27 грудня 2023 року № 320/8400/22
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди, -
Департамент патрульної поліції звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд: стягнути з громадянина ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції матеріальні майнову шкоду у розмірі 160 200,97 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 09.03.2019 ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) керуючи автомобілем марки "SKODA RAPID" д.н.3. НОМЕР_1 , по вул. Лугова, 2-А, м. Київ, виїжджаючи з А3С не надав дорогу автомобілю марки "HYNDAI SONATA" д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів. Водії обох автомобілів та пасажир автомобіля "SKODA RAPID" д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 , отримали тілесні ушкодження.
Автомобіль марки "SKODA RAPID" д.н.з. НОМЕР_1 належить на праві власності Департамент патрульної поліції, що підтверджується копією витягу з системи НАІС.
Відповідно до експертного дослідження, встановлено що вартість матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу "SKODA RAPID" д.н.з. НОМЕР_1 складає 160 200,97 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.09.2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.
Відповідач надав відзив в якому просив залишити без розгляду позовну заяву.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Департаменту патрульної поліції належить на праві власності транспортний засіб "SKODA RAPID" д.н.з. НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_3 , що підтверджується копією витягу з системи НАІС.
09.03.2019 року, о 10 год. 41 хв., ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки "SKODA RAPID" д.н.3. НОМЕР_1 , по вул. Лугова, 2-А, м. Київ, виїжджаючи з А3С не надав дорогу автомобілю марки "HYNDAI SONATA" д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.
Водії обох автомобілів та пасажир автомобіля "SKODA RAPID" д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 , отримали тілесні ушкодження. Своїми діями Відповідач порушив п. п. 2.3 «б», 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
18.09.2019 Оболонським районним судом м. Києва в справі № 756/11077/19 винесено постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Висновком експертного дослідження №19/13/1-66/ЕД/19 від 02.10.2019 встановлено, що вартість матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу "SKODA RAPID" д.н.з. НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_4 , у результаті ДТП яка сталася 09.03.2019, станом на момент проведення експертного дослідження складає 160 200,97 грн.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, регламентовано Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Частиною третьою 3 статті 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 року №2337-VIII передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про національну поліцію», зокрема, зобов'язує поліцейського берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів.
Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського (ст.56 Закону № 580-VIII).
У відповідності до ч.1-2 ст. 105 Закону 580-VIII фінансування і матеріально-технічне забезпечення поліції здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законом.
Майно поліції є державною власністю і належить їй на праві оперативного управління. Органи поліції здійснюють володіння, користування та розпорядження майном у порядку, визначеному законом.
Відповідно до ст.60 Закону №580-VIII проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з п.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Закон який визначає підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків є Закон України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 3 жовтня 2019 року № 160-IX (далі Закон № 160-ІХ).
Згідно із ст.2 Закону № 160-ІХ дія цього Закону поширюється на військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження ними зборів, а також осіб рядового та начальницького складу правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, сил цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державного бюро розслідувань, співробітників Служби судової охорони (далі - особи).
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 1 Закону №160-ІХ матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.
Так, ч.1-2 ст.3 Закону № 160-ІХ визначено, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є:
1) наявність шкоди;
2)протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків;
3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;
4) вина особи в завданні шкоди.
Відповідно до ст. 4 Закону № 160-ІХ особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди.
Частиною 1 ст. 5 Закону №160-ІХ передбачено, що особа за завдану з необережності шкоду несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п'ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, крім випадків, коли цим Законом передбачено повну чи підвищену матеріальну відповідальність.
Положеннями ч.1 ст.10 Закону № 160-ІХ визначено, що відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п'ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.13 закону №160-ІХ стягнення сум завданої шкоди в разі притягнення винної особи до матеріальної відповідальності здійснюється щомісяця із грошового забезпечення особи в розмірі до 20 відсотків її місячного грошового забезпечення.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 на час виникнення спірних правовідносин проходив службу у Національній поліції України.
09.03.2019 ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки "SKODA RAPID" д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Лугова, 2-А, м. Київ, виїжджаючи з А3С не надав дорогу автомобілю марки "HYNDAI SONATA" д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва в справі № 756/11077/19 від 18.09.2019 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до приписів частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Висновком експерта №19/13/1-66/ЕД/19 від 02.10.2019 року, , встановлено, що вартість матеріального збитку завданого внаслідок пошкодження автомобіля «SKODA RAPID», станом на момент проведення експертного огляду, тобто 09.03.2019, складає 160 200,97 грн.
Тобто, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди зумовленої протиправними діями відповідача, позивачу було спричинено шкоду шляхом пошкодження службового автомобіля, то така підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції.
Проаналізувавши матеріали справи у їх сукупності суд дійшов висновку про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем з відшкодування завданої Департаменту патрульної поліції матеріальної шкоди в розмірі 160 200,97 грн.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Матеріали справи не містять доказів щодо залучення свідків та проведення експертиз. Відтак, судовий збір стягненню з відповідача не підлягає.
Керуючись ст.ст.6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Стягнути з громадянина ОСОБА_1 на користь Департаменту патрульної поліції майнову шкоду у розмірі 160 200 (сто шістдесят тисяч двісті) грн 97 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.