про визнання заяви про відвід судді не обґрунтованою
13 березня 2024 року № 640/32277/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши в порядку письмового провадження питання про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України, т.в.о. Голови Державної фіскальної служби України, Голови Комісії з реорганізації ДФС Александрова А.А. про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулись ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Т.в.о. Голови Державної фіскальної служби України, Голови Комісії з реорганізації ДФС Александрова А.А. про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суд міста Києва від 24.11.2021 відкрито загальне провадження у справі.
Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали справи №640/32277/21 до Київського окружного адміністративного суду.
За результатом автоматизованого розподілу, справу №640/32277/21 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року адміністративна справа №640/32277/21 прийнята до провадження судді Панченко Н.Д.
04.03.2024 через канцелярію суду позивачі подали заяву про відвід судді Панченко Н.Д. від розгляду справи № 640/32277/21.
В обґрунтування вказаної заяви позивачі зазначили, що суддя не може надалі брати участь у розгляді справи, оскільки упереджено не дотрималася усіх можливих і розумних строків розгляду справи.
Статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
При цьому, положеннями ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено вимоги до заяви про відвід (самовідвід).
Відповідно до положень вказаної статті Кодексу адміністративного судочинства України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Згідно з частиною восьмою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження (ч. 11 ст. 40 КАС).
Відповідно до частини дванадцятої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Враховуючи вказані положення судом вирішено здійснювати розгляд заяви про відвід судді в порядку письмового провадження.
Дослідивши доводи клопотання про відвід, суд зазначає наступне.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Так, з поданої заяви вбачається, що така мотивована значною тривалістю розгляду справи.
Однією з основних засад здійснення адміністративного судочинства, відповідно до положень ст.2 КАС України є розумність строків розгляду справи судом.
Пунктом 11 частини першої статті 4 КАС України, визначено, що розумний строк - найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надання своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника. Значна тривалість розгляду справи може бути визнана розумною, якщо сама справа є складною як з фактичного, так і з правового боку.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року тощо).
Таким чином, розумність строку повинна оцінюватись через призму наведених вище критеріїв на предмет можливості розгляду справи протягом більш або менш тривалого строку. Отже, навіть значна тривалість розгляду справи може бути визнана розумною з урахуванням певних індивідуальних обставин. У такому разі слід приділити особливу увагу тому, які саме причини зумовили більш тривалий розгляд справи та призвели до пропуску строків розгляду, встановлених законодавством.
Судом вжились всі можливі заходів для належного розгляду справи, в порядку, передбаченому КАС України. Між тим, розгляд справи неодноразово відкладався через неявки учасників процесу, у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів і пояснень, та велике навантаження судді. Також на час розгляду впливає воєнний стан, повітряні тривоги, відсутність світла, ліквідація Окружного адміністративного суду міста Києва тощо.
Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість складу суду у результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді при розгляді цієї справи, з доводів заяви про відвід не вбачається.
З урахуванням доводів, заявлених позивачем у заяві від 04.03.2024 про відвід судді від розгляду даної справи, судом не встановлено підстав, передбачених ст. ст. 36-38 Кодексом адміністративного судочинства України, які б перешкоджали приймати участь у розгляді даної справи чи свідчили б про упередженість.
Отже, доводи позивача, викладені у заяві про відвід, є безпідставними та необґрунтованими.
Частиною четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Ураховуючи вказане, суд вважає за необхідне матеріали даної справи передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід відповідно до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 41, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Визнати необґрунтованою заяву позивачів про відвід судді від 04.03.2024 року.
2. Матеріали адміністративної справи № 640/32277/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України, т.в.о. Голови Державної фіскальної служби України, Голови Комісії з реорганізації ДФС Александрова А.А. про визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити дії - передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід відповідно до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
3. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.
Суддя Панченко Н.Д.