництві виробів з поліпропілену.
За способом пакування не призначений для роздрібної торгівлі. Упакований в мішки по 25 кг. Використовується у власному виробництві. Виробник SOLTEX PETROPRODUCTS LTD; Торговельна марка SOLTEX; Країна виробництва IN. Місць - 20 PX/20/960 мішків на палетах з фанери. Вага нетто 24 000 кг.
У графі 22 МД заявлена ціна Товару: 12 245 дол. США, курс валюти 37,8386, у графі 45 зазначено митну вартість товару 552 340,11 грн.
До митної декларації за № 24UA500500001359U5 було додано наступні документи:
- контракт від 16.05.2023 р. № SP/1605;
- проформа інвойс від 03.11.2023 р. № РІ2023-24-179;
- комерційний інвойс від 24.11.2023 р. № EXP/SIL/76/23-24;
- пакувальний лист від 24.11.2023 p.;
- сертифікат аналізу від 24.11.2023 p.;
- сертифікат про походження товару від 06.12.2023 р. № IMC4286;
- платіжна інструкція від 06.11.2023 р. № 203;
- виписка з банківського рахунку від 06.11.2023 р. № 61623779;
- митна декларація країни відправлення від 24.11.2023 p. № 5549722;
- коносамент від 02.12.2023 р. № MEDUJ6227048;
- свідоцтво про страхування від 07.12.2023 р. № С001756796;
- супровідний документ Т1 від 11.01.2024 р. № 24PO56/1101OD;
- міжнародну автотранспортну накладну (CMR) від 12.01.2024 р. № 717082;
- генеральний договір транспортного експедирування від 20.05.2020 р. № 2005-48/20sm;
- рахунок на оплату від 12.01.2024 р. № 132;
- довідка про транспортні витрати від 12.01.2024 р. № 1201/747;
- довідка Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 08.01.2024 р. № 112/3;
- довідка про склад товару від 15.01.2024;
- договір доручення на надання послуг з митного оформлення вантажів від 24.02.2015 № СМ-28.
На виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями (МД) № 24UA500500001359U5 від 15.01.2024 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000042/1 від 15.01.2024, а саме:
1) відповідно зовнішньоекономічного контракту (договору) не надано точної інформації щодо складових митної вартості товару. Відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що булла фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/ невключення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;
2) у поданих до митного оформлення документах (проформа - інвойс від 03.11.2023 № PI2023-24-179 та рахунок-фактура (інвойс) від 24.11.2023 № EXP/SIL/76/23-24 печаті продавця відрізняються розміром. Все це може свідчити про ознаки підробки;
3) перевізник, відповідно наданого CMR від 12.01.2024 № 717082, «CATENA TRANSPORT»LLC, проте дані щодо організації транспортних послуг поза митною територією України за маршрутом Костанца, Румунія - м/п Орлівка DFSU1366092 надані ТОВ «Одєтекс».
На підставі ч.3 статті 53 Митного кодексу України, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) каталоги, специфікації виробника товару; 4) копію митної декларації країни відправлення; 5) висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.
15.01.2024 позивачем через ТОВ «Орікс Юг» направлено митному органу лист № 18, яким надано запитувану інформацію та повідомлено, що відповідна поставка здійснюється на підставі контракту від 16.05.2023 № SP/1605, в якому передбачено, що ціна на товар включає вартість упаковки, завантаження, пакувальних матеріалів (у т.ч. піддонів), маркування та виконання експортних формальностей у країні продавця. Зазначено про нестабільність ринку полімерів, мастербатчів та щомісячної зміни цін. Розмір печаток продавця може бути обумовлений наявністю різних печаток в структурних підрозділах та офісах продавця і позивач не може нести відповідальністю за використання його контрагентом своїх печаток. Зазначено, що ТОВ «Супрамарін» у порядку п. 2.1 договору від 20.05.2020 № 2005-45/20sm залучило «Catena Transport».
До листа додано копію оформленої митної декларації № 23UA500500029440U7 на аналогічний Товар, за ціною 470 доларів за тону; копію ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 01.01.2024; копію страхового полісу від 07.12.2023 р. № С001756796 (повторно); копію митної декларації країни відправлення від 24.11.2023 р. № 5549722 (повторно); копію сертифікату аналізу від 24.11.2023 р. (повторно); копію довідки Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 08.01.2024 № 112/3 (повторно); копію договору ТОВ «СУПРАМАРІН» та компанією перевізником «КАТЕНА ТРАНСПОРТ» від 01.04.2020 № 0104-01/20CAT.
15.01.2024 Декларантом було спочатку отримано від митого органу рішення про коригування митної вартості товарів UA500500/2024/000042/1 від 15.01.2024, а згодом того ж дня - картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.01.2024 № UA500500/2024/000072.
Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією № UA500500/2024/001443 від 15.01.2024 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI.
Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 78204,32 грн шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.
Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 5 ст. 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідачем згідно ч. 5 ст. 54 МК України витребувані митна декларація країни експорту, документи, що містять відомості про вартість страхування, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Також було повідомлено, що відповідно до п. 6 ст. 53 МКУ декларант за власним бажанням може подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14, від 20.10.2020 у справі №809/1056/16 та ін.
Розглядаючи даний спір, суд встановив, що позивачем як при декларуванні товарів, так і на вимогу митниці, надано всі наявні у нього документи за переліком, визначеним ч. 2 ст. 53 МК України.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем при митному оформленні товару надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару. Суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи мають розбіжності, зважаючи на наступне.
Щодо зауважень митного органу, про те, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/ невключення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів, суд зазначає наступне.
Так, разом з митною декларацією № 24UA500500001359U5 позивачем було надано митному органу контракт від 16.05.2023 р. № SP/1605, п. 2.1 якого передбачено, що ціна на Товар включає вартість упаковки, пакувальних матеріалів (в т.ч. піддонів), маркування, також, проформа інвойс від 03.11.2023 р. № РІ2023-24-179 та комерційний інвойс від 24.11.2023 р. № EXP/SIL/76/23-24 містять інформацію стосовно того, що продавцем використано дерев'яні піддони, які входять у вартість товару.
Окрім того, у самій митній декларації № 24UA500500001359U5 у графі 37 було зазначено «ZZ00», що значить тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару.
Отже в даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв'язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару, а відтак, у інвойсі, пакувальному листі, тощо правомірно не зазначено окремо вартості пакування та тари, оскільки їх вартість входить до вартості товару та є її складовою частиною.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.03.2023 р. по справі № 815/5817/17, від 20.09.2023 р. по справі № 815/5783/17.
Щодо зауважень митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах: проформа - інвойс від 03.11.2023 № PI2023-24-179 та рахунок-фактура (інвойс) від 24.11.2023 № EXP/SIL/76/23-24 печаті продавця відрізняються розміром, що може свідчити про ознаки підробки, суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що будь-яких експертних досліджень відповідачем не проводилось, а відтак суд вважає необґрунтованим посилання в оскаржуваному рішенні на підробку документів лише з посиланням на те, що печатки відрізняються за розміром.
Більш того, припущення співробітником митного органу проте, що відмінність розмірів печаток свідчить про підробку документу є лише суб'єктивним уявленням та не може бути самостійною підставою для сумнівів в митній вартості. Печатки відрізняються тільки розміром, але інформація, що зазначена на печатках є однаковою та містить найменування організації. Різний розмір печатки може бути обумовлений наявністю різних печаток в структурних підрозділах та офісах компанії SOLTEX PETROPRODUCTS LTD і ТОВ «ОДЄТЕКС» не може нести відповідальність за використання його контрагентом тих чи інших своїх внутрішніх печаток.
Щодо зауважень митного органу про те, що перевізник, відповідно наданого CMR від 12.01.2024 № 717082, «CATENA TRANSPORT» LLC, проте дані щодо організації транспортних послуг поза митною територією України за маршрутом Констанца, Румунія - м/п Орлівка DFSU1366092 надані ТОВ «Одєтекс», суд зазначає наступне.
Відповідач у відзиві зазначає, що у додатково наданому договорі від 01.04.2020 №0104-01/20САТ зазначено, що всі розрахунки за договором здійснюються в національній валюті України …. На зазначену дату в рахунку, якщо інше не погоджено Стороною в заявці на перевезення, проте документів щодо підтвердження даної складової митної вартості не надані.
З огляду на матеріали справи, послуги з перевезення контейнера № DFSU1366092 до кордону України здійснювалися ТОВ «Супрамарін» відповідно до договору від 20.05.2020 р. № 2005-48/20sm, п. 2.1. якого передбачено, що експедитор, тобто, ТОВ «СУПРАМАРІН» має право укладати договори, угоди та представляти інтереси Клієнта під час роботи з перевізниками, портами, складами, судноплавними / авіа/ з/д компаніями / їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов'язків за цим Договором та додатками до нього. Залучати до виконання своїх обов'язків за Договором інші підприємства, установи, організації та осіб.
ТОВ «Супрамарін», у порядку визначеному п. 2.1 договору від 20.05.2020 р. № 2005-48/20sm, для виконання своїх обов'язків перед позивачем залучило «CATENA TRANSPORT», що виключає необхідність сплати ТОВ «Одєтекс» будь-яких коштів на користь «CATENA TRANSPORT» з перевезення.
Витрати з транспортування до кордону України склали 89006,45 грн та пов'язані з перевезенням товару експедитором ТОВ «СУПРАМАРІН» (транспортно-експедиторське обслуговування на території Румунії, вартість якого склала 46 966,20 грн; організація транспортних послуг поза митною територією України за маршрутом Констанца, Румунія - митний перехід Рені, вартість якого склала 42 040,45 грн), що підтверджується документально (генеральний договір транспортного експедирування від 20.05.2020 р. № 2005- 48/20sm; - міжнародну автотранспортну накладну (CMR) від 12.01.2024 р. № 717082; - рахунок на оплату від 12.01.2024 р. № 132; - довідка про транспортні витрати від 12.01.2024 р. № 1201/747).
Тобто, за встановленими у цій справі обставинами, суть виявлених митним органом недоліків знайшла своє відображення безпосередньо у рішенні про коригування митної вартості, які у процедурі митного оформлення є кінцевими та позбавляють декларанта можливості подавати додаткові документи. В той же час у вимогах про надання додаткових документів відповідач не зазначив законодавчо визначених підстав для цього та не вказав, чому з наданих до митного оформлення документів неможливо визначитись з правильністю (неправильністю) визначення декларантом митної вартості товару, а виключно наведено пропозицію надання додаткових документів за переліком, встановленим частиною третьої статті 53 МК України.
Такий підхід відповідача суперечить нормам статті 53 КАС України, оскільки встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Натомість, у цій справі декларант фактично був позбавлений можливості зрозуміти, які саме складові митної вартості викликали сумнів у митного органу та які належить усунути додатковими документами.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 28.10.2020 у справі № 1.380.2019.000724 (адміністративне провадження №К/9901/25406/19).
Крім того, Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, зокрема у постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 820/231/16, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що витребовуючи перелік документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Враховуючи викладене, суд вважає, що для митного оформлення позивачем були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.
Згідно зі ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Як встановлено судом, за результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст. 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу. Попередні методи не застосовувалися з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.
Таким чином, суд дійшов висновку, що надані уповноваженою особою позивача для митного оформлення товару документи відповідають вимогам частини 2 статті 53 Митного кодексу України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару та підтверджують ціну товару, яка сплачена позивачем за ціною, вказаною в контракті (інвойсах, специфікації).
При цьому суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Під час розгляду справи митний орган не довів належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно було прийнято спірні рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Згідно рішення п. 71 Європейського суду з прав людини у справі "Звежинський проти Польщі" позбавлення майна, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності.
Під час втручання необхідно дотримуватися "справедливої рівноваги" між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (рішення у справі "Pressos Compania Naviera S. A." та інші проти Бельгії". Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар.
При цьому, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (рішення у справі "Беєлер проти Італії"). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.
Крім цього, згідно п. 17 рішення ЄСПЛ у справі «TOB «Полімерконтейнер» проти України», будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки про недотримання позивачем вимог митного законодавства і не довів правомірності оскаржуваних рішення про коригування митної вартості та картки відмови, у зв'язку із чим останні підлягають скасуванню.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.
У адміністративному позові зазначено, що до суду будуть додатково надані докази, які підтверджуються витрати позивача на правничу допомогу, розмір яких очікується в сумі 10000 грн, проте на момент вирішення спору жодних документів з приводу понесених судових витрат позивачем до суду не надано.
Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Одєтекс» (65010, м. Одеса, вул. Бригадна, буд. 131; ЄДРПОУ 33387508) до Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана і Юрія, 21-А; ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 15.01.2024 № UA500500/2024/000042/1.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці від 15.01.2024 № UA500500/2024/000072.
Стягнути з бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одєтекс» судовий збір в розмірі 3028 грн (три тисячі двадцять вісім грн.).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя І.В. Завальнюк