28 квітня 2023 року № 320/1113/21
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії від 21.01.2021 №909/03-16;
- зобов'язати ГУ ПФУ у Київській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 13.01.2021 на підставі довідок з: Відділу з питань ведення трудового архіву Військово-цивільної адміністрації міста Лисичанська Луганської області довідки за №№ 642/01-26, 643/01-26, 644/01-26, 645/01-26, 646/01-26, 647/01-26 від 25.09.2020 року та копія наказу № 127 від 04.04.1991 року, Комунальної установи Кремінської міської ради «Трудового архіву територіальних громад району» довідки № 13-42-20 від 25.08.2020, № 13-42/1-20 від 25.08.2020.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно відмовлено йому у перерахунку пенсії у зв'язку з не підтвердженням поданих довідок первинними документами. Проте, на думку позивача, така відмова порушує його соціальне право на пенсію закріплене у Конституції України.
На думку позивача, така позиція пенсійного органу є протиправною та порушує його право на перерахунок пенсії з дня її призначення, що змусило його звернутися до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти заявлених позовних вимог, зазначивши про те, що правомірно відмовив у здійсненні позивачу перерахунку пенсії на підставі поданих ним довідок, оскільки у зв'язку із проведенням перевірки достовірності наданих позивачем довідок у відповіді на запит до Комунальної установи Кремінської міської ради «Трудового архіву територіальних громад району» повідомлено про відсутність законних причин надання технічних копій первинних документів та відмовлено у наданні дозволу на перевірку.
На запит до ГУ ПФУ в Луганській області надійшла відповідь в якій вказано про відмову в перевірці первинних документів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
ОСОБА_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_1 , виданого Лисичанським МВ УМВС України в Луганській області 15.01.1996.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком.
Внаслідок перенесення операції з імплантації штучних клапанів серця Позивачу з 01.07.2020 року встановлена 3 група інвалідності довічно. З 01.08.2020 року позивачу призначена пенсія у розмірі 3577, 93 грн, з якої він отримує 50%.
Заявою від 13.10.2020 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Київській області про перерахунок пенсії зміни періодів 60 місяців до 01.07.2000, надавши довідки від 25.09.2020 та від 25.08.2020.
Рішенням ГУ ПФУ в Київській області від 21.01.2021 №090/03-16 ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії у зв'язку з не підтвердженням довідок про заробітну плату первинними документами.
Не погоджуючись з правомірністю прийнятого відповідачем спірного рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправними та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
За змістом статті 40 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексу Закон № 1058-IV) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або у разі відсутності після 1 липня 2000 року 60 місяців страхового стажу, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі по тексту - Порядок №22-1) передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Згідно з пунктом 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення (перерахунок) пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж та довідка про заробітну плату особи за період страхового стажу до 1 липня 2000 року, а, починаючи з 1 липня 2000 року, індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку.
Підпунктом «в» пункту 7 Порядку №22-1 визначено, що заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 1 липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації (форма і зміст довідки визначено в додатку 1 Порядку).
Така довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 17 Порядку №22-1).
Обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.07.2020 у справі № 341/1132/17, яка, відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути врахована у спірних правовідносинах.
Окрім того, у постанові Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17 суд дійшов наступного висновку: «… посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні».
Як вбачається з матеріалів справи спірним питанням у даній справі є неврахування заробітної плати за період роботи з 12.07.1989 по 25.12.1991 та з 28.12.1991 по 02.02.1992 на підставі довідок: від 25.09.2020 №№ 642/01-26, 643/01-26, 644/01-26, 645/01-26, 646/01-26, 647/01-26 від 25.09.2020 року та копія наказу № 127 від 04.04.1991 №54, виданих відділом з питань ведення трудового архіву Військово-цивільної адміністрації міста Лисичанська Луганської області та за період роботи з 19.02.1992 по 24.12.1996 на підставі довідок № 13-42-20 від 25.08.2020, № 13-42/1-20 від 25.08.2020, виданих Комунальною установою Кремінської міської ради «Трудового архіву територіальних громад району», які, на думку пенсійного органу, підлягають перевірці на достовірність та обґрунтованість їх видачі.
Зі змісту вказаних довідок видно, що вони видані на підставі особових рахунків, завірені печаткою вказаних підприємств, містять відомості про фактичні суми заробітної плати позивача за спірний період.
Окрім того, у постанові від 21.02.2020 у справі № 291/99/17 Верховний Суд дійшов висновку, що «…перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії».
Отже, доводи відповідача щодо перевірки довідок на підтвердження їх достовірності та обґрунтованості є безпідставними, так як обов'язок такої перевірки лежить на відповідачеві.
Додатково суд зазначає, що пенсійне забезпечення громадян України регулюється не лише чинними законами або підзаконними нормативно-правовими актами, але й міжнародними угодами, ратифікованими Україною.
До 1991 року Україна входила до складу СРСР, тому деякі положення чинного законодавства досі спираються на норми, прописані ще в радянські часи.
Зокрема, була укладена Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. Її підписантами свого часу стали 13 країн: Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, росія, Таджикистан, Туркменістан, Україна, Узбекистан.
Дана Угода визначала, що:
- пенсійне забезпечення людини здійснюється за законодавством держави, на території якої вона проживає
- усі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією угодою, несе держава, що надає забезпечення;
- для встановлення права на пенсію враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з вказаних держав. Це стосується й зарплати для обчислення пенсії;
- при переселенні пенсіонера в межах СНД виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера;
- необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані в належному порядку на території СНД і держав, що входили до складу СРСР до 1 грудня 1991 року, приймаються без легалізації.
Тобто, в якій би країні з тих, які підписали угоду, не працювала людина, при переїзді в іншу (теж з країн-підписантів) їй зараховували трудовий стаж, набутий на території будь-якої з вказаних держав та призначали пенсію.
Згідно з частиною третьою статті 6 Угоди «Про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення» від 13.03.1992, укладеної між Україною і Росією, обрахунок пенсій проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У випадку, якщо в державах-учасницях Угоди введена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.
Україна вийшла з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1328, яка набула чинності 02.11.2022.
23 грудня 2022 року набрав чинності Закон України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» від 01.12.2022 №2783-ІХ.
Згідно положень статті 13 названої Конвенції документи, що на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без якого-небудь спеціального посвідчення. Документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.
Отже з 23.12.2022 дія Конвенції про правову допомогу у правовідносинах з російською федерацією не застосовується.
Водночас, спірні відносин між сторонами відбулися до зупинення дії та виходу України з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року та з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення.
Окрім того, суд зазначає, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при здійсненні позивачу перерахунку пенсії.
Відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-ІV врегульовано Порядком. За змістом підпункту «в» пункту 7 Порядку заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 1 липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації (форма і зміст довідки визначено в додатку 1 Порядку).
Така довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 17 Порядку).
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено.
Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі по тексту Закон» 1788-ХІІ) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 81 Закону № 1788-ХІІ визначено, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Як вище вже зазначено судом, згідно із частиною першою статті 40 Закону № 1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Підпунктом 3 пункту 2.1 Порядку №22-1, передбачено, що за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Згідно із пунктом 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Судом встановлено, що позивачем подано до пенсійного органу довідки про заробітну плату за період роботи з 12.07.1989 по 25.12.1991 та з 28.12.1991 по 02.02.1992 на підставі довідок: від 25.09.2020 №№ 642/01-26, 643/01-26, 644/01-26, 645/01-26, 646/01-26, 647/01-26 від 25.09.2020 року та копія наказу № 127 від 04.04.1991 №54, виданих відділом з питань ведення трудового архіву Військово-цивільної адміністрації м.Лисичанська Луганської області та за період роботи з 19.02.1992 по 24.12.1996 на підставі довідок № 13-42-20 від 25.08.2020, № 13-42/1-20 від 25.08.2020, виданих Комунальною установою Кремінської міської ради «Трудового архіву територіальних громад району».
В зазначених довідках міститься інформація про те, що вони видані на підставі особових карток, наказів по особовому складу, особових рахунків, а також зазначено про відрахування із заробітної плати усіх обов'язкових відрахувань.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії за наслідками розгляду поданої ним заяви від 13.01.2021, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Київській області від 21.01.2021 №909/03-16.
Щодо позовних вимог про проведення перерахунку пенсії позивачу з урахуванням вказаних довідок про заробітну плату з дня призначення йому пенсії, а саме з 13.01.2021, суд звертає увагу на наступне.
Згідно пункту 5 статті 45 Закону № 1058 та пункту 4.3 Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії.
Згідно з абзацом 5 пункту 4.3 Порядку № 22-1, у разі якщо на дату звернення особи за перерахунком пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону в реєстрі застрахованих осіб відсутні дані про страховий стаж за двадцять четвертий місяць після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, за бажанням особи перерахунок пенсії проводиться за наявні місяці страхового стажу або після надходження відповідних даних за цей місяць за умови, якщо дані надійшли не пізніше трьох місяців від дня звернення за перерахунком пенсії. У цьому разі днем звернення за перерахунком пенсії є день приймання органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
З матеріалів справи вбачається, що позивач із заявою про перерахунок пенсії звернувся 13.01.2021 року. Отже саме із зазначеної дати відповідач повинен здійснити перерахунок та виплату пенсії.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Київського окружного адміністративного суду судовий збір в сумі 875,60 грн, який в силу положень статті 139 КАС України підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд,-
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії від 21.01.2021 №909/03-16.
Зобов'язати ГУ ПФУ у Київській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок з: Відділу з питань ведення трудового архіву Військово-цивільної адміністрації міста Лисичанська Луганської області довідки за №№ 642/01-26, 643/01-26, 644/01-26, 645/01-26, 646/01-26, 647/01-26 від 25.09.2020 року та копія наказу № 127 від 04.04.1991 року, Комунальної установи Кремінської міської ради «Трудового архіву територіальних громад району» довідки № 13-42-20 від 25.08.2020, № 13-42/1-20 від 25.08.2020, поданими із заявою про перерахунок пенсії, з дня звернення за перерахунком пенсії 13.1.2021, та з урахуванням виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 875 (вісімсот сімдесят п'ять) грн 60 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.