14 березня 2024 рокусправа № 380/2861/24
Львівський окружний адміністративний суд в складі судді Желік О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління ДПС у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління ДПС у Львівській області із вимогами:
- визнати протиправними дії юридичної особи Головного управління ДПС України у Львівській області незаконними, які полягають у ненаданні відповіді на запит та надання недостовірної інформації;
- зобов'язати юридичну особу Головне управління ДПС у Львівській області надати відповідь на інформаційний запит у вигляді податкових повідомлень рішень від 26.10.2021 ППР№1378268-2407-1303, ППР №1378269-2407-1303, ППР №1378270-2407-1303, оформлених відповідно до Наказу Міністерства фінансів №1024 від 28.12.2015; детального розрахунку суми податкового боргу до податкового повідомлення рішення від 26.10.2021 №1378268-2407-1303, №1378269-2407-1303, №1378270-2407-1303 по кожному податковому рішенню окремо, відповідно до класифікації нерухомого майна; надати номер та дату прийняття рішення органу місцевого самоврядування Покровської міської ради Дніпропетровської області «Про встановлення ставки податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки»; надати відповідні платіжні реквізити отримувача сум податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки Покровської міської ради Дніпропетровської області.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 15.01.2024 ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області з інформаційним запитом, у якому намагався отримати публічну інформацію стосовно податкових нарахувань по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки ОСОБА_1 а саме: 1) податкові повідомлення-рішення від 26.10.2021 ППР№1378268-2407-1303, ППР №1378269-2407-1303, ППР №1378270-2407-1303; 2) детальний розрахунок суми податкового боргу до податкового повідомлення-рішення від 26.10.2021 № 1378268-2407-1303, №1378269-2407-1303, №1378270-2407-1303 по кожному податковому рішенню окремо з зазначенням рішення органу місцевого самоврядування Покровської міської ради Дніпропетровської області «Про встановлення ставки податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або не житлової нерухомості; 3) платіжне доручення, якими були оплачені поштові послуги з направлення В.Новицькому податкових повідомлень-рішень від 26.10.2021 №№1378268-2407-1303, №1378269-2407-1303, №1378270-2407-1303; 4) рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення яким податкові повідомлення-рішення направлені/отримані ОСОБА_3 ; 5) опис вкладення у рекомендований лист.
22.01.2024 ГУ ДПС у Львівській області надало відповідь на інформаційний запит, який містив розрахунок ставки податку та корінці до податкових повідомлень-рішень від 26.10.2021 ППР №1378268-2407-1303, ППР №1378269-2407-1303, ППР №1378270-2407-1303.
Як зазначає позивач, у наданих корінцях зазначено, що в графі "податкові повідомлення-рішення отримав" відсутня будь-яка інформація про отримання таких податкових повідомлень-рішень.
Окрім цього позивач вказав, що розрахунок суми податку на нерухоме майно проведено відповідно до Рішення Покровської міської ради Дніпропетровської області №3 від 31.05.2019. Водночас з інформації, оприлюдненої на офіційному сайті Покровської міської ради Дніпропетровської області Рішення Покровської міської ради Дніпропетровської області №3 від 31.05.2019 «Про встановлення ставки податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки» ніколи не приймалось.
Сподіваючись на те, що ГУ ДПС у Львівській області допущено описку та неправильно вказано номер та дату постановлення рішення Покровської міської ради Дніпропетровської області про становлення ставки податку на нерухоме майно, ОСОБА_3 23.01.2024 було надано повторний запит на отримання інформації, у якому він звертав увагу фіскального органу на недостовірність інформації, щодо рішення органу місцевого самоврядування Покровської міської ради Дніпропетровської, наведену у листі №11/ЗПІ/13-01-24-11 від 22.01.2024, що ставить під сумність достовірність проведених розрахунків щодо нарахування суми податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.
Проте станом на момент подання позову ОСОБА_3 не було отримано жодної відповіді на вказаний запит.
Позивач вважає, що не надання відповіді на інформаційний запит є протиправною поведінкою відповідача, а також такою, що суперечить вимогам чинного законодавства України, та порушує його право на отримання інформації.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву, у якому він щодо задоволення позову заперечив та вказав, що правомірність рішень органу місцевого самоврядування не є предметом оскарження в цій справі, повноваження міських (селищних, сільських) рад в частині встановлення місцевих податків і зборів, хоча і визначені в тому числі ПК України, проте є виключною правовстановлюючою компетенцією цих органів. При цьому матеріали справи не містять обґрунтованих посилань позивача щодо оскарження рішення органу місцевого самоврядування та визнання його протиправним. Крім цього, у даній справі відсутній спір щодо правильності здійсненого відповідачем розрахунку податкових зобов'язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на підставі рішення Покровської міської ради Дніпропетровської області.
Представник відповідача зазначив, що Головне управління ДПС у Львівській області листом від 22.01.2024 № 11/ЗПІ/13-01-24-11 надало ОСОБА_1 інформацію про те, що вищеперераховані податкові повідомлення-рішення 21.11.2021 були відправлені Укрпоштою на адресу: АДРЕСА_1 . Згідно норм ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Таким чином, норми ПК України не покладають на відповідача обов'язку надсилати податкові повідомлення-рішення з описом вкладення. Податкові повідомлення-рішення від 26.10.2021 ППР № 1378268-2407-1303, ППР № 1378269-2407-1303, ППР № 1378270-2407-1303 були скеровані позивачу згідно Списку згрупованих поштових відправлень № 28 рекомендованим повідомленням на його податкову адресу ( докази надсилання додаються). Відтак, позивачу надано інформацію, яка була задокументована та відображена на матеріальних носіях ( у Списку згрупованих поштових відправлень № 28), якою Головне управління ДПС у Львівській області володіє. Надання іншої інформації, щодо якої подано інформаційний запит, не охоплюється поняттям доступу до публічної інформації.
Також представник відповідача вказав, що у своєму запиті на отримання публічної інформації № 1/01-2024 від 15.01.2024 позивач просить надати йому інформацію/документ - детальний розрахунок суми податкового боргу до ППР від 26.10.2021 ППР № 1378268-2407-1303, ППР № 1378269-2407-1303, ППР № 1378270-2407-1303, по кожному рішенню окремо із зазначенням певної інформації. Зауважує, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Надання іншої інформації, щодо якої подано інформаційний запит, не охоплюється поняттям доступу до публічної інформації. Розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік, по об'єктах оподаткування, які належать ОСОБА_1 , згідно своєї форми не містить інформації, яка запитується позивачем, тому, Головне управління ДПС у Львівській області не може нести відповідальності за ненадання запитуваної інформації.
Насамкінець представник відповідача наголосив, що згідно інформаційного запиту ОСОБА_1 № 1/01-2024 від 15.01.2024 вбачається, що останнім ППР від 26.10.2021 ППР №1378268-2407-1303, ППР №1378269-2407-1303, ППР №1378270-2407-1303 та розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік не було отримано. Однак, згідно підстав позову, позивач покликається на те, що розрахунок містить недостовірну інформацію - оскільки його проведено на підставі вигаданих відсоткових ставок. З наведеного можна дійти висновку, що розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік, ППР від 26.10.2021 ППР № 1378268-2407-1303, ППР № 1378269-2407-1303, ППР № 1378270-2407-1303 та відповідні платіжні реквізити, які надсилаються разом, були отримані позивачем
Ухвалою судді від 12.02.2024 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.
Ухвалою суду від 14.03.2023 відмолено в задоволенні клопотання позивача про призначення судового засідання.
Ухвалою суду від 14.03.2023 відмолено в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.
Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
15.01.2024 позивача звернувся до Головного управління ДПС у Львівській області з запитом на отримання публічної інформації №1/01-2024, у якому просив надати наступну інформацію:
1) Податкові повідомлення рішення від 26.10.2021 ППР№1378268-2407-1303, ППР №1378269-2407-1303, ППР №1378270-2407-1303;
2) детальний розрахунок суми податкового боргу до податкового повідомлення рішення від 26.10.2021 № 1378268-2407-1303, №1378269-2407-1303, №1378270-2407-1303 по кожному податковому рішенню окремо з зазначенням рішення органу місцевого самоврядування Покровської міської ради Дніпропетровської області «Про встановлення ставки податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або не житлової нерухомості;
3) платіжне доручення, якими були оплачені поштові послуги з направлення В.Новицькому податкових повідомлень-рішень від 26.10.2021 №№1378268-2407-1303, №1378269-2407-1303, №1378270-2407-1303;
4) рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення яким податкові повідомлення-рішення направлені/отримані ОСОБА_3 ;
5) опис вкладення у рекомендований лист.
Листом Головного управління ДПС у Львівській області від 22.01.2024 № 11/ЗПІ/13-01-24-11 Головне управління ДПС у Львівській області повідомило позивача, зокрема, про наступне:
«Головне управління ДПС у Львівській області розглянувши, в межах компетенції, Ваш запит про надання публічної інформації від 15.01.2024 № 1/01-2024 (вх. ГУ ДПС у Львівській області № 11/ЗПІ від 16.01.2024), щодо податку на нерухоме майно, відмінне, від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, в межах функцій та повноважень, визначених ст. 19-1 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог чинного законодавства України, повідомляє наступне.
Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ зі змінами та доповненнями (далі ПКУ).
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка (п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПКУ).
Відповідно до п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПКУ ГУ ДГС у Львівській області фізичній особі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за 2020 рік сформовано податкові повідомлення-рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки :
- № 1378268-2407-1303 від 26.10.2021 на суму 5137,46 грн. за нежитлове приміщення загальною площею 130,4 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 ;
- № 1378269-2407-1303 від 26.10.2021 на суму 5669,33 грн. за нежитлове приміщення загальною площею 143,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 ;
- № 1378270-2407-1303 від 26.10.2021 на суму 10684,65 грн. за нежитлове приміщення загальною площею 271,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 .
Дані об'єкти нерухомого майна є у власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до даних ІКС «Податковий блок» та даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік застосована ставка податку відповідно до Рішення Покровської міської ради Дніпропетровської області №3 від 31.05.2019.
Вищеперераховані податкові повідомлення-рішення 21.11.2021 були відправлені Укрпоштою на адресу: АДРЕСА_1 .
Розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік, по об'єктах оподаткування, які належать ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та список згрупованих рекомендованих відправлень надавалися листом ГУ ДПС у Львівській області від 13.09.2023 № 176/ЗПІ 13-01-24-11».
23.01.2024 позивач звернувся до Головного управління ДПС у Львівській області з запитом на отримання публічної інформації №2/01-2024, у якому просив виправити помилку/описку у листі від 22.01.2024 № 11/ЗПІ/13-01-24-11, або надати копію рішення Покровської міської ради Дніпропетровської області №3 від 31.05.2019 «Про становлення ставки податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки».
Позивач зазначив, що відповіді на вказаний запит №2/01-2024 від 23.01.2024 ним отримано не було.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не надання відповіді на запит позивача щодо отримання публічної інформації №2/01-2024 від 23.01.2024, останній звернувся з позовом до суду.
Аналізуючи спірні правовідносини, доводи й аргументи сторін, суд зазначає таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Статтею 5 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1996 №2657-XII (далі - Закон №2657-XII) визначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Частиною другою статті 7 Закону №2657-XII установлено, що ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Таким чином, системний аналіз частини другої статті 34 Конституції України та частини другої статті 7 Закону №2657-XII свідчить, що особа має право вибирати на власний розсуд форму копій документів, які вона запитує, як і джерела отримання цієї інформації.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Положеннями частини четвертої статті 13 зазначеного Закону передбачено, що усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Згідно зі статтею 5 Закону №2939-VI доступ до інформації забезпечується в тому числі і шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно із частинами першою, другою статті 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача (ч. 3 ст. 19 Закону №2939-VI).
Поняття розпорядників інформації визначається у статті 13 Закону №2939-VI. Так, за пунктами 2, 3 частини першої статті 13 Закону №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:
- юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
- особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків.
Судом встановлено, що Головне управління ДПС у Львівській області є державним органом у сфері податків, який фінансується з державного бюджету. А відтак, відповідач відноситься до розпорядників публічної інформації в розумінні положень статті 13 Закону №2939-VI стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів та інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків.
Згідно з положеннями статті 20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.
Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Частиною першою статті 22 Закону №2939-VI передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Частиною другою цієї статті встановлено, що відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
А згідно частини третьої та четвертої статті 22 Закону №2939-VI розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1)прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.
Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі (ч. 5 статті 22 Закону №2939-VI).
Згідно із частинами першою та другою статті 23 Закону №2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Отже, системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право скористатися своїм правом на подання інформаційного запиту у встановленому законодавством порядку, якому кореспондує обов'язок розпорядника інформації надати на нього відповідь.
При цьому, суд відзначає, що незалежно від результатів розгляду запиту про надання інформації (його задоволення чи відмова в задоволенні, відстрочка в задоволенні, пере направлення належному розпоряднику, тощо) такий суб'єкт зобов'язаний проінформувати про це заявника.
Як встановив суд, запит на інформацію позивача від 23.01.2024 за №2/01-2024 був направлений відповідачу згідно з частиною 3 статті 19 Закону №2939-VI на його офіційну електронну пошту, що підтверджується наявним в матеріалах справи скрін-шотом електронної скриньки позивача.
Проте з матеріалів справи слідує, що запит позивача від 23.01.2024 за №2/01-2024 залишився без будь-якого реагування з боку відповідача. Жодної відповіді щодо вказаних запитів та поставлених питань відповідач у встановлений законом строк не надав. Матеріали справи не містять належних доказів їх розгляду відповідачем чи повідомлення іншої інформації, що стосується спірного питання.
На переконання суду, така поведінка відповідача є протиправною, оскільки, як вже наголошувалось вище, відповідач, як розпорядник інформації, мав імперативний обов'язок згідно статті 20 Закону №2939-VI надати в п'ятиденний термін відповідь на запит на інформацію.
При цьому, щодо позовних вимог, пов'язаних з реагуванням відповідача на запит від 23.01.2024 за №2/01-2024 при розгляді цієї справи суд не надає оцінку ні змісту поставлених у запиті питань, ні суті запитуваної у ньому інформації, оскільки, навіть у випадку, якщо розпорядник інформації не володіє чи не зобов'язаний відповідно до його компетенції володіти запитуваною інформацією, або не має обов'язку надавати таку інформацію, останній мав би про це повідомити заявника в письмовій формі, як це передбачено частиною 5 статті 22 Закону №2939-VI.
Тобто, розглядаючи цей спір суд виходить виключно із того факту, що відповідач взагалі жодним чином не відреагував на звернення позивача, тобто не здійснив розгляд його запиту.
Таким чином, бездіяльність відповідача, яка полягає у не розгляді запиту позивача від 23.01.2024 за №2/01-2024 слід визнати протиправною.
При цьому суд зазначає про відсутність підстав визнавати протиправними дії відповідача щодо надання недостовірної інформації, оскільки за відсутності в матеріалах справи копії рішення Покровської міської ради Дніпропетровської області №3 від 31.05.2019 «Про становлення ставки податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки», суд позбавлений можливості перевірити достовірність наданої у відповіді відповідача інформації.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
З огляду на неналежне виконання Головним управлінням ДПС у Львівській області його повноважень щодо розгляду запиту позивача, що потягло за собою порушення його прав, з метою ефективного захисту права позивача суд вважає необхідним зобов'язати відповідача розглянути запит ОСОБА_1 про надання інформації від 23.01.2024 за №2/01-2024.
Враховуючи, що судом обрано інший спосіб захисту порушеного права, ніж просив позивач, позов слід задовольнити частково.
Щодо клопотання позивача про виклик свідків, суд зазначає, що розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а відтак таке задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій. Натомість, позивачем частково доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
За наслідками розгляду даної справи розподіл судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області, яка полягає у не розгляді запиту на інформацію ОСОБА_1 від 23.01.2024 за №2/01-2024.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 від 23.01.2024 за №2/01-2024.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Желік О.М.