13 березня 2024 року № 640/19949/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи позивачки за дублікатом трудової книжки НОМЕР_1 ;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову у призначенні пенсії позивачці, оформлене листом від 10.10.2022 року № 2600-0205-8/130353;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу позивачки період навчання з 01.09.1991 року по 11.01.1993 року в професійному технічному училищі № 131; період з 15.02.1992 року по 27.12.1998 року роботи в приватному підприємстві «АТП-1»; період з 15.03.2002 року по 01.09.2004 року в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Будівельно монтажне управління № 46 «Донбасводбуд»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні, повторно розглянути заяву позивачки від 28.09.2022 року № 15325 про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно відмовив в призначенні пенсії по інвалідності з посиланням на відсутність уточнюючої довідки та з огляду на дублікат трудової книжки, в той час як позивачем було подано трудову книжку (дублікат), яка є достатнім доказом для підтвердження наявності необхідного трудового стажу.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2022 р. у справі відкрито провадження.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 р. №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
Відповідач у відзиві проти позовних вимог заперечив. Зазначив, що до страхового стажу позивачки не зараховано періоди роботи за дублікатом трудової книжки, оскільки дублікат трудової книжки виданий 05.01.2000 р. Позивачці пропонували надати уточнюючі довідки, проте вони надані не були.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом № НОМЕР_2 від 15.08.2019 р.
Позивачка є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 27.07.2022 р. № 3002-5001926081. Згідно вказаної довідки зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .
Згідно довідки МСЕК № 304779 позивачці встановлено другу групу інвалідності з 05.09.2022 р. довічно.
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу № НОМЕР_3 від 27.02.1993 р., ОСОБА_2 змінила прізвище на ОСОБА_3 .
28.09.2022 р. позивачка звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом від 10.10.2022 р. № 2600-0205-8/130353 відповідачем повідомлено позивача, що рішенням від 05.10.2022 р. № 26224001728 відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності. Рішення обгрунтовано тим, що відповідно до ст. 32 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» необхідний стаж для призначення пенсії по інвалідності особам, які досягли 47-річного віку становить 11 років на час настання інвалідності. Водночас страховий стаж позивача становить 10 років 2 місяці 3 дні. За наданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи за дублікатом трудової книжки НОМЕР_4 , оскільки дублікат трудової книжки виданий 05.01.2000 р. Для зарахування періодів роботи за дублікатом трудової книжки необхідно надати уточнюючі довідки про періоди роботи. До страхового стажу зараховано періоди з 15.03.2002 р. по 31.12.2003 р. згідно інформації що міститься в системі персоніфікованого обліку.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що трудова книжка ОСОБА_4 НОМЕР_5 містить записи роботи позивача починаючи з 01.09.1991 р., зокрема:
1. 01.09.1991 - 11.01.1993 навчання в професійному технічному училищі № 131
2. 15.02.1992 ЧП АТП-1 прийнята секретарем-машиністкою
3. 04.03.1993 переведена делопроизводителем предприятия ЧП АТП-1
4. 17.10.1995 переведена до посаду молодшого економіста ЧП АТП-1
5. 08.05.1997 переведена на посаду старшого економіста ЧП АТП-1
6. 27.12.1998 звільнена по власному бажанню з ЧП АТП-1
7. 15.03.2022 прийнята в якості прибиральниці Будівельно-монтажне управління «Донбасводбуд»
8. 01.09.2004 звільненна за власним бажанням
Також трудова книжка ОСОБА_4 НОМЕР_5 містить записи «дублікат» дату 05.01.2000 р. та печатку АТП-1.
Отже спірним питанням у даній справі є зарахування до стажу період роботи позивачки до 2000 року, з огляду на запис в трудовій книжці «дублікат».
Відповідно до статті 48 Кодекс законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудова книжка ведеться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів, тобто перебувають у трудових відносинах. На позаштатних працівників трудова книжка ведеться за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог статті 62 Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637), пунктом 3 якого визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно із пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 20 січня 2022 року у справі № 219/4003/17, від 28 грудня 2021 року у справі №539/1398/17, від 12 грудня 2019 року у справі №219/2866/17, від 21 листопада 2019 року у справі №701/1232/16-а.
Тобто, законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.
Порядок ведення трудових книжок працівників визначено в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженій наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, відповідно до пункту 2.2 якої до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
До прийняття наведеної вище Інструкції порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, регламентувався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 № 162, правилами якої було також передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Так, відмовляючи у зарахуванні позивачу до пільгового стажу певних періодів роботи до 2004 року відповідач послався на те, що трудова книжка ОСОБА_4 НОМЕР_5 містить записи «дублікат» дату 05.01.2000 р.
Проте суд зазначає, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи.
Так, в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 р. у справі №687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретній посаді, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Окрім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 р. у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Судом встановлено, що в трудовій книжці позивача у записах до 2004 року є посилання на відповідні накази, як на підставу внесення записів, вони завірені підписом повноважної особи та печаткою, не містять виправлень.
Відповідно суд не може погодитись з позицією відповідача про неврахування до стажу позивача періоду роботи до 2004 року з мотивів того, що вона містить запис «дублікат», оскільки такий її недолік не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист з огляду на те, що позивач жодним чином не впливає на дотримання роботодавцем порядку заповнення трудової книжки та не може нести негативні наслідки за окремі її недоліки, а підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19.
Суд також враховує, що термін «дублікамт» (від лат. duplicatus подвоєний) - другий примірник документа, що має таку саму юридичну силу, як і оригінал. Повторно оформлений документ для використовування, замість втраченого чи пошкодженого оригіналу, що має таку саму юридичну силу.
На дублікат ставиться напис: «Дублікат».
Дублікати видаються, зокрема, замість втрачених свідоцтв про акти громадянського стану, трудової книжки, виконавчого листа, судового рішення, свідоцтва або диплома про освіту тощо.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач є звільненим від сплати судового збору, то підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 за дублікатом трудової книжки НОМЕР_1 .
3. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , оформлене листом від 10.10.2022 року № 2600-0205-8/130353.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16; код ЄДРПОУ 42098368) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) період навчання з 01.09.1991 року по 11.01.1993 року в професійному технічному училищі № 131; період з 15.02.1992 року по 27.12.1998 року роботи в приватному підприємстві «АТП-1»; період з 15.03.2002 року по 01.09.2004 року в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Будівельно монтажне управління № 46 «Донбасводбуд».
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16; код ЄДРПОУ 42098368) з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) від 28.09.2022 року № 15325 про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.