13 березня 2024 року м. Львівсправа № 380/24822/23
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (Позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (Відповідач-1/ГУ МВС у Л/о), Міністерства внутрішніх справ України (Відповідач-2/МВС), в якому із урахуванням позовної заяви від 07 листопада 2023 року просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо повернення без прийняття рішення заяви (рапорту) про призначення мені, ОСОБА_2 , одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності ІІІ групи, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ;
- зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області повторно розглянути заяву (рапорт) про призначення та виплату мені, ОСОБА_2 , одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності ІІІ групи, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, та провести нарахування та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 (далі - Порядок № 850);
- стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на мою користь судовий збір у сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в період з 15 серпня 2003 року по 12 травня 2011 року проходив службу в органах внутрішніх справ. Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААБ № 602286, виданою Обласною МСЕК № 3 14 лютого 2022 року, позивачу під час повторного огляду встановлено третю групу інвалідності, причина інвалідності - травма, одержана в результаті нещасного випадку, не пов'язана з виконанням службових обов'язків. Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12ААА № 012100, виданої Обласною МСЕК № 3 14 лютого 2022 року, позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках: 50% (п'ятдесят) згідно з постановою ДУ ТМО МВС України по Львівській області від 14 червня 2021 року № 15; причина втрати професійної працездатності: травма, одержана в результаті нещасного випадку, не пов'язана з виконанням службових обов'язків; дата встановлення страхового випадку 27 жовтня 2007 року.
30 січня 2023 року позивач звернувся до голови ліквідаційної комісії ГУ МВС у Л/о із заявою (рапортом) та необхідними документами про виплату одноразової грошової допомоги (далі - також ОГД) у зв'язку із тим, що в результаті нещасного випадку та втрати працездатності 50% йому встановлено третю групу інвалідності, однак листом Департаменту фінансово-облікової політики та бухгалтерського обліку МВС від 21 березня 2023 року матеріали щодо призначення позивачу ОГД повернуті на доопрацювання. 04 квітня 2023 року позивач повторно звернувся до ліквідаційної комісії ГУ МВС у Л/о із заявою та необхідними документами про виплату ОГД, однак листом Департаменту пенсійних питань та соціального захисту МВС від 24 серпня 2023 року матеріали щодо призначення позивачу ОГД повторно повернуті на доопрацювання.
Дії відповідачів що повернення матеріалів про виплату ОГД без прийняття рішення та невиплати ОГД позивач уважає протиправними, оскільки такі дії вчинені всупереч вимогам Порядку № 850, відповідно до яких обов'язок прийняти рішення про призначення або про відмову в призначенні ОГД за наслідками поданих працівником міліції заяви (рапорту) та документів покладається на МВС. Однак жодного рішення з-поміж тих, які передбачені Порядком № 850, МВС не прийняло. Позивач стверджує, що можливість повернення документів про виплату ОГД, як таких, що не відповідають вимогам законодавства, Порядком № 850 не передбачена.
Крім цього, МВС, повертаючи документи про виплату ОГД на доопрацювання, вказує на неналежне оформлення документів, яке стосується медичних питань, однак конкретних недоліків не зазначає. Позивач зазначає, що норми Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи» (далі - також Положення № 1317), не містять положень про необхідність представлення працівником закладу охорони здоров'я під час проведення медико-соціальної експертизи, тому аргументи МВС у цій частині суперечать законодавству.
Позивач підсумовує, що під час медичного огляду МСЕК 14 лютого 2022 року йому присвоєно третю групу інвалідності внаслідок травми, яка одержана в результаті нещасного випадку, не пов'язаної з виконанням службових обов'язків, однак під час проходження служби, у зв'язку з чим у нього виникло право на виплату ОГД, в реалізації якого йому було протиправно відмовлено суб'єктом владних повноважень.
З огляду на вказане просить суд адміністративний позов задовольнити повністю.
Відповідачі, належним чином повідомлені про відкриття спрощеного позовного провадження у цій справі, що підтверджується довідками про доставку електронного листа в електронний кабінет, у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подали.
Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ураховуючи приписи частини шостої статті 162 КАС України, вирішує цю справу за наявними матеріалами.
Відповідно до пункту третього частини третьої статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 27 жовтня 2023 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді від 15 листопада 2023 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін; залучено до участі в справі Міністерство внутрішніх справ України як другого відповідача.
Суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:
До 12 травня 2011 року ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ.
Відповідно до постанови № 15 (на час звільнення зі служби 12 травня 2011 року) від 14 червня 2021 року (старший лейтенант міліції ОСОБА_2 ) «ЗЧМТ (27.10.2007р.), струс головного мозку, навколоорбітальна гематома справа, ангіопатія сітківки обох очей без порушення функції. Травма, одержана в результаті нещасного випадку, НІ, не пов'язана з виконанням службових обов'язків. Забій (31.07.2009р.) м'яких тканин голови. Травма, ТАК, пов'язана з виконанням службових обов'язків».
Згідно з Актом від 16 квітня 2021 року № 29 форми НТ про нещасний випадок невиробничого характеру та Актом від 16 квітня 2021 року б/н форми Н-5, складених ліквідаційною комісією ГУ МВС у Л/о, нещасний випадок (у тому числі поранення) 27 жовтня 2007 року із лейтенантом міліції, оперуповноваженим КМСД ГКМСД Стрийського МВ УМВСУ у Львівській області ОСОБА_2 , стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААБ № 602286, виданою Обласною МСЕК № 3 14 лютого 2022 року, позивачу під час повторного огляду встановлено третю групу інвалідності, причина інвалідності - травма, одержана в результаті нещасного випадку, не пов'язана з виконанням службових обов'язків.
Згідно з довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12ААА № 012100, виданої Обласною МСЕК № 3 14 лютого 2022 року, позивачу встановлено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках: 50% (п'ятдесят) згідно з постановою ДУ ТМО МВС України по Львівській області від 14 червня 2021 року № 15; причина втрати професійної працездатності: травма, одержана в результаті нещасного випадку, не пов'язана з виконанням службових обов'язків; дата встановлення страхового випадку 27 жовтня 2007 року.
30 січня 2023 року позивач звернувся до голови ліквідаційної комісії ГУ МВС у Л/о із заявою (рапортом), у якій просив провести йому виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що внаслідок одержання травми в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням службових обов'язків, Львівською обласною МСЕК № 3 йому встановлено третю групу інвалідності та 50% ступеня втрати працездатності. До заяви (рапорту) позивач долучив такі документи: довідку МСЕК про результати визначення втрати працездатності; копію довідки МСЕК про встановлення інвалідності; копію постанови від 14 червня 2021 року № 15; копію паспорта та ідентифікаційного коду; реквізити банківського рахунку; довідку ПАТ «НАСК «ОРАНТА» від 17 лютого 2022 року № 213; акти форми Н-1 та Н-5; копію довідки МСЕК про встановлення інвалідності загального захворювання.
Ліквідаційна комісія ГУ МВС у Л/о скерувала матеріали про виплату ОГД позивачу до МВС для прийняття рішення.
21 березня 2023 року Департамент фінансово-облікової політики та бухгалтерського обліку МВС скерував ліквідаційній комісії ГУ МВС у Л/о лист № 15429-2997, відповідно до змісту якого, за результатами розгляду матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 . Департаментом охорони здоров'я та реабілітації МВС України вказано на те, що медико-соціальна експертна комісія щодо нього проведена з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров'я МВС. Під час проведення медико-соціальної експертизи ОСОБА_2 представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучалися. Водночас поліклінікою ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» ОСОБА_2 для проходження МСЕК не скеровувався. Невідповідність надісланих матеріалів вимогам Положення № 1317 унеможливила прийняття рішення за ними згідно з Порядком № 850, тому вони повертаються на доопрацювання.
04 квітня 2023 року позивач повторно звернувся до ліквідаційної комісії ГУ МВС у Л/о із заявою та необхідними документами про виплату ОГД, однак листом Департаменту пенсійних питань та соціального захисту МВС від 24 серпня 2023 року № 59135/49-16292-2023 матеріали щодо призначення позивачу ОГД повторно повернуті на доопрацювання з підстав, зазначених у листі Департаменту фінансово-облікової політики та бухгалтерського обліку МВС від 21 березня 2023 року № 15429-2997, а також з додаткової підстави - інформація про первинний огляд МСЕК заявника з установленням інвалідності із втратою працездатності або втрати працездатності без установлення інвалідності відсутня.
Позивач, уважаючи протиправною поведінку відповідачів щодо повернення без прийняття рішення заяви (рапорту) про призначення ОГД у зв'язку з установленням інвалідності третьої групи, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Предметом розгляду у цій справі є оцінка правомірності поведінки відповідача-2 щодо повернення без прийняття рішення заяви (рапорту) про призначення позивачу ОГД у зв'язку з установленням інвалідності третьої групи, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ.
Оцінюючи правовідносини, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених законом, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правовідносини з приводу виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції були врегульовані Законом України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ (далі - Закон № 565-ХІІ).
Так, частиною шостою статті 23 Закону № 565-ХІІ встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
З 07 листопада 2015 року Закон № 565-ХІІ втратив чинність у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ (далі - Закон № 580-VІІІ).
Абзацом третім пункту 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VІІІ визначено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Отже, норми статті 23 Закону № 565-ХІІ мають ультраактивну дію, а колишні працівники міліції мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням їм інвалідності на підставі цього Закону в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації положень статті 23 Закону України «Про міліцію» Кабінет Міністрів України 21 жовтня 2015 року видав постанову № 850, якою затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (в редакції чинній, на момент виникнення спірних правовідносин).
За змістом пункту 1 Порядку № 850 ці Порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) працівника міліції - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
За приписами пункту 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби, а в разі припинення відповідного органу внутрішніх справ як юридичної особи - до уповноваженої установи МВС такі документи:
заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;
довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії:
довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;
сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Згідно з пунктом 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, або керівник уповноваженої установи МВС, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції:
витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу;
витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, або до уповноваженої установи МВС для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Аналіз наведених норм права дає суду підстави дійти наступних висновків з метою правильного їх застосування до спірних правовідносин:
- за працівниками міліції зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-ХІІ відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом № 580-VІІІ;
- розгляд заяви (рапорту) і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги). Повернення документів як таких, що не відповідають вимогам законодавства, для доопрацювання, Порядком № 850 не передбачено.
- обов'язок прийняти рішення про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги за наслідками розгляду поданих працівником міліції заяви (рапорту) та документів покладений на Міністерство внутрішніх справ України.
Суд встановив, що позивач двічі (30 січня 2023 року та 04 квітня 2023 року) звертався до ліквідаційної комісії ГУ МВС у Л/о із заявою (рапортом), заявою та необхідними документами про виплату ОГД у зв'язку із встановленням інвалідності третьої групи.
Ліквідаційна комісія ГУ МВС у Л/о двічі скеровувала матеріали про виплату ОГД позивачу до МВС для прийняття рішення.
На підставі вимог пункту 9 Порядку № 850 МВС України у місячний строк після надходження вказаних вище документів зобов'язане було прийняти рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цього Порядку, про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги та надіслати таке рішення (разом із зазначеними документами) керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив службу позивач або до уповноваженої установи МВС для письмового повідомлення із зазначенням мотивів відмови.
Проте листами від 21 березня 2023 року № 15429-2997 та від 24 серпня 2023 року № 59135/49-16292-2023 МВС повернуло ліквідаційній комісії ГУ МВС у Л/о матеріали щодо призначення позивачу ОГД на доопрацювання.
Отже, з порушенням вимог пункту 9 Порядку № 850 відповідач-2, як уповноважений орган, за результатами розгляду поданих позивачем заяви (рапорту), заяви та документів не прийняв жодного рішення з-поміж тих, які передбачені вищезазначеним пунктом, а саме про призначення або відмову у призначенні ОГД позивачу.
Тобто, відповідач всупереч вимогам пункту 9 Порядку № 850 не розглянув по суті матеріали щодо призначення та виплату позивачу ОГД, а протиправно повернув їх ліквідаційній комісії ГУ МВС у Л/о, не прийнявши жодного рішення, за наявності імперативного обов'язку таке рішення прийняти.
Одночасно суд зауважує, що листи МВС від 21 березня 2023 року № 15429-2997 та від 24 серпня 2023 року № 59135/49-16292-2023 не є рішеннями в розумінні пункту 9 Порядку № 850, а формулювання причин відмови у листах не може розцінюватись як належний спосіб прийняття та обґрунтування рішень суб'єктом владних повноважень.
За таких обставин суд доходить висновку, що МВС ухилилося від прийняття рішення, що віднесене до його компетенції, оскільки не прийняло жодного рішення, що стосується ОГД позивача (про призначення/відмову у призначенні) відповідно до пункту 9 Порядку № 850.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 822/1579/17, від 10 жовтня 2018 року у справі № 733/1290/16-а, від 19 лютого 2019 року у справі № 802/498/18-а.
З огляду на вказане суд констатує, що дії відповідача-2 щодо повернення листами від 21 березня 2023 року № 15429-2997 та від 24 серпня 2023 року № 59135/49-16292-2023, без прийняття рішення, матеріалів щодо призначення ОГД ОСОБА_2 є протиправними.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дії відповідача-2 щодо повернення листами від 21 березня 2023 року № 15429-2997 та від 24 серпня 2023 року № 59135/49-16292-2023, без прийняття рішення, матеріалів щодо призначення ОГД ОСОБА_2 не відповідають вимогам пункту першого частини другої статті 2 КАС України, оскільки вчинені не у спосіб, що визначений законом, тому їх належить визнати протиправними.
Щодо способу захисту порушеного права позивача суд зазначає таке.
У позовній заяві позивач просить суд зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області повторно розглянути заяву (рапорт) про призначення та виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності ІІІ групи, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, та провести нарахування та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850.
Насамперед суд відзначає, що відповідно до положень Порядку № 850, які наведені судом вище, обов'язок щодо розгляду матеріалів про призначення ОГД та прийняття рішення за результатами їх розгляду покладений на МВС, а не на орган внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції.
Водночас як установив суд вище, відповідач-2 за результатами розгляду поданих позивачем документів про призначення ОГД з порушенням вимог пункту 9 Порядку № 850 не прийняв жодного рішення з числа тих, які передбачені вищезазначеним пунктом, а саме про призначення або відмову у призначенні ОГД позивачу.
Суд не може перебирати на себе повноваження МВС, як органу, уповноваженого на прийняття рішення щодо призначення ОГД позивачу до моменту прийняття ним відповідного рішення. Лише після прийняття такого рішення та за результатами його оцінки на предмет відповідності чинному законодавству (у разі його оскарження позивачем до суду) суд може вирішувати питання щодо наявності чи відсутності підстав для призначення позивачу ОГД. Однак у спірному випадку такі умови наразі відсутні.
Тому з урахуванням встановлених обставин справи, а також з метою належного та ефективного захисту порушеного права позивача відповідно до цих обставин, позовну вимогу у частині, яка розглядається, належить задовольнити частково, зобов'язавши відповідача-2 повторно розглянути заяву (рапорт) від 30 січня 2023 року та заяву від 04 квітня 2023 року про призначення ОГД ОСОБА_2 і додані до них документи та прийняти одне із рішень, передбачених пунктом 9 Порядку № 850.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.
Відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до правил статті 139 КАС України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Суд встановив, що за подання цього позову до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Оскільки позов містить позовні вимоги немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає з урахуванням кількості, а не розміру задоволених/незадоволених позовних вимог.
Отож, поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень підлягає сума у розмірі 1073,60 грн.
Докази понесення сторонами витрат, пов'язаних з розглядом справи, у матеріалах справи відсутні.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (пл. Генерала Григоренка, 3, м. Львів, 79007), Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01024) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення листами від 21 березня 2023 року № 15429-2997 та від 24 серпня 2023 року № 59135/49-16292-2023, без прийняття рішення, матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 .
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву (рапорт) від 30 січня 2023 року та заяву від 04 квітня 2023 року про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 і додані до них документи та прийняти одне із рішень, передбачених пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України (вул. Ак. Богомольця, 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032684) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) 1073,60 грн сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 13 березня 2024 року.
СуддяКлименко Оксана Миколаївна