справа №380/2634/24
провадження № П/380/2684/24
з питань розгляду справи за правилами загального позовного провадження
13 березня 2024 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Потабенко В.А., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури про стягнення виплаченої заробітної плати,
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури , у якій просить суд:
- визнати протиправними дії Львівської обласної прокуратури щодо не нарахування та невиплати заробітної плати, згідно посадового окладу та надбавки за вислугу років, визначеного ч.3 статті 81 Закону України "Про прокуратуру", за період з 29.10.2021 по день постановлення судового рішення;
-зобов'язати Львівську обласну прокуратуру нарахувати заробітну плату ОСОБА_1 за період з 29.10.2021 по день постановлення судового рішення, виходячи з розміру посадового окладу та надбавки за вислугу років, розрахованого відповідно до положень статті 81 Закону України "Про прокуратуру" та виплатити різницю недоотриманої заробітної плати.
Ухвалою від 12.02.2024 суддя прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження в адміністративній справі.
06.03.2024 від відповідача надійшло клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження (вх. № 2723).
В обґрунтування клопотання зазначає, що відповідно до п.1 ч. 6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище. У примітці до ч.2 ст. 50 Закону України «Про запобігання корупції» визначено перелік службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, до якого входять прокурори (позивач займав посаду заступника начальника Пустомитівського відділу Львівської місцевої прокуратури № 3). У зв'язку з наведеним відповідач просить розглядати справу № 380/2634/24 у порядку загального позовного провадження.
При вирішення поданого клопотання, суд керувався такими нормами права.
Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (далі - КАС України).
Частинами 1-3 ст. 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
При цьому, ч. 4 ст. 12 КАС України чітко визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відповідно до примітки до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції" під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема, прокурори.
Отже, ця справа у розумінні пункту 1 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України не належить до справ незначної складності.
Водночас така характеристика справи автоматично не відносить її до тієї категорії справ, які обов'язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у ч. 4 ст. 12 КАС України та ч. 4 ст. 257 КАС України.
Предмет спору у даній справі не віднесений до категорій, перелічених у ч. 4 ст. 12 КАС України та ч. 4 ст. 257 КАС України, а відтак може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 04.11.2021 у справі №380/757/20, які в силу частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають обов'язковому врахуванню судом першої інстанції.
При цьому, суд зазначає, що законодавець не пов'язує законність та обґрунтованість судового рішення з розглядом справи за правилами загального позовного провадження.
Також, суд зазначає, що у заявленому відповідачем клопотанні не зазначено та не обґрунтовано в чому полягає для нього важливе значення розгляду справи саме в порядку загального позовного провадження та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження сторін вплине на об'єктивність з'ясування обставин справи, або їх повноту.
Суд звертає увагу на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч. 1 ст. 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Крім того, відповідач не обмежений у своєму праві подавати відзив на позов та заперечення, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань позивача, та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.
Суд зазначає, що принцип змагальності сторін забезпечується і при розгляді судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви відповідача про розгляд справи № 380/2634/24 в порядку загального позовного провадження належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 9, 12, 243, 248, 250, 256, 257, 260, 262, 294, 295 КАС України, суд
у задоволенні клопотання Львівської обласної прокуратури про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, окремо не оскаржується.
Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги, поданої на рішення суду, прийнятому за наслідками розгляду цієї справи по суті.
Повний текст ухвали складено та підписано 13.03.2024.
Суддя Потабенко В.А.