14 березня 2024 року м. Київ № 320/46021/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві,
третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
27 липня 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач/ ОСОБА_1 ) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач/ГУ ПФУ в м. Києві), в якому просить суд:
визнати неправомірними та протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо відмови від 19.07.2023 б/н на заяву ОСОБА_1 від 11.07.2023 у здійсненні підготування та направлення подання до подання до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про повернення ОСОБА_1 , сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 15 806,40 грн (що становить 1% від операції за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 14.07.2020), сплаченого згідно квитанції від 07.07.2020 року № ПН9677К;
зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві направити подання до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про повернення ОСОБА_1 , сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 15 806,40 грн (що становить 1% від операції за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 14.07.2020), сплаченого згідно квитанції від 07.07.2020 року № ПН9677К.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2023, позовну заяву №320/46021/23 розподілено судді Жуковій Є.О.
15 грудня 2023 року зазначену позовну заяву було фактично передано судді Жуковій Є.О.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі договору купівлі-продажу вона придбала у власність квартиру та при укладенні такого договору сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна (1%) в розмірі 15806,40 грн. Позивачем вказано, що оскільки нерухоме майно придбано вперше, то відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» вона звернулась до відповідача з заявою про повернення безпідставно сплаченого збору. Проте, листом відповідача було відмовлено у підготовці та оформленні подання до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 відкрито провадження у справі №320/46021/23, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребуваних документів. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві.
Відповідно до довідок про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного провадження без проведення судового засідання» від 26.12.2023 по справі №320/46021/23 доставлено до електронного кабінету представника позивача - ГУ ПФУ в м. Києві та ДКСУ у м. Києві 02.01.2024.
Копія позовної заяви з додатками отримана представником ГУ ПФУ в м. Києві безпосередньо в суді, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою від 05.02.2024.
26 січня 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ГУ ПФУ в м. Києві надійшов відзив на позов.
Відповідач позов не визнав та зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до суду, у зв'язку із чим є підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Позивач правом надання відповіді на відзив не скористався.
З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, про що свідчить паспорт № НОМЕР_1 , виданий 15.01.2020 органом 8025.
14 липня 2020 року між Публічним акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Орлеон Стандарт» в інтересах якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «БУДКЕПІТАЛ», як «Продавцем» та ОСОБА_1 , як «Покупцем», укладено договір купівлі-продажу квартири (зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу в реєстрі за №2215), відповідно до якого позивачем придбано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до квитанції №ПН9677 від 07.07.2020 на суму 15806,40 грн позивачем сплачений 1% збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі нерухомості.
10 липня 2023 року представником позивача подано заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, в якій просив сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві подання про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 15806,40 грн.
Листом від 18.07.2023 №2600-0603-8/141390 ГУ ПФУ в м. Києві повідомлено позивача про відсутність підстав для повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
Вважаючи свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997 (далі - Закон №400/97-ВР).
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 1 Закону №400/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на час придбання позивачем квартири та сплати збору) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше (абзац перший). Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України (абзац другий).
Абзацом 5 пункту 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР, також передбачено, що нотаріуси щокварталу, до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають до органів Пенсійного фонду України за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса звіт про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в порядку та за формою, визначеними Кабінетом Міністрів України.
Згідно змісту пункту 8 статті 2 Закону № 400/97-ВР, об'єктом оподаткування є, для платників збору, визначених пункту 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
На обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах: для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - 1 відсоток від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 8 статті 2 цього Закону (п. 10 ч. 1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР).
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовані і у Порядку №1740.
Аналогічні норми передбачені пунктом 15-1 Порядку №1740 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, тому числі, зі змінами внесеними постановою від 23.09.2020 №866).
За змістом наведених норм громадянин не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема, в разі придбавання житла вперше.
На підтвердження придбання житла вперше позивачем додано договір купівлі-продажу квартири від 14.07.2020, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 06.07.2023 №338292672; квитанцію від 07.07.2020 про сплату позивачем 15806,40 грн - 1 % збору з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна.
У листі ГУ ПФУ в м. Києві від 18.07.2023 №2600-0603-8/141390 та у відзиві наведена обставина не заперечується. Підставою для відмови в складенні подання для повернення позивачу 1 % збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання квартири слугували добровільна сплата позивачем цього збору під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу та ненадання доказів придбання квартири вперше.
Отже, для вирішення спору суду необхідно встановити чи придбав позивач квартиру за договором купівлі-продажу від 14.07.2020 вперше.
Відповідно до пункту 15-2 Порядку №1740 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866, набрала чинності 26.09.2020) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (підпункт «б»);
особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року) (підпункт «в»);
особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (підпункт «г»).
Надаючи тлумачення наведеним нормам та пункту 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» Верховний Суд у постанові від 25.11.2021 справа №280/9714/20 висловив правову позицію, за якою з 26.09.2020 визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше, не сплачує збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла) при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу. В зазначених положеннях деталізовано зміст поняття «придбаває житло вперше», яке необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло, в тому числі в результаті приватизації. З огляду на наведене під час вирішення питання чи є операція купівлі-продажу житла об'єктом сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, термін «придбавання майна» треба використовувати як такий, що охоплює (включає) не лише оплатне набуття права власності на певний об'єкт, а і його безоплатну приватизацію.
За висновком Верховного Суду, фізична особа звільняється від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, зокрема, якщо подає нотаріусу заяву про те, що вона не має та не набула права власності на житло, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованого права власності на житло, а також дані невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду. За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 «Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом «в» пункту 15-2 цього Порядку інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, наведена правова позиція Верховного суду в справі №280/9714/20 підлягає врахуванню.
В спорі, що розглядається, судом установлено сплату позивачем 1 % збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 15806,40 грн за придбання квартири згідно з договором купівлі-продажу від 14.07.2020. У заяві від 10.07.2023 про повернення зайво сплаченого збору, адресованого відповідачу, не зазначено про наявність у позивача інформації про невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, перебування його в черзі на одержання житла. Згідно з переліком додатків до заяви таких доказів не додано.
Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року) відповідно до підпункту «в» пункту 15-2 «Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій». Позивачем таких доказів не подано, клопотань з цього приводу не заявлено.
На думку суду, необхідно погодитись з доводами відповідача, що неподання позивачем таких доказів під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири від 14.07.2020, подання заяви 10.07.2023 про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування шляхом формування та надіслання Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві відповідного подання без таких доказів, а також неподання їх під час судового розгляду адміністративної справи, є підставою для висновку про не підтвердження та не доведення придбання позивачем житла вперше.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша); в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (частина друга).
З огляду на наведене правове регулювання та положення пункту 15-2 Порядку №1740, суд вважає, що обов'язок доведення невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, перебування в черзі на одержання житла покладено саме на позивача. При цьому суд ураховує, що відповідна інформація відповідачу невідома, доступ до неї відсутній.
З огляду на проаналізоване правове регулювання, наведені правові позиції Верховного Суду та встановлені обставини, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог про протиправність відмови відповідача вчинити дії з повернення сплаченого позивачем 1% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання квартири та зобов'язання вчинити такі дії, оскільки позивачем не доведено придбання позивачем квартири вперше.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Щодо строку звернення до суду з позовом, то суд зазначає, що про порушене право позивач міг та повинен був дізнатись після сплати ним суми збору 07.07.2020.
Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.08.2021 справа №360/2687/20, спірні правовідносини в якій є аналогічними розглядуваній справі.
Верховний Суд також указав, що відповідно до пункту 43.3 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час сплати позивачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування) обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Судом установлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 18.07.2023 №2600-0603-8/141390 у відповідь на заяву позивача відмовило їй в поверненні надміру сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Позовна заява подана до суду 27.07.2023.
Отже, з урахуванням наведених правових висновків Верховного Суду, позивачем дотримано 1095 днів згідно з ПК України для подання заяви про повернення надміру сплаченого збору та шестимісячного строку, встановленого статтею 122 КАС України, після відмови Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в поверненні надміру сплаченого збору.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2147,20 грн (квитанція від 27.07.2023).
Оскільки в задоволенні позову відмовлено, сторонами не надано інших доказів понесення судових витрат, такі витрати розподілу та присудженню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
2. Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жукова Є.О.