про продовження процесуального строку в адміністративній справі
12 березня 2024 року №320/15824/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України
Генеральної прокуратури України
про скасування Методики визначення ступеня виправлення засудженого, затвердженої
наказом Міністерства юстиції України від 19.01.2023 № 294/5 в частині, зобов'язання
вчинити дії,-
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) із позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач 1), Генеральної прокуратури України (далі - відповідач 2) про скасування Методики визначення ступеня виправлення засудженого, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 19.01.2023 № 294/5 в частині, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2023, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2023, повернуто позовну заяву позивачу на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України.
Постановою Верховного суду від 21.12.2023 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11 травня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року у справі № 320/15824/23 скасовано а справу направлено для продовження розгляду до Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для продовження розгляду справи судді Колесніковій І.С.
31 січня 2024 року від ОСОБА_1 надійшла позовна заява, в які останній просить суд:
- скасувати окремі положення документа під назвою “Методика визначення ступеня виправлення засудженого” авторства Директора Департаменту публічного права Л. Кравченка “Міністерства юстиції України”, що затверджена Наказом № 294/5 від 19.01.2023 року;
- негайно реалізувати Генеральною прокуратурою України функцію накладених на нього статтями № 2, частина 1, пункт 4) “Функції прокуратури” № 26, частина 1, пункт - 2) “Нагляд за дотриманням законів під час виконання судових рішень щодо кримінальним справам а також при застосуванні інших заходів примусового характеру пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян” Закону України “Про прокуратурі” №1697-7 від 14.10.2014 року.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 позовну заяву ОСОБА_1 - залишено без руху. Встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
19 лютого 2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Водночас, 19.02.2024 через відділ документального забезпечення суду позивачем подано заяву про відвід судді Колеснікової І.С., яка передана на розгляд судді 20.02.2024.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 визнано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Колесніковій І.С. у справі №320/15824/23 необґрунтованою. Передано матеріали справи №320/15824/23 для вирішення питання про відвід судді Колесніковій І.С. суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу та визначений відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Колесніковій І.С. в адміністративній справі №320/15824/23 - відмовлено.
Розглянувши заяву про усунення недоліків позовної заяви, суд зазначає таке.
Згідно пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно частини 1 статті 5 КАС України який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Суд зазначає, що зміст позовних вимог впливає на з'ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.
Отже визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року по справі №826/16958/17.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизований в прохальній частині позовної заяви.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Відтак, позивачу належить уточнити прохальну частину позову та чітко сформувати позовні вимоги.
Згідно частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, застосовуючи аналогію закону згідно статті 7 КАС України суддя вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду:
- уточнену позовну заяву з урахуванням висновків викладених в ухвалі суду, з копією позовної заяви для відповідачів.
За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя робить висновок про продовження позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
У відповідності до приписів статті 169 КАС України у разі не усунення вищевказаного недоліку позовна заява буде повернута позивачеві.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суддя,-
Продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Надати позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.
Суддя Колеснікова І.С.