про залишення позовної заяви без руху
14 березня 2024 року Київ № 320/11064/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ФОП ОСОБА_1 20.02.2024 звернувся до суду з позовом від 20.02.2024 (у зв'язку з надмірним навантаженням зареєстрований в суді 06.03.2024), який підписаний особисто позивачем, проте представником зазначено адвоката Шуляк Н.О., до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 08.12.2023 № 7786024024.
Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.
У силу вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою-підприємцем, встановлюється ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01.01.2024 складає 3028, 00 грн.
Таким чином, при зверненні до суду із цим позовом, позивачеві слід було сплатити 6960, 29 грн. судового збору за заявлені позовні вимоги майнового характеру (1% від ціни позову, яка складає 696 028, 45 грн.).
Суддя звертає увагу заявника на те, що майновими вимогами є будь-які вимоги суб'єктів права, що пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням, обміном, розподілом майна, у тому числі нерухомими та рухомими речами, грошовими коштами тощо.
Тож посилання представника у позові на те, що заявлені вимоги в контексті спірного рішення є немайнового характеру, помилкові, оскільки спірне податкове повідомлення-рішення, у разі якщо сума боргу набуде статус узгодженої, буде підставою для стягнення з позивача сум вказаної заборгованості, що беззаперечно вплине на його майновий стан.
На підтвердження сплати судового збору надано квитанцію про сплату 3028, 00 грн., як за вимогу немайнового характеру, тож доплаті підлягає сума 3932, 29 грн.
Крім того, оскільки в якості представника позивача в позові зазначено адвоката, а у пункті 4 прохальної частини позову позивач інформує суд про намір подати розрахунок судових витрат, ймовірно за надання правничої допомоги адвокатом (що також випливає із 13-го аркушу позову), суд зазначає таке.
У силу положень пункту 2 частини п'ятої, частини шостої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Із позовної заяви вбачається, що в якості представника зазначено адвоката Шуляк Н.О.
Відповідно до частини шостої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Відповідно до абзацу 1 частини шостої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону від 19.10.2023 № 3424-IX), зміна в частині обов'язкової реєстрації електронних кабінетів в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, вводиться в дію 20.02.2024.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Згідно з відомостями, наявними в КП «ДСС» у адвоката станом як на 20.02.2024, так і на 06.03.2024, є зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».
Разом із тим адвокат не підтвердила наявність зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», хоча інформація про наявність такого кабінету наявна КП «ДСС». У зв'язку із цим, незважаючи на те, що позов підписаний особисто позивачем, проте при підготовці та поданні до суду цього позову адвокат не виконала імперативні приписи пункту 2 частини п'ятої, частини шостої статті 160 Кодексу.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- доказів доплати судового збору в розмірі 3932, 29 грн. за місцем розгляду справи Київським окружним адміністративним судом;
- відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у представника позивача - адвоката Шуляк Надії Олександрівни.
Керуючись статтями 18, 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Скрипка І.М.