13 березня 2024 р. № 400/15795/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомвійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаОСОБА_1 , АДРЕСА_2 ,
простягнення 1 160,54 грн,
Військова частина НОМЕР_1 звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 1160,54 грн відшкодування майнової шкоди за недонос речового майна.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач самовільно залишив військову частину у зв'язку із неприбуттям із лікувального закладу та знятий з усіх видів забезпечення. У ході службового розслідування виявлено факт недоносу речового майна на суму 1160,54 грн.
Ухвалою від 03.01.2024 р. відкрито провадження у справі.
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру, зареєстрованою адресою відповідача є: АДРЕСА_3 .
Ухвала, надіслана на зареєстровану адресу відповідача, повернулася без вручення адресату. На підставі ч. 1 ст. 126 КАС України ухвала вважається врученою належним чином.
Інші засоби зв'язку відповідача в матеріалах справи відсутні.
Ухвалою від 27.02.2024 р. призначено судове засідання по справі, а оголошення про виклик відповідача до суду розміщено на офіційному сайті Судової влади.
У судове засідання 13.03.2024 р. відповідач не прибув, позивач у позові заявляв клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Наказом командира військової частини від 09 червня 2023 року №162, солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини, на всі види забезпечення.
Відповідно до наказу командира військової частини від 22 серпня 2023 року №238, солдата ОСОБА_1 призначено на посаду радіотелефоніста - лінійного наглядача відділення обслуговування 1 мінометного взводу 1 мінометної батареї військової частини.
Згідно з наказом командира військової частини від 22 жовтня 2023 року №298, солдат ОСОБА_1 вважається таким, що вибув з району виконання бойового завдання за призначенням на реабілітаційне лікування до УДМСЦВВ с. Циблі.
Як свідчить виписка з медичної картки стаціонарного хворого № 2821, відповідач госпіталізований 24.10.2023 р., а виписаний - 20.11.2023 р.
23.11.2023 р. командиром 1 мінометної батареї військової частини подано рапорт командиру про відмову відповідача прибути до місця зосередження батареї.
Наказом командира військової частини від 23.11.2023 р. № 764 призначено службове розслідування відносно відсутності відповідача на службі без поважних причин.
Згідно наказу командира військової частини від 23 листопада 2023 року №332 солдат ОСОБА_1 , радіотелефоніст - лінійний наглядач відділення обслуговування 1 мінометного взводу 1 мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 , вважається таким, що з 20 листопада 2023 року перебуває у самовільному залишенні військової частини НОМЕР_1 у зв'язку із не прибуттям із лікувального закладу, та знятий з усіх видів забезпечення з 20 листопада 2023 року.
Відповідно до наказу командира військової частини від 01 грудня 2023 року №340, солдата ОСОБА_1 , призначеного на посаду радіотелефоніста - лінійного наглядача відділення обслуговування 1 мінометного взводу 1 мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 , увільнено від займаної посади та зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 у відповідності до підпункту 14 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (військовослужбовці які відсутні більше десяти днів, - до повернення військовослужбовців у військову частину (у разі неприйняття іншого рішення про дальше проходження ними військової служби)).
Акт службового розслідування затверджено командиром військової частини 14.12.2023 р.
У ході службового розслідування виявлено факт недоносу речового майна на суму 1160,54 грн (згідно довідки від 13.12.2023 р. № 5/60/3279.
Крім того, військовою частиною подано повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 15 грудня 2023 року за Вих.№5/51/2697, відносно солдата ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232) порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначаються Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24 березня 2019 року № 548-XIV (далі - Статут).
Згідно зі ст.11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок;бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини;бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Відповідно до ст.16 Статуту кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Згідно статей 26, 27 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України Про оборону України дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення кримінального правопорушення військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.
Закон України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (далі - Закон № 160) визначає підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків, визначає підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків.
Відповідно до ст. 1 цього Закону, матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону № 160 підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.
Так, матеріалами справи підтверджено та судом встановлено, що Згідно наказу командира військової частини від 23 листопада 2023 року №332 солдат ОСОБА_1 , радіотелефоніст - лінійний наглядач відділення обслуговування 1 мінометного взводу 1 мінометної батареї військової частини НОМЕР_1 , вважається таким, що з 20 листопада 2023 року перебуває у самовільному залишенні військової частини НОМЕР_1 у зв'язку із не прибуттям із лікувального закладу, та знятий з усіх видів забезпечення з 20 листопада 2023 року.
Факт недоносу речового майна на загальну суму 1160,54 грн встановлено в ході службового розслідування.
Згідно наказу командира військової частини від 14 грудня 2023 року №735 наказано за неналежне виконання службових обов'язків, порушення вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та статті 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, у відповідності до ч. 4 ст. 5, ст. 45, ст. 54, ст. 83 та п. «в» ст. 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення «СУВОРА ДОГАНА» на військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, солдата ОСОБА_1 ; помічнику командира з правової роботи подати адміністративний позов до Миколаївського окружного адміністративного суду про відшкодування шкоди державі в розмірі 1160,54 грн.
Докази оскарження позивачем наказу, яким його притягнуто до матеріальної відповідальності до суду надано не було.
Відповідно до ч. 1 ст.10 Закону № 160 відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п'ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону. Відшкодування шкоди, завданої командиром (начальником), здійснюється на підставі наказу старшого за службовим становищем командира (начальника).
Особа, яка завдала шкоду, за згодою командира (начальника) може добровільно відшкодувати її розмір повністю або частково, передати для відшкодування завданої шкоди рівноцінне майно або відремонтувати чи відновити пошкоджене, про що видається відповідний наказ. Не допускається відшкодування завданої шкоди рівноцінним майном у разі втрати чи пошкодження зброї, боєприпасів, спеціальної техніки та іншого майна, що відповідно до закону вилучене з цивільного обороту або обмежене в обороті (ч. 2 ст.10 Закону № 160).
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону №160 у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
Разом з тим, як встановлено під час розгляду адміністративної справи відповідачем у добровільному порядку не було відшкодовано вартість завданої майнової шкоди на суму 1160,54 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, що є підставою для задоволення позову.
Судові витрати суб'єкту владних повноважень не відшкодовуються.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про стягнення 1160,54 грн відшкодування майнової шкоди за недонос речового майна - задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) майнову шкоду за недонос речового майна в розмірі 1160,54 грн (одна тисяча сто шістдесят грн 54 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 13.03.2024 р.
Суддя Н.В. Лісовська