14 березня 2024 р. № 400/1823/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку пенсії на підставі довідки Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення від 29.01.2021 р. № 9/1/917 з 01.01.2018 р. по 31.03.2019 р.; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення від 29.01.2021 р. № 9/1/917 з 01.01.2018 р. по 31.03.2019 р., з урахуванням проведених виплат.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262). Відповідач відмовив у перерахунку пенсії з 01.01.2018 р. по 31.03.2019 р. на підставі довідки Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідачем подано відзив на позов, де вказано, що перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення здійснюється на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, а п. 1, 2 Постанови № 103 визнані протиправними та нечинними, тобто відсутні законодавчо визначені умови для перерахунку пенсії. Відтак, у відповідача відсутні правові підстави для проведення перерахунку пенсії позивача на підставі довідки Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Довідка видана станом на 05.03.2019 р. для проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019 р., а не з 01.01.2018 р., як просить позивач. Крім того, позивачем пропущено строк звернення до суду.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач проходив військову службу та отримує пенсію за вислугу років.
Миколаївським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки видано довідку про розмір грошового забезпечення від 29.01.2021 р. № 9/1/917.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 р. по справі № 400/2021/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області перерахувати та виплатити з 01.04.2019 року пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №9/1/917 від 29.01.2021 р., виданої Миколаївським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки у розмірі 100% обчисленої суми.
Спір позивача стосується перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки саме за період з 01.01.2018 р. по 31.03.2019 р.
Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за вказаний період. Відповідач відмовив у перерахунку пенсії, посилаючись на відсутність підстав для такого перерахунку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 р. у справі № 520/2098/19 дійшла наступного висновку:
«Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом № 2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.
Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.
Відповідно до статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами оскаржувані пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.
Аналогічну правову позицію висловлювала і Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13 січня 2021 року у зразковій справі № 440/2722/20 (Пз/9901/14/20).
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10 лютого 2016 року у справі № 537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.
Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС, а також того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.»
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 р. у справі №755/10947/17 зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суд, суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.
Тому перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки необхідно здійснити з 01.01.2018 р., а не з моменту набрання 05.03.2019 р. законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 р. у справі № 826/3858/18.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.08.2023 р. по справі № 380/103/22.
Оскільки перерахунок пенсії позивача на підставі довідки від 29.01.2021 р. № 9/1/917 з 01.04.2019 р. вже проведено на виконання попереднього рішення суду, позивач правомірно просить провести перерахунок з 01.01.2018 р. по 31.03.2019 р.
Водночас, вимога позивача про здійснення виплати пенсії є похідною від вимоги про зобов'язання провести перерахунок пенсії. Здійснення перерахунку матиме наслідком виплату відповідної суми різниці. Окрім того, виплата позивачу сум перерахунку є обов'язком відповідача, який він має виконувати в силу закону. Слід також зазначити, що право позивача на отримання сум недоплаченого розміру пенсії, яка має бути нарахована відповідачем у результаті здійснення перерахунку на виконання рішення суду, відповідачем ще не порушено. Отже, вимога позивача щодо зобов'язання відповідача сплати різницю є передчасною.
Щодо строку звернення до суду, суд зазначає, що оскільки за правилами ч. 3 ст. 51 Закону № 2262 перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Подібна правова позиція щодо застосування норм права викладена в постановах Верховного Суду від 05.09.2018 р. у справі № 815/3522/17, від 24.01.2019 р. у справі № 338/879/17, від 18.08.2021 р. у справі № 592/10230/17.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності оскаржуваних дій, що є підставою для задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн, що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, оскільки в цілому позовні вимоги задоволені.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) про визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку пенсії на підставі довідки Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення від 29.01.2021 р. № 9/1/917 з 01.01.2018 р. по 31.03.2019 р.; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення від 29.01.2021 р. № 9/1/917 з 01.01.2018 р. по 31.03.2019 р., з урахуванням проведених виплат, - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення від 29.01.2021 р. № 9/1/917з 01.01.2018 р. по 31.03.2019 р.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення від 29.01.2021 р. № 9/1/917 з 01.01.2018 р. по 31.03.2019 р., з урахуванням проведених виплат.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) судовий збір у сумі 1211,20 грн (одна двісті одинадцять грн 20 коп.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 14.03.2024 р.
Суддя Н. В. Лісовська