28 квітня 2023 року № 320/947/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання здійснити перерахунок,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії та рішення №6147 Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 08 вересня 2020 року про відмову позивачу в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» згідно з його заявою від 31 серпня 2020 року на підставі довідок №456, 457 від 26.08.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, виданої ТУ ДСА України в Київській області;
- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській здійснити ОСОБА_1 , перерахунок та виплачувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Київській області № 456 від 26.08.2020 року, починаючи з 01.01.2020 року, та довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Київській області № 457 від 26.08.2020 року, починаючи з 19.02.2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з травня 2017 він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% суддівської винагороди, обчисленої відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Зазначає, що 31.08.2020 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою про проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. До заяви були додані довідки № 456 та №457 від 26.08.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Однак відповідачем у здійсненні перерахунку відмовлено. Позивач вказує, що враховуючи рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично.
Вважаючи рішення органу Пенсійного фонду України щодо відмови у перерахунку розміру його щомісячного довічного грошового утримання протиправним, позивач звернувся до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 січня 2021 року дану позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не надав.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Частиною 4 статті 159 КАС України, визначено, що неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Судом встановлено, що рішенням Вищої ради правосуддя від 23 лютого 2017 року №300/0/15-17 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Білоцерківського міськрайонного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
У зв'язку з виходом у відставку, як судді позивач з травня 2017 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду у Київській області, та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди, призначеної відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", що не заперечується відповідачем.
26 серпня 2020 року Територіальним управлінням Державної судової адміністрації у Київській області видано позивачу довідки № 456 від 26.08.2020 року та № 457 від 26.08.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 18 лютого 2020 року.
31 серпня 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання.
Рішенням від 08.09.2020 №6147 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області відмовило позивачу у проведенні перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Крім того, у відповіді вказано, що з урахування рішення Конституційного Суду України №2-р/2020 право на проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно статті 142 Закону 1402-VІІІ позивач набуде при збільшенні суддівської винагороди після 18.02.2020.
Позивач вважає відмову відповідача протиправною, у зв'язку з чим звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що дана справа є типовою справою щодо зразкової справи №620/1116/20 (Пз/9901/5/20) та зазначає таке.
Згідно з вимогами частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402).
За змістом п.2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Частиною 1 статті 142 Закону №1402 визначено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді (ч.3 ст.142 Закону № 1402).
Частинами 4, 5 ст.142 Закону №1402 передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Крім того, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402 передбачено певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Так, п.22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402 визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів".
До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (п.23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402).
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" від 16.10.2019 №193-IX, який набрав чинності 07.11.2019, виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402.
Положеннями п.24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402 визначено, що розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року: а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
За змістом п.25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Так, рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення п.25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону № 1402 зі змінами.
Згідно з ч.1 ст.91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 № 2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Закон №1402 не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 06.03.2019 у справі №638/12586/16-а та від 11.02.2020 у справі №200/3958/19-а, висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Таким чином, перерахунок, який просить здійснити позивач обумовлений відновленням раніше порушених його прав з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020.
Отже, саме з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону №1402.
При цьому, зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 має право на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації у Київській області № 456 від 26.08.2020 року та № 457 від 26.08.2020 року саме з 19.02.2020, оскільки саме з цієї дати втратили чинність обмеження, встановлені п.25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402.
Суд зазначає, що забезпечення державою належної оплати праці судді є запорукою дотримання гарантій права особи на розгляд справи незалежним і безстороннім судом та збереження справедливого балансу між потребами державного інтересу та необхідністю захистити права особи.
Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Такими гарантіями є надання суддям за рахунок держави матеріального забезпечення, зокрема суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розмір якого повністю залежить від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Важливою є і послідовність дій законодавця, особливо з огляду на сферу суспільних відносин, у якій може проявлятись непослідовність.
Різниця у правах суддів у відставці на перерахунок їх довічного грошового утримання судді в залежності від проходження ними кваліфікаційного оцінювання під час перебування на посаді судді та (або) необхідності пропрацювати на посаді судді три роки після проходження кваліфікаційного оцінювання, порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.
Підсумовуючи наведене, з метою належного способу захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з поданою довідкою, з урахування фактично проведених виплат, починаючи з 19.02.2020.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно вимог частини третьої статті 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем. Наведене свідчить, що дії та бездіяльність відповідача були протиправними. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією.
Суд, керуючись ч. 3 ст. 139 КАС України, беручи до уваги результат вирішення спору щодо задоволення позовних вимог присуджує позивачу 908,00 грн понесених витрат з оплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250 КАС України, суд,-
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправними дії та рішення №6147 Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 08 вересня 2020 року про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» згідно з його заявою від 31 серпня 2020 року на підставі довідок №456, 457 від 26.08.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, виданої ТУ ДСА України в Київській області.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській здійснити ОСОБА_1 , перерахунок та виплачувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Київській області № 456 від 26.08.2020 року, починаючи з 01.01.2020 року, та довідки Територіального управління Державної судової адміністрації у Київській області № 457 від 26.08.2020 року, починаючи з 19.02.2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України у Київської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.