(про заміну сторони у виконавчому провадженні)
13 березня 2024 року м. Житомир справа № 240/21780/21
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Нагірняк М.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,,
встановив:
В провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 адміністративний позов задоволено.
02.02.2024 року на адресу суду надійшла заява від ОСОБА_1 про заміну стягувача у справі №240/21780/21.
Заявником в обґрунтування поданої заяви зазначено, що вона є спадкоємцем батька - ОСОБА_2 , а тому просить задовольнити заяву про заміну стягувача у справі №240/991/20
До суду від Відповідача надійшли заперечення на заяву про заміну сторони на його правонаступника, в якій представник просить відмовити у задоволенні вказаної заяви, оскільки спірні правовідносини не допускають правонаступництва, та відповідно правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про заміну сторони по справі відсутні.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути заяву у письмовому провадженні.
Суд розглянувши подану заяву, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, зазначає наступне.
Встановлено, що відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 року у справі №240/21780/21 позов ОСОБА_2 задоволено: - визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, щодо не нарахування та невиплати із 01.02.2021 року підвищення до пенсії ОСОБА_2 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 01.02.2021 року нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_2 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Вказане рішення суду набрало законної сили 07.01.2022 та 03.07.2023 Позивачу надіслані виконавчі листи.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 помер - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно довідки Овруцької державної нотаріальної контори №1945/02-14 від 24.10.2023 зазначено, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_2 , у зв'язку з тим, що нею вчасно, у встановлений законом строк, було подано заяву про прийяття спадщини за законом до Овруцької державної нотаріальної контори після померлого.
Згідно з частиною першою статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Відтак, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки сторони або третьої особи.
Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статей 1218, 1219 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Відповідно до частини першої статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
За змістом статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Положення частин другої, третьої статті 52 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю, тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Отже недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.
Верховний Суд у постанові від 03 травня 2018 року у справі № 2-а-1864/10 сформулював висновок щодо застосування норм права у питанні процесуального правонаступництва, який зводиться до того, що " заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред'явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання". "У разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя" (постанова Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а).
Аналіз вказаних вище норм дає підстави для висновку, що суми пенсій, які були нараховані, проте не виплачені особі за життя, передаються членам його сім'ї.
При цьому, отримання вказаних коштів законодавець не ставить у залежність від отримання свідоцтва про спадщини.
Верховний Суд у постанові від 15 березня 2023 року у справі №2-а/2508/7209/2011 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 109573201) зазначив, що сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, яке набрало законної сили, і яким його (пенсійний орган) було зобов'язано провести перерахунок та виплату підвищень до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Також Верховний Суд вказав, що відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) розуміється сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Положення частини п'ятої статті 15 цього Закону передбачають, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
У контексті наведених положень Закону України «Про виконавче провадження» слід зазначити, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, представляє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених статтею 39 цього Закону.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, за якого кожен з учасників має можливість реалізувати обсяг вимог наданих йому судовим рішенням.
Закон не пов'язує початок реалізації цих прав з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа, а навпаки, прямо передбачає можливість виправлення невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, судом за заявою стягувача (абзац другий частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»).
Отже, заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред'явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 16 березня 2020 року у справі № 673/544/19 та від 05 серпня 2020 року у справі № 673/393/19.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 є спадкоємцем померлого батька ОСОБА_2 , суд дійшов до висновку про наявність підстав для заміни стягувача у виконавчому листі, оскільки право на отримання вказаних виплат має заявник як спадкоємець.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Задовольнити заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому листі.
Замінити стягувача у виконавчих листах №25315 2023 р., та №25317 2023 р. виданих 03.07.2023 року Житомирським окружним адміністративним судом, з ОСОБА_2 на його правонаступника - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя М.Ф. Нагірняк