справа №380/20183/23
провадження №
про відмову в ухваленні додаткового рішення
14 березня 2024 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гулкевич І.З., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення по справі №380/20183/23 за позовом ОСОБА_1 до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 позов було задоволено повністю.
12.03.2024 позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із заявою про винесення додаткового рішення, оскільки судом не вирішена позовна вимога про “зобов'язання Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області пакет документів в складі : уточненої нової (інформаційної) довідки про відомості визначення (обчислення) грошового забезпечення станом на 01.01.2021 ОСОБА_1 , виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з врахуванням мінімальної величини-розміру не менш 50% мінімальної заробітної плати), встановленого законом на 01 січня 2021 року для прийняття рішення за ст.66 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо перерахунку (упорядкування структури) основного розміру пенсії за вислугу років, в спосіб зі зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, відповідно вимог статей 43 і 63, порядку положень ст.49 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою ПФУ від 30.01.2007 №3-1”.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що без додаткового рішення суду, довідка від силової структури з грошовим забезпеченням позивача станом на 01.01.2021 буде оформлена на його думку, за правом на належні суми пенсії за рішенням суду та в подальшому в органі ПФУ, така буде застосована за загальнопенсійним законодавством як “заробіток” годувальника за приписами ст. 42 з визначенням суми “доплати”, як вид грошового забезпечення за ч.1 ст. 6 Закону України №1058, що не узгоджується з приписами частини 3 ст. 2 Закону України №1058.
Визначаючись щодо поданої заяви, суд виходив із наступного.
Згідно із ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
З огляду на те, що судове рішення ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), питання про ухвалення додаткового рішення ухвалюється в тому самому порядку, тобто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
При вирішенні питання про ухвалення додаткового рішення суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Так, як видно з прохальної частини позовної заяви, при зверненні до суду з адміністративним позовом позивач просив суд:
визнати протиправними дії Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 оформленні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області уточненої (інформаційної) нової довідки з відомостями визначення (обчислення) розміру грошового забезпечення станом на 01.01.2021, виходячи із розрахункової величини-прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з врахуванням мінімальної величини-розміру не менш 50% мінімальної заробітної плати), встановленого законом на 01 січня 2021 року для прийняття рішення за ст.66 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо перерахунку (упорядкування структури) основного розміру пенсії за вислугу років, в спосіб зі зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, відповідно вимог статей 43 і 63, порядку положень ст.49 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою ПФУ від 30.01.2007 №3-1, ст. 9 Закону України №2011-ХІІ “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри сум щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у відсотках, встановлених за відповідною або аналогічною посадою, з якої його було звільнено з військової служби;
зобов'язати Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області пакет документів в складі : уточненої нової (інформаційної) довідки про відомості визначення (обчислення) грошового забезпечення станом на 01.01.2021 ОСОБА_1 , виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з врахуванням мінімальної величини-розміру не менш 50% мінімальної заробітної плати), встановленого законом на 01 січня 2021 року для прийняття рішення за ст.66 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо перерахунку (упорядкування структури) основного розміру пенсії за вислугу років, в спосіб зі зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, відповідно вимог статей 43 і 63, порядку положень ст.49 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою ПФУ від 30.01.2007 №3-1, ст. 9 Закону України №2011-ХІІ “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри сум щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у відсотках, встановлених за відповідною або аналогічною посадою, з якої його було звільнено з військової служби та обчислених від сум нового розміру посадового окладу та окладу за військове звання визначених станом на 01.01.2021.
Рішенням суду від 29.02.2024 адміністративний позов задоволено повністю, а саме :
визнано протиправними дії Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та інших щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2021;
зобов'язано Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2021 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та інших щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2021.
При цьому судом не вирішено позовних вимог щодо зобов'язання відповідача оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області пакет документів в складі : уточненої нової (інформаційної) довідки про відомості визначення (обчислення) грошового забезпечення станом на 01.01.2021 ОСОБА_1 , виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з врахуванням мінімальної величини-розміру не менш 50% мінімальної заробітної плати), встановленого законом на 01 січня 2021 року для прийняття рішення за ст.66 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо перерахунку (упорядкування структури) основного розміру пенсії за вислугу років, в спосіб зі зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, відповідно вимог статей 43 і 63, порядку положень ст.49 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою ПФУ від 30.01.2007 №3-1.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
В силу приписів ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч. 5 ст. 252 КАС України).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію призначену згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Позивач звернувся до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою, в якій просив підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2021 року із урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з урахуванням мінімальної величини - розміру не менше 50% мінімальної заробітної плати), визначеного станом на 01.01.2021.
Листом Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 19 червня 2023 року позивачу відмовлено у задоволенні заяви, оскільки скасування Шостим апеляційним адміністративним судом у справі № 826/6453/18 пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі Постанова № 103) не вплинуло на порядок визначення грошового забезпечення діючих військовослужбовців. Також у листі зазначено про те, що статтею 63 Закону № 2262 передбачений перерахунок пенсій у разі збільшення розміру грошового забезпечення військовослужбовців, а з 01 січня 2021 грошове забезпечення відповідних категорій військовослужбовців у Міністерстві оборони України не збільшувалось.
Так, умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон № 2262-XII. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом, в тому числі, гарантування права на перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частин першої, другої, четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною першою статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначений Порядком № 45, згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Аналіз наведених вище норм законодавства у їх взаємозв'язку вказує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-XII, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Частиною четвертою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу встановлено постановою № 704.
Пунктом 2 постанови № 704 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: “ 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. ”.
Тобто, на момент набрання чинності постановою № 704 (01.03.2018), пункт 4 було викладено в редакції змін згідно із пунктом 6 постанови № 103, а саме: “ 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14”.
Відтак, станом на 01.03.2018 пункт 4 постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Суд враховує правовий висновок Верховного Суду за змістом якого суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи. Тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (зокрема підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
При цьому, визначаючись щодо питання про те, чи виникло у позивача право на оформлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 2021 рік, суд врахував правові висновки Верховного Суду з цього приводу, що викладені у постанові від 02.08.2022 (справа №440/6017/21).
Переглядаючи рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі де спірним було питання про оформлення оновленої довідки пенсіонеру, що отримує пенсію згідно Закону № 2262-XII, Суд касаційної інстанції акцентував увагу на тому, що прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений на 01.01.2018 підлягав врахуванню у цілях обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців за 2018 - 2019 роки. При цьому Верховний Суд мотивував свій висновок такими аргументами:
“... зазначення у пункті 4 постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII.
Однак Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили”.
При цьому колегія суддів Верховного Суду зазначила, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII “Про Державний бюджет України на 2019 рік” було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
В свою чергу, Закон України від 14.11.2019 № 294-IX “Про Державний бюджет України на 2020 рік” (далі - Закон № 294-IX) та Закон України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” № 1082-IX таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020 та 2021 роки, відповідно, не містять.
Тобто, положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Підсумувавши Верховний Суд дійшов висновку, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік (2020, 2021, 2022), у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів. Тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Аналогічні за змістом висновки також містить і постанова Верховного Суду від 12 вересня 2022 року по справі №500/1813/21.
Зокрема Верховний Суд в межах розгляду справи №500/1813/21 зробив наступні висновки:
…. пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII “Про Державний бюджет України на 2019 рік” було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
У свою чергу, Закон України від 14.11.2019 № 294-IX “Про Державний бюджет України на 2020 рік” (далі - Закон № 294-IX) та Закон № 1082-IX таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020 та 2021 роки, відповідно, не містять.
Тобто, положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Із аналізу наведених вище висновків Верховного Суду у справах №440/6017/21 та №500/1813/21 слідує, що продовж 2019 року положення п. 4 Постанови №704 не суперечили нормам Закону України “Про Державний бюджет України на 2019 рік” в прикінцевих положеннях якого було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
При цьому, Верховний Суд зазначив, що оскільки послідуючі прийняті Закони України “Про державний бюджет України на 2020 рік” та “Про державний бюджет України на 2021 рік” не містять таких застережень щодо застосування конкретного розміру прожиткового мінімуму для обрахунку саме посадових окладів працівників державних органів, а тому положення п. 4 Постанови №704 вступають у суперечність із відповідними законами, які є актами вищої юридичної сили.
З огляду на викладене, застосуванню підлягають саме Закони України “Про державний бюджет України на 2020 рік” та “Про державний бюджет України на 2021 рік”, як акти вищої юридичної сили.
Таким чином, відповідні висновки фактично зводяться до того, що починаючи із 2020 року підлягають застосуванню положення п. 4 Постанови №704, в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам, які мають вищу юридичну силу Законам України “Про державний бюджет України на 2020 рік”, “Про державний бюджет України на 2021 рік із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Суд, на виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, враховує відповідні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 12.09.2022 по справі №500/1813/21 та від 02.08.2022 по справі №440/6017/21.
Враховуючи наведене суд зазначає, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у позивача виникло право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за 2021 рік за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на 2021 рік).
Як наслідок, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2021 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-XII, положень постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання та інших щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2021.
Обраний судом спосіб захисту прав позивача саме шляхом зобов'язання відповідача підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII, положень постанови КМ України від 30.08.2017 № 704, відповідає тому, що був сформульований Верховний Судом у постановах від 12.09.2022 по справі №500/1813/21 та від 02.08.2022 по справі №440/6017/21 в аналогічній категорії справ.
Суд не вбачає підстав відступати від висновків Верховного Суду.
При цьому, на думку суду, відсутні підстави для задоволення вимог позову, які стосуються зобов'язання відповідача оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області пакет документів в складі: уточненої нової інформаційної довідки станом на 01.01.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , листа-повідомлення про виникнення підстав для проведення перерахунку основного розміру пенсії та його заяви щодо здійснення перерахунку, в спосіб зі зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, порядку положень до статті 49 та для прийняття рішення зі статтею 66 Закону №2262-XII, затвердженого Постановою ПФУ від 30.01.2007 №3-1.
Варто зазначити, що в межах даного позову позивачем оскаржувались дії відповідача щодо відмови у оформленні та подання до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області уточненої нової довідки станом на 01.01.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , а не дії щодо відмови оформленні та подання пакету документів до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Крім того, наполягаючи на задоволенні вимог даного позову саме у обраний позивачем спосіб, останній у заяві про ухвалення додаткового судового рішення зазначає, що за рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 за справою №380/20183/23, суд не розглянув спосіб захисту в частині перерахунку пенсії (сумами та в порядку як за вислугою років), яке в подальшому не надає підстав в ГУ ПФУ у Львівській області прийняти рішення за ст. 66 Закону України №2262-ХІІ.
Зазначив, що не ухвалення рішення в вищезазначеній частині позовних вимог встановлює для відповідача оформлення та подання документів в ГУ ПФУ за замовчуванням, тобто в спосіб, визначений загальнопенсійним законодавством, як “заробіток” годувальника в порядку ст. 42 Закону №1058 з визначенням виду грошового забезпечення “доплата” та не надає в подальшому в органі, який призначає пенсії, прийняти рішення в Порядку до положень ст. 49, ст. 63 Закону України №2262-ХІІ (затвердженого Постановою ПФУ №3-1).
З приводу даних тверджень позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, право на захист - це суб'єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: “Права і свободи людини і громадянина захищаються судом” (ст. 55 Конституції України).
Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
В даному ж випадку, вимоги даного позову у цій частині стосуються виключно ймовірного порушення прав позивача за наслідком здійснення перерахунку його пенсії на підставі довідки, виданої на виконання даного судового рішення, ухваленого у справі №380/20183/23, які мотивовані виключно на власних припущеннях та стосуються уже вчинення дій іншим суб'єктом владних повноважень (ГУ ПФУ у Львівській області).
Більше того, як уже було зазначено судом вище, в межах даного позову позивачем оскаржувались дії відповідача щодо відмови у оформленні та подання до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області уточненої нової довідки станом на 01.01.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , а не дії щодо відмови оформленні та подання пакету документів до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Також, суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача підготувати та надати до ГУ ПФУ у Львівській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 із одночасним визначенням способу здійснення перерахунку пенсії позивача (в спосіб зі зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії), як про це просить позивач, адже зміна складових грошового забезпечення відбувається під час формування оновленої довідки з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на 2021 рік).
Крім того, як зазначає позивач, задоволення вимог даного позову саме у обраний ним спосіб є необхідним для прийняття рішення за статтею 66 Закону №2262-XII.
Положеннями ст. 66 Закону №2262-XII визначено, що рішення про відмову в призначенні пенсії або її перерахунку, зарахуванні до вислуги років для призначення пенсії окремих періодів служби в календарному обчисленні або на пільгових умовах, порушення строків і заниження розмірів пенсії може бути оскаржено до вищих органів або до суду.
Із наведеного слідує, що положеннями ст. 66 Закону №2262-XII не врегульовуються питання щодо порядку здійснення чи/або прийняття рішення про здійснення перерахунку пенсії, а лише визначено, що таке рішення може бути оскаржене.
Крім того, положення ст. 49 Закону №2262-XII, на які посилається позивач, також не стосуються питань перерахунку пенсії, адже відповідні положення визначають органи, які призначають пенсію, та строки розгляду документів про її призначення.
Також варто зазначити, що спір, який є предметом позову стосується видачі довідки про розмір його грошового забезпечення, а не здійснення в майбутньому перерахунку його пенсії на підставі цієї довідки.
Суд вкотре вважає за необхідне наголосити на тому, що обраний судом спосіб захисту прав позивача саме шляхом зобов'язання відповідача підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2021 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII, положень постанови КМ України від 30.08.2017 № 704, відповідає тому, що був сформульований Верховний Судом у постановах від 12.09.2022 по справі №500/1813/21 та від 02.08.2022 по справі №440/6017/21 в аналогічній категорії справ.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до ч.4 ст.252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. ст. 241-246, 252-255, 295 КАС України, суд
ухвалив:
В задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №380/20183/23 за позовом ОСОБА_1 до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Гулкевич І.З.