Іменем України
14 березня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/42/24
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Захарової О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області, Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати додаткової грошової винагороди,
08 січня 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області (далі - І відповідач, ТУ ССО у Луганській області), Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області (далі - ІІ відповідач, ТУ ССО у м. Києві та Київській області), в якій позивач просить:
1) визнати протиправною бездіяльність ТУ ССО у Луганській області, щодо не нарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати додаткової грошової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» з 24.02.2022 по 30.09.2022;
2) стягнути з ТУ ССО у Луганській області на користь позивача компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати додаткової грошової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі 51840,00 (п'ятдесят одна тисяча вісімсот сорок) гривень за проміжок часу з 24 лютого 2022 року по 30 вересня 2022 року;
3) визнати протиправною бездіяльність ТУ ССО у м. Києві та Київській області, щодо не нарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати додаткової грошової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» з 01.10.2022 по 20.01.2023;
4) стягнути з ТУ ССО у м. Києві та Київській області на користь позивача компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати додаткової грошової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі 27342,00 (двадцять сім тисяч триста сорок дві) гривні за проміжок часу з 1 жовтня 2022 року по 20 січня 2023 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на посаді інспектора підрозділу особистої безпеки суддів ТУ ССО у м. Києві та Київській області та мені присвоєно спеціальне звання старший лейтенант Служби судової охорони. В період часу з 27.07.2020 по 30.10.2022 проходив службу в ТУ ССО у Луганській області.
Позивач зазначає, що ТУ ССО у Луганській області в період часу з 24.02.2022 по 30.09.2022 та ТУ ССО у м. Києві та Київській області з 01.10.2022 по 20.01.2023 не видавало наказів про нарахування та виплату позивачу додаткової грошової винагороди відповідно до ПКМУ № 168.
Протиправність ненарахування та невиплати позивачеві додаткової щомісячної грошової винагороди згідно з ПКМУ від 28.02.2022 № 168 було підтверджено рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року у справі №360/130/23, де суд зобов'язав ТУ ССО у Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, за період з 24.02.2022 по 18.07.2022 у розмірі 30000,00 гривень щомісячно, а починаючи з 19.07.2022 по 30.09.2022 у розмірі до 30000,00 гривень пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць та зобов'язав ТУ ССО у м. Києві та Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, за період з 01.10.2022 по 20.01.2023 у розмірі до 30000,00 гривень пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.
На думку позивача, оскільки його права на своєчасне отримання додатковї грошової винагороди у розмірі 30000,00 гривень щомісячно починаючи з 24.02.2022 відповідно до статті 43 Конституції України - він має право на отримання компенсації у зв'язку з втратою частини доходів через порушення строків їх виплати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати».
Ухвалою від 15 січня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від ТУ ССО у Луганській області 26 січня 2024 року надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав.
З посиланням на правову позицію, викладену Верховним Судом у постановах від 27.07.2022 у справі № 460/783/20, від 04.05.2022 у справі № 200/14472/19, від 11.12.2020 у справі № 200/10820/19, представник І відповідача вважає, що необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону України № 250 та Порядку № 159, за наслідками розгляду якої власник чи уповноважений ним орган (особа) може або задовольнити таку заяву та виплатити відповідну компенсацію, або відмовити у її виплаті. А тому тільки в разі відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов'язання у судовому порядку виплатити відповідну компенсацію.
Представник І відповідача зазначає, що ОСОБА_1 не звертався до ТУ ССО у Луганській області із заявою про виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з 24.02.2022 по 30.09.2022, відповідно до Закону № 250 та Порядку № 159, та не отримував від управління відмову у виплаті відповідної компенсації, тому право ОСОБА_1 ще не було порушено ТУ ССО у Луганській області і звернення його до суду з цією вимогою, на думку представника І відповідача, є передчасним.
Просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Від ТУ ССО у м. Києві та Київській області 06 лютого 2024 року надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав.
З посиланням на правову позицію, викладену Верховним Судом у постановах від 27.07.2022 у справі № 460/783/20, від 04.05.2022 у справі № 200/14472/19, від 11.12.2020 у справі № 200/10820/19, представник ІІ відповідача вважає, що необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону України № 2050-III та Порядку № 159, за наслідками розгляду якої власник чи уповноважений ним орган (особа) може або задовольнити таку заяву та виплатити відповідну компенсацію, або відмовити у її виплаті. А тому тільки в разі відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов'язання у судовому порядку виплатити відповідну компенсацію.
Представник ІІ відповідача зазначає, що ОСОБА_1 не звертався до управління із заявою про виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з 01.10.2022 по 20.01.2023, відповідно до Закону № 2050-III, Порядку № 159, та не отримував від управління відмову у виплаті відповідної компенсації, тому право ОСОБА_1 ще не було порушено управлінням і звернення його до суду з цією вимогою, на думку представника ІІ відповідача, є передчасним.
Просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) проходить службу в Службі судової охорони, в період з 23.06.2020 по 30.09.2022 - на посаді інспектора І відділення особистої безпеки суддів ТУ ССО у Луганській області, з 01 жовтня 2022 року - на посаді інспектора 8 відділення особистої безпеки суддів (Вищого антикорупційного суду) підрозділу особистої безпеки суддів ТУ ССО у м. Києві та Київській області, що підтверджується паспортом громадянина України, карткою платника податків, довідкою ТУ ССО у Луганській області від 18.01.2024 без номеру, довідкою ТУ ССО у м.Києві та Київській області від 22.02.2023 № 66.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року у справі № 360/130/23, яке набрало законної сили 11 січня 2024 року, позов адвоката Бабенко Олени Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області, Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у відповідності до приписів постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 за період з 24.02.2022 по 18.07.2022 у розмірі 30000 гривень щомісячно, а починаючи з 19.07.2022 по 30.09.2022 у розмірі до 30000 гривень пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць. Зобов'язано Територіальне управління Служби судової охорони у Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, за період з 24.02.2022 по 18.07.2022 у розмірі 30000 гривень щомісячно, а починаючи з 19.07.2022 по 30.09.2022 у розмірі до 30000 гривень пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць. Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у відповідності до приписів постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським
Згідно з інформацією, зазначеною в довідці ТУ ССО у Луганській області від 23.01.2024 № 5/7-24, на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року у справі № 360/130/23 інспектору підрозділу особистої безпеки суддів ТУ ССО у Луганській області ОСОБА_1 щомісячна додаткова винагорода, що встановлена Постановою КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного етапу», територіальним управлінням Служби судової охорони у Луганській області не нараховувалась та не виплачувалась.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 161 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах (частина перша).
Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України (частина друга вказаної норми).
Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби (частина четверта статті 161 Закону № 1402-VIII).
Територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи (частина шоста); фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (частина сьома вказаної норми).
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі Порядок № 159).
Статтею 1 Закону № 2050-ІІІ встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші (стаття 2 Закону № 2050-ІІІ).
Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Ці положення Закону № 2050-ІІІ кореспондуються з приписами пунктів 1-4 Порядку № 159.
Виходячи із зазначеного, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) наявність невиплаченого грошового доходу (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; 4) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
Основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати доходів проводиться незалежно від порядку і підстав виплати доходів: добровільного чи на виконання судового рішення.
Слід зазначити, що Верховний Суд у постановах від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі № 134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі №140/1547/19, від 24.01.2023 у справі № 200/10176/19-а, дійшов наступного висновку: «основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.»
Судом встановлено, що позивачу станом на дату звернення з позовною заявою та дату розгляду справи не було здійснено виплату додаткової грошової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 24.02.2022 по 30.09.2022 ТУ ССО у Луганській області та за період з 01.10.2022 по 20.01.2023 - ТУ ССО у м. Києві та Київській області, а тому позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність ТУ ССО у Луганській області та ТУ ССО у м. Києві та Київській області щодо нездійснення нарахування і виплати компенсації, зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходу є передчасними.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яку викладено в постанові від 11 серпня 2023 року по справі № 380/103/22.
Крім того, у матеріалах справи відсутні відомості про те, що позивач звертався до ТУ ССО у Луганській області та ТУ ССО у м. Києві та Київській області із заявами про нарахування та виплати йому компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати додаткової винагороди відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159.
Своєю чергою, відповідачі не відмовляли позивачу своїм рішенням у виплаті відповідної компенсації, доказів зворотнього матеріали справи не містять.
За змістом статті 7 Закону № 2050-ІІІ відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
З огляду на те, що у цій справі ОСОБА_1 не звертався до відповідачів - ТУ ССО у Луганській області та ТУ ССО у м. Києві та Київській області, із заявою про виплату компенсації відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159, а відповідачі не відмовляли позивачу у виплаті відповідної компенсації, то право позивача ще не було порушено суб'єктом владних повноважень, що також свідчить про передчасність звернення позивача до суду з цим позовом.
Аналогічна правова позиція щодо спірних правовідносин викладена Верховним Судом у постанові від 04 травня 2022 у справі № 200/14472/19-а.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 9, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області (місцезнаходження: 93010, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Миру, буд. 34, код ЄДРПОУ 43441202), Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області (місцезнаходження: 08153, Київська область, Фастівський район, м. Боярка, вул. Білогородська, буд. 13, код ЄДРПОУ 43162533) про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати додаткової грошової винагороди відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Захарова