про відкриття провадження в адміністративній справі
14 березня 2024 року справа № 340/1400/24
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Брегей Р.І., розглянувши у м.Кропивницький адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 (далі - військова частина) про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду зі заявою до військової частини про визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування і виплати грошового забезпечення з 29 січня 2020 року по 07 березня 2022 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року та 01 січня 2022 року.
Водночас просив суд зобов'язати відповідача нараховувати і виплатити кошти.
Ухвалою суду від 12 березня 2024 року позовну заяву залишено без руху.
Позивачу надано строк для зазначення інших підстав пропуску строку звернення до суду.
13 березня 2024 року ОСОБА_1 подав до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Зазначив, що з 08 березня 2022 року по 16 лютого 2024 року проходив військову службу на посаді офіцера Південно-Східного територіального юридичного відділу (далі - Відділ), що здійснює контроль за організацією правової роботи на території Дніпропетровської, Запорізької і Кіровоградської областей.
Військова частина територіально знаходиться в зоні відповідальності Відділу.
Усвідомлюючи потенційний конфлікт інтересів, утримався від звернення до суду коли працював у Відділі.
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення клопотання з таких підстав.
Висновок щодо поважності причин пропущення строку звернення до суду.
Так, ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині до 07 березня 2022 року (вибув до нового місця служби (м.Дніпро))).
Спір стосується питань проходження публічної служби.
Отже, відноситься до компетенції адміністративного суду.
Подання позовної заяви - процесуальна дія.
Приписами частини 3 статті 3 КАС України передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Тому суд застосовує норму права стосовно строку звернення до суду на день подання позовної заяви.
Приписами частини 2 статті 233 КЗпП України (в редакції станом на 19 липня 2022 року) встановлено, що зі заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, на день звернення до суду до спірних правовідносин поширюється строк звернення до суду.
Приписами частини 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Питання стосовно строку звернення до суду у справах щодо виплати заборгованості з грошового забезпечення військовослужбовців при звільненні досліджував Верховний Суд і зробив такий висновок (постанова від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22).
« 38. Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Верховний Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
39. Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
40. Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
40.1. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
42. Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.»
Суд погоджується з правовим висновком Верховного Суду.
Отже, строк звернення до суду становить 3 місяці з дня звільнення зі служби.
Строк звернення до суду треба обчислювати з дня його встановлення, бо до 19 липня 2022 року не застосовувався до спірних правовідносин.
Водночас суд проаналізує вплив дії карантину на перебіг строку звернення до суду.
Так, карантин встановлено з 12 березня 2020 року на підставі постанови Уряду України від 11 березня 2020 року №201.
Постанова набрала чинності 12 березня 2020 року.
Дію карантину неодноразово продовжували і відмінили з 01 липня 2023 року на підставі постанови Уряду України від 27 червня 2023 року №651.
Приписами пункту 1 Прикінцевих положень КЗпП України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що строк звернення до суду продовжено до 01 липня 2023 року.
Позов подано до суду 11 березня 2024 року.
Отже, пропущений строк звернення до суду.
З 08 березня 2022 року по 16 лютого 2024 року ОСОБА_1 проходив військову службу у Відділі, який контролював організацію правової роботи у військовій частині.
Тому міг виявляти ознаки потенційного конфлікту інтересів у разі звернення до суду до військової частини у цей час.
Приписами пункту 4 частини 1 статті 28 Закону України "Про запобігання корупції" встановлено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Суд не вдається в оцінку правильності дій позивача, а лише констатує, що останній міг вважати утримання від звернення до суду в період проходження служби у Відділі, як захід врегулювання потенційного конфлікту інтересів, до застосування якого змушує закон.
Причина пропущення строку звернення до суду почала існувати в межах строку звернення до суду (до 01 липня 2023 року).
Суд визнає її поважною і поновлює строк звернення до суду.
Приписами частини 1 статті 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Позов подано і оформлено з додержанням вимог статей 160-161 КАС України, а тому провадження у справі належить відкрити.
Керуючись приписами статті 257 КАС України, суд зробив висновок про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст.121, 171, 257 КАС України, суд
Задовільнити клопотання ОСОБА_1 .
Поновити строк звернення до суду.
Відкрити спрощене позовне провадження (без виклику сторін).
Запропонувати відповідачу надати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Запропонувати позивачу надати до суду відповідь на відзив протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
Запропонувати відповідачу подати заперечення протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.
Роз'яснити сторонам, що письмові заяви учасників справи (відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення) направляються до суду і одночасно іншим учасникам справи.
Роз'яснити сторонам їх процесуальні права та обов'язки, що встановлені приписами статей 44-46 КАС України.
Зобов'язати відповідача, як суб'єкта владних повноважень, надати до дня судового засідання у разі заперечення проти позову всі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при вчиненні оскарженої бездіяльності.
Ухвала не може бути оскаржена.
Ухвала набирає законної сили після підписання суддею.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ