про залишення позовної заяви без руху
14 березня 2024 року м. Житомир справа № 240/4832/24
категорія 106030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Панкеєва В.А., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Житомирського обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Житомирського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена грошова допомога для оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України 28 лютого 2022 р. № 168 та індексації;
- зобов'язати Житомирський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки доплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого2022 р. № 168 та індексації.
Перевіряючи адміністративний позов на його відповідність вимогам статей 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що дана позовна заява не відповідає положенням вказаних статей з наступних підстав.
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Визначаючись з приводу того, чи врегульовано іншими законами інші строки для звернення до адміністративного суду у правовідносинах, пов'язаних із затримкою виплати працівникові усіх сум при звільненні, суд враховує положення статті 233 Кодексу законів про працю України.
Стаття 233 Кодексу законів про працю України врегульовує питання строків звернення до суду за вирішенням трудових спорів.
Так, відповідно до частин першої та другої даної норми (в редакції станом на дату подання позовної заяви до суду - 05.03.2024) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Окрім того суд враховує, що відповідно до пункту першого глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії карантину.
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Таким чином, відповідно до чинного нормативно-правового регулювання на момент звернення до суду з даним позовом, у спорах, пов'язаних з виплатою всіх сум, що належать працівникові при звільненні та інші виплати, пов'язані з проходженням публічної служби, встановлюється тримісячний строк.
Як свідчить зміст позовної заяви та додані до позовної заяви документи, представник позивача (адвокат) звернувся до відповідача із адвокатським запитом від 20.02.2024 про здійснення перерахунку та доплати позивачу належного грошового забезпечення, однак письмової відповіді, як зазначає позивач, не отримав, у зв'язку з чим і заявлено клопотання про витребування доказів.
Проте, відповідно до змісту позовних вимог, просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неналежного розрахунку грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік) з 24.02.2022 по 08.01.2023 (момент звільнення зі служби).
Водночас, за відсутності письмової відповіді відповідача (письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені складові, розміри грошового забезпечення) до суду за захистом своїх прав позивач звернувся лише 05.03.2024, про що свідчить відмітка на поштовому конверті, тобто з пропуском тримісячного строку, передбаченого чинним законодавством України, з одночасним урахуванням продовження тримісячного строку після завершення на території України карантину.
Частиною 6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази на підтвердження поважності причин його пропуску, позивач до суду не подав.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя В.А. Панкеєва