13 березня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/206/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про визнання протиправними дій відповідача, що вчинені на виконання рішення суду в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 )
до Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (25006, Кіровоградська область, місто Кропивницький, вул. Кавалерійська, 17/19, ЄДРПОУ код 07827576),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Кіровоградського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградського обласного територіального і центру комплектування та соціальної підтримки (25006, Кіровоградська області, місто Кропивницький, вул. Кавалерійська, 17/19, ЄДРПОУ код 07827576) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року позов задоволено повністю: визнано протиправними дії Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 30.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІ1 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 та обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року основного розміру пенсії; зобов'язано Кіровоградський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 30.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХИ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого закаві складених документів Пенсійний фонд України проводить протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам кошти, необхідні для виплати пенсій та грошової допомоги, через поточні рахунки одержувачів. Відповідно до частини першої статті 52 Закону № 2262-ХІІ пенсіонерам з числа військовослужбовців строкової служби і членів їх с
Додатковим рішенням суду від 24 травня 2023 року задоволено ті самі позовні вимоги позивача щодо складення довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року.
Рішення суду набрало законної сили 18 липня 2023 року.
На виконання вказаного рішення суду Кіровоградським ОТЦК та СП було виготовлено оновлені довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020 (№9052/1 від 09 серпня 2023 року), станом на 01.01.2021 (№ 9052/2 від 09 серпня 2023 року), станом на 01.01.2022 року (№9052/3 від 09 серпня 2023 року), а також станом на 01.02.2023 (№9248/1 від 14 серпня 2023 року).
Проте, позивач виявив, що при складенні таких довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2020-2022 роки, відповідач протиправно зменшив показники складових грошового забезпечення позивача, а саме надбавки за особливості проходження служби з 65% до 0%, та премії (з 41% до 10%), що призвело до зменшення розміру пенсії позивача.
За таких умов, позивач у порядку спеціальної процедури, що встановлена статтею 383 КАС України, звернувся до суду із заявою, у якій просив суд зобов'язати Кіровоградський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та на адресу ОСОБА_1 АДРЕСА_2 ) нові довідки станом на 01.02.2020 року, станом на 01.02.2021 року, на 01.02.2022 року та на 01.02.2023 року про розмір грошового забезпечення у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 08.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із застосуванням п.4 цієї Постанови у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а саме 65% - надбавки за особливості проходження служби та 41% - премії, для проведення з 01.02.2020 року та відповідно з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року та 01.02.2023 року перерахунку основного розміру пенсії позивача .
Перевіривши заяву позивача, суд встановив її відповідність вимогам, зазначеним у статті 383 КАС України, та розглянув таку заяву в порядку письмового провадження, як того вимагає частина п'ята статті 383 КАС України.
Зокрема, при перевірці прийнятності заяви позивача, суд врахував, що ОСОБА_1 про порушення свого права дізнався після перерахунку пенсії, здійсненого на підставі спірних довідок та отримання відповідного роз'яснення від ГУ ПФ України в Кіровоградській області. Відтак розпочався перебіг процесуального строку для звернення позивача до суду із заявою у порядку статті 383 Кас України.
Відповідач подав письмові пояснення, в яких вказав, що чіткої процентної надбавки за особливості проходження служби та премії судовими рішеннями встановлено не було, тому при підготовці та направленні довідок до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.02.2023 відповідач керувався пунктом 1 Порядку № 45 та пунктом 2 Постанови №704 , яка є керівним документом для Кіровоградського ОТЦК та СП у питанні відсоткових показників додаткових видів грошового забезпечення.
На переконання відповідача, Постанова №704 не містить імперативної вказівки на обов'язковий відсоток виплати надбавки за особливості проходження служби особовим складом у 65% (від посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років), премії у 35% (від посадового окладу), або встановлення будь яких інших, не передбачених Постановою складових довідок. Крім того, відповідач посилається на роз'яснення Департаменту фінансів МО України від 29.12.2021 № 248/10491 та зазначає, що телеграми Міністра оборони України про встановлення або скасування відповідних додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовця, а також їх відсоткового розміру від посадового окладу не породжують будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсії військовослужбовців відповідно до положень статті 63 Закону № 2262-ХІІ.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Отже, для цілей статті 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Отже, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Згідно статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У відповідності до частини шостої статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Системний аналіз вищезазначених норм права свідчить, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №340/206/23, та додатковим рішенням, які набрали законної сили, зобов?язано Кіровоградський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 30.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року (згідно з додатковим рішенням - 01.01.2023 року), у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 та обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії […].
Граматичний зв?язок, застосований судом при формулюванні резолютивної частини рішення, не допускає іншого тлумачення, аніж зобов?язання відповідача виготовити довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 30.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, 01.01.2023 року, обрахувавши розмір такого грошового забезпечення шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного (кожного) календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та з врахуванням у такій довідці щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Предметом переданого на вирішення суду спору була наявність правових підстав для виготовлення довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 у зв?язку із зміною прожиткового мінімуму для працездатних осіб згідно із Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Воднораз питання щодо відсоткового розміру додаткових видів грошового забезпечення відповідачем під сумнів не ставились.
Натомість виконуючи рішення суду у справі №340/206/23, відповідач вдався до зміни раніше визначених складових грошового забезпечення позивача. Суд наголошує, що непослідовна поведінка відповідача у спірних правовідносинах та зміна складових, які раніше були включені до довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (згідно рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 1 березня 2021 року № 340/55/21) призвели до погіршення правового становища позивача та зменшення розміру його пенсії.
У контексті спірних правовідносин суд зазначає, що частиною третьою статті 43 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України,
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу» надбавки» доплати, винагороди, які мають постійний характер» премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною 4 ст.9 Закону №2011-ХП передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу» надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер» премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до п.п.5, 6 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів (Міністру оборони України) у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання:
- установлювати надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років;
- здійснювати преміювання військовослужбовців відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення;
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260), затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України.
Пунктом 2 розділу VI Порядку № 260 встановлено, що розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби розраховується від мінімального розміру цієї надбавки, який встановлюється Міністром оборони України, у відсотках для осіб офіцерського складу та окремо для осіб рядового, сержантського та старшинського складу, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
Мінімальний розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби не може перевищувати 65 відсотків.
Залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби збільшується на відповідний коефіцієнт від 1 до 1,55
Пунктом 2 розділу XVI Порядку № 260 визначено, що розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.
Розміри надбавки за особливості проходження служби, премії військовослужбовцям визначені Міністром оборони України на 2020-2022 у телеграмах-розпорядженнях від 14.01.2020 №248/291, від 27.01.2021 №248/612 та від 14.01.2022 №248/269.
Такий факт не спростований відповідачем.
У вказаних телеграмах Міністром оборони України встановлено на 2020-2022 роки надбавку за особливості проходження служби в мінімальному розмірі - 65%.
Розміри премії військовослужбовцям також значно перевищують зазначений у довідках відсоток - 10% посадового окладу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 був затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХП (далі - Порядок № 45), яким встановлені умови та порядок перерахунку пенсій військовослужбовцям, розміри і складові грошового забезпечення для такого перерахунку.
Пунктом 5 Порядку № 45, в редакції до змін, внесених Постановою № 103, які були визнані протиправними та нечинними рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 (залишеним без змін постановами Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та Верховного Суду від 12.11.2019), що діє з 05.03.2019, визначається, що для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів:
- щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок;
- інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Рішенням суду, яке набрало законної сили, підтверджено право позивача на отримання оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 для здійснення перерахунку пенсії, з визначенням у них посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня цих календарних років, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 Постанови №704, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Формуючи оновлені довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, відповідач встановив надбавку за особливості проходження служби у розмірі - 0% та премію- 10%, що не відповідає грошовому забезпеченню, яке виплачувалося в січні 2020, 2021, 2022 військовослужбовцям МОУ.
Поряд з цим, встановлення надбавки за особливості проходження служби та премії у таких значно знижених розмірах не відповідає положенням постанови Кабінету Міністрів України №704 та Порядку №45.
Суд зазначає, що перерахунок основних видів грошового забезпечення, виходячи з іншого (оновленого) розміру прожиткового мінімуму, не впливає на відсоткове значення додаткових видів грошового забезпечення, а також премії.
Крім того, надбавка за особливості проходження служби є чинною, не скасованою на момент виникнення права на перерахунок пенсії за посадою, яку обіймав позивач перед звільненням, тому у відповідача не було підстав під час складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача станом на 01.01.2020, на 01.01.2021 та 01.01.2022 не зазначати відомості про таку надбавку.
Беручи до уваги, що відповідно до Законів України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», «;Про Державний бюджет України на 2021 рік» та «Про Державний бюджет України на 2022 рік» відбулося збільшення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, а саме з 1 січня 2020 року - 2102 грн., з 1 січня 2021 року - 2270 грн., з 1 січня 2022 року - 2481 грн. (по відношенню до прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», який складав станом на 1 січня 2018 року - 1762 грн.), повинно було відбутися збільшення розміру грошового забезпечення у зв'язку зі збільшенням посадового окладу та окладу за військовим званням.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що дії відповідача, вчинені на виконання рішення суду, в частині встановлення надбавки за особливості проходження служби у розмірі 0%від посадового окладу та встановлення премії у розмірі 10%, є протиправними та призвели до погіршення правового становища позивача (зменшення розміру його пенсії).
Таким чином, дії відповідача суперечать пункту 9 частини першої статті 129, статті 129-1 Конституції України, відповідно до яких судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно частини шостої статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
У свою чергу, приписи частин першої, другої статті 249 КАС України визначають, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
За наведених обставин, у межах повноважень, наданих суду статтями 383 та 249 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача, вчинені на виконання рішення суду, та зобов'язати у двадцятиденний строк з дня отримання вказаної ухвали повідомити Кіровоградський окружний адміністративний суд про заходи, вжиті на усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Керуючись статтями 248, 249, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати протиправними дії Кіровоградського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, вчинені на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 березня 2023 року у справі №340/206/23, щодо виготовлення довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2020 року (№9052/1 від 09 серпня 2023 року), 01 січня 2021 року (№9052/1 від 09 серпня 2023 року), 01 січня 2022 року (№ 9052/3 від 09 серпня 2023 року) із зменшенням показників надбавки за особливості проходження служби з 65% до 0%, та премії з 41% до 10%.
Зобов'язати Кіровоградський обласний територіальний центру комплектування та соціальної підтримки у двадцятиденний строк з дня отримання вказаної ухвали повідомити Кіровоградський окружний адміністративний суд про заходи, вжиті на усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а саме: для належного виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від від 31 березня 2023 року у справі №340/206/23 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 30.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 та обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (у тому числі надбавки за особливості проходження служби 65%) та премії (41% ).
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені статтями 295, 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. КРАВЧУК