12 березня 2024 р. № 400/7877/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Устинова І.А., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачівГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, вул. Олександра Борисенка, 7,м. Рівне,33028, вул. Короленка, 7,Рівне,33028
провизнання протиправними та скасування рішень від 22.03.2023 року № 3/2, від 25.04.2023 року № 143250015612; зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач 1), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 22.03.2023 № 3/2 щодо відмови позивачу у зарахуванні до страхового стажу при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах періоду роботи з 07.04.1998 по 26.03.2001 на ДП «Ремонтсервіс» слюсарем - ремонтником технічного устаткування у кар'єрі горного цеху;
- визнати протиправним та скасувати рішення від 25.04.2023 № 143250015612 щодо відмови позивачу у зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах періоду проходження військової служби з 30.04.1985 по17.05.1987;
- зобов'язати відповідача 1 провести перерахунок призначеної пенсії за віком 20.04.2023 з дати звернення з 28.06.2022 та зарахувати до страхового стажу період роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 з 07.04.1998 по 26.03.2001 на ДП «Ремонтсервіс» 5 разряду та період проходження військової служби з 30.04.1985 по 17.05.1987.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що співними рішеннями йому протиправно відмовлено у зарахуванні до страхового стажу період роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 з 07.04.1998 по 26.03.2001 на ДП «Ремонтсервіс» 5 розряду та період проходження військової служби з 30.04.1985 по 17.05.1987. Спірний період роботи та проходження військової служби підтверджені належним чином, а саме записами трудової книжки, наказами та військовим квитком відповідно.
Ухвалою від 03.07.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в кому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що Головним управлінням прийнято рішення від 22.03.2023 № 3/2, яким відмовлено в зарахуванні періоду роботи з 07.04.1998 по 26.03.2001 до страхового стажу із особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058 у зв'язку із відсутністю первинних документів, які підтверджують пільговий характер роботи повний робочий день. Відтак, рішення є правомірним. 25.04.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області за принципом екстериторіальності прийнято рішення № 143250015612 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058 у зв'язку із вiдсутнiстю необхiдного страхового стажу з особливо шкідливими i особливо важкими умовами праці. Відповідач 1 звернув увагу, що рішення прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області, то вимога Позивача про визнання неправомірним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 25.04.2023 № 143250015612 є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Також, відповідач зазначив, що позивачу призначено пенсію за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058 з 20.04.2023 на підставі рішення Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області від 12.05.2023. Крім того, відповідач вказав, що оскільки із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за встановленою формою 28.06.2022 Позивач не звертався, тому вимога про проведення перерахунку пенсії з 28.06.2022 є безпідставною та задоволенню не підлягає. А щодо зарахування до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоду проходження військової служби з 30.04.1985 по 17.05.1987, то зазначений період зараховано до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058.
Ухвалою від 17.01.2024 суд залучив до участі у справі другого відповідача, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач 2).
Від відповідача 2 відзив до суду не надходив, хоча вищезазначена ухвала отримана ним через особистий кабінет підсистеми «Електронний суд» 19.01.2024 о 00:42 год.
Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідивши докази, суд встановив наступне.
Позивач звернувся до відповідача 1 з заявою про підтвердження стажу роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
Відповідачем 1 прийнято рішення від 22.03.2023 № 3/2, яким відмовлено в зарахуванні періоду роботи з 07.04.1998 по 26.03.2001 до страхового стажу із особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058 у зв'язку із відсутністю первинних документів, які підтверджують пільговий характер роботи повний робочий день.
18.04.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV.
За принципом екстериторіальності відповідачем 2 прийнято 25.04.2023 рішення № 143250015612 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058 у зв'язку із вiдсутнiстю необхiдного страхового стажу з особливо шкідливими i особливо важкими умовами праці.
Підставою для висновку у вищезазначеному рішенні стала відсутність дати видачі військового квитка, тому відповідачем 2 не зараховано час походження військової служби до страхового стажу.
05.05.2023 позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058.
12.05.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області позивачу призначено пенсію за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058 з 20.04.2023.
Таким чином, позивачу призначено пенсію за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058 з 20.04.2023.
Позивач зазначив, що йому протиправно не було зараховано до страхового стажу при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах періоду роботи з 07.04.1998 по 26.03.2001 на ДП «Ремонтсервіс» слюсарем - ремонтником технічного устаткування у кар'єрі горного цеху та періоду проходження військової служби з 30.04.1985 по17.05.1987, відповідно вважає рішення від 22.03.2023 № 3/2 та від 25.04.2023 № 143250015612 протиправними.
Суд вирішуючи спір між сторонами, виходить з наступного.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону 1058, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Аналогічна норма закріплена в п «б» ст. 13 Закону України № 1788 «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до ч.1, 2 ст.24 Закону України № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Статтею 62 Закону №1788 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637, затвердженого постановою КМУ 12.08.1993, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Крім того, відповідно до п.20 цього Порядку, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).
Таким чином, надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організації або їх правонаступників потрібно виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Аналогічна правова позиція висловнена у постанові Верховного Суду від 21.07.2018 року по справі № 235/1112/17, №569/597/21 від 13/10/2021.
Посади позивача - слюсар - ремонтник технічного устаткування у кар'єрі входить до переліку виробництв, робіт, професій посад, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, що також не заперечується відповідачем.
Посилання відповідача, як на підставу відмови у призначенні пільгової пенсії на те, що відсутні уточнюючі довідки, які б підтверджували пільговий характер роботи повний робочий день, є безпідставним, оскільки не надання уточнюючих довідок не може нівелювати право позивача на пенсію, яке гарантовано Конституцією України, відповідно до якої (ст.46) громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідач безпідставно не взяв до уваги записи з трудової книжки позивача, в якій зазначені періоди роботи та професії, на яких працював позивач та які віднесені до Списку №2. Записи трудової книжки не містять застережень, що позивач працював не повний робочий час.
Відповідач 1 всупереч ст.77 КАС України не надав суду будь-яких доказів, що підтверджують, відсутність підстав для зарахування спріного періоду до пільнового страхового стажу за Списком №2.
Тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 22.03.2023 № 3/2 щодо відмови позивачу у зарахуванні до страхового стажу при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах періоду роботи з 07.04.1998 по 26.03.2001 на ДП «Ремонтсервіс» слюсарем - ремонтником технічного устаткування у кар'єрі горного цеху підлягає скасуванню, а зазначений стаж зарахуванню до пільгового стажу за Списком № 2, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Щодо дати з якої підлягає зарахуванню зазначений стаж, суд зазначає, що оскільки пенсію позивачу призначено за рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області з 20.04.2023 і воно на час розгляду справи є чинним (не скасованим), то саме з цієї дати має бути зараховано до страхового стажу на пільгових умовах період роботи з 07.04.1998 по 26.03.2001 на ДП «Ремонтсервіс» слюсарем - ремонтником технічного устаткування у кар'єрі горного цеху.
Суд звертає увагу, що рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області не є предметом розгляду у даній справі,
Суд звертає увагу на те, що у статті 9 КАС України закріплені принципи змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі.
Принцип диспозитивності знайшов своє відображення у частині другій статті 9 КАС України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Окрім того, зазначений принцип також передбачає, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.
Верховний Суду неодноразово наголошував на тому, що суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову, зокрема у постановах від 29 травня 2019 р. у справі № 2-3632/11, від 15 липня 2019 р. у справі № 235/499/17, від 30 жовтня 2019 р. у справі № 390/131/18, від 1 квітня 2020 р. у справі № 686/24003/18 тощо.
Вихід суду за межі позовних вимог можливий у тому разі, якщо позивач, вказавши у заяві одну конкретну вимогу, не зазначив іншу, яка має послідовний зв'язок із попередньою та випливає із фактичної спірної ситуації, викладеної у позовній заяві. Наприклад, позивач просить визнати протиправними дії, бездіяльність суб'єкта владних повноважень, однак не просить суд зобов'язати його вчинити певні дії чи прийняти рішення; просить визнати протиправним акт індивідуальної дії, однак не просить суд про його скасування тощо.
Отже, суд вправі за своєю ініціативою з метою необхідності захисту прав і охоронюваних законом інтересів фізичних і юридичних осіб вийти за межі заявлених позивачем вимог, однак відповідно до імперативних вимог процесуального законодавства.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 р. у справі № 804/1457/17, від 11 грудня 2018 р. у справі № 802/295/17-а, від 19 лютого 2019 р. у справі № 824/399/17-а тощо.
Таким чином, принцип диспозитивності передбачає розгляд судом справи в межах позовних вимог і підстав позову, визначених особою, яка звернулася за захистом до суду. Вихід суду за межі позовних вимог процесуальний закон допускає як виняток у разі, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, і таких відхід обґрунтований судом у судовому рішенні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.04.23 р. справі № 757/30991/18-а.
Отже, у позовній заяві позивач, виклав зміст позовних вимог щодо визнання протиправними рішень від 22.03.2023 № 3/2 та від 25.04.2023 № 143250015612. Тому, суд з огляду на принцип диспозитивності розглянув спір саме в межах позовних вимог позивача.
Щодо можливості суду виходу за межі позовних вимог, то суд зазначає, що у даному випадку це право і можливість суду не може бути застосоване, адже вимога позивача про скасування рішень від 22.03.2023 № 3/2 та від 25.04.2023 № 143250015612 не має послідовного зв'язку із скасуванням рішення щодо призначення пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, враховуючи, що це рішення прийняте суб'єктом, який не є учасником справи і вихід за межі позовних вимог призведе до необхідності зміни суб'єктивного складу та фактичної підміни судом одного спору іншим, до того ж до позовної заяви не було надано позивачем цього рішення, а тому воно не можуть бути досліджені судом.
Стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасувати рішення від 25.04.2023 № 143250015612 щодо відмови позивачу у зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах періоду проходження військової служби з 30.04.1985 по17.05.1987, суд зазначає наступне.
Так, до суду позивачем надано військовий квиток, який досліджений судом і встановлено, що в ньому міститься дата видачі - 26.04.1985. До того ж, наявість за відсутності зазначення дати видачі військового квитка, як вже зазначалось судом вище, зазначене не може нівелювати право позивача на пенсію, яке гарантовано Конституцією України, відповідно до якої (ст.46) громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, рішення від 25.04.2023 № 143250015612 щодо відмови позивачу у зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах періоду проходження військової служби з 30.04.1985 по17.05.1987, підлягає скасуванню.
При цьому, не підлягає задоволенню вимога позивача щодо зобов'язання відповідача 1 зарахувати період проходження військової служби з 30.04.1985 по17.05.1987, оскільки при призначенні пенсії зазначений період зараховано до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058, що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком стажу.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тому позов належить задовольнити частково.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України.
Судовий збір позивачем сплачено у розмірі 1073,60 грн, оскільки позивачу відмовлено в частині вимоги, яка є похідною і за неї окремо судовий збір не сплачується, тому стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів підлягає 1073,60 грн пропорційно.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 13844159) Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, 7,м. Рівне,33028 21084076) задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 22.03.2023 № 3/2.
3. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 25.04.2023 № 143250015612.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ЄДРПОУ 13844159) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) період роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 з 07.04.1998 по 26.03.2001 на ДП «Ремонтсервіс» слюсарем - ремонтником технічного устаткування у кар'єрі горного цеху та провести відповідний перерахунок з 20.04.2023.
5. В решті позовних вимог відмовити.
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 536,80 грн (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).
7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, 7,м. Рівне,33028 21084076) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 536,80 грн (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя І. А. Устинов