13 березня 2024 року м. Житомир
справа № 274/2786/23
категорія 112030500
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні клопотання Міністерства оборони України про закриття провадження у адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України про вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:
- встановити, наявність чи відсутність компетенції (повноважень) суб"єкта владних повноважень, в даному випадку відповідачів, прийняття та розгляду заяви та поданих документів позивача, щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності згідно із Законом України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, про що зазначити у судовому рішенні.
Відповідно до ухвали суду від 21 лютого 2024 року провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
08 березня 2024 року до суду від Міністерства оборони України надійшло клопотання про закриття провадження у справі, з тих підстав, що розгляд даної справи не належить до юрисдикції адміністративного судочинства.
Відповідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути клопотання відповідача про закриття провадження у справі в порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд, розглянувши вказане клопотання, зазначає наступне.
Пунктом 4 частини 1статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України передбачено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб"єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб"єкта владних повноважень протиправними та зобов"язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб"єкта владних повноважень протиправною та зобов"язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб"єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб"єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Таким чином, положеннями Кодексу адміністративного судочинства України передбачено такий спосіб захисту порушеного права, як встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб"єкта владних повноважень.
Як свідчить зміст позовної заяви позивач просить встановити наявність чи відсутність компетенції (повноважень) суб"єкта владних повноважень, в даному випадку відповідачів, прийняття та розгляду заяви та поданих документів позивача, щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності. В обґрунтування позивач з посиланням на листи (відповіді) Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України.
Саме тому враховуючи, що між позивачем та Міністерством оборони України, Міністерства внутрішніх справ України виникли відносини влади та підпорядкування, у яких відповідачі виконують владно-управлінську функцію стосовно позивача, а саме приймають рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності, доводи представника Міністерства оборони України щодо не поширення юрисдикції адміністративного суду в межах спірних правовідносин, є помилковими.
У розумінні пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що клопотання Міністерсва оборони України про закриття провадження у справі є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 122, 240, 242-246, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
ухвалив:
1. У задоволенні клопотання Міністерства оборони України про закриття провадження у адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України про вчинити дії, - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо від рішення суду не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя А.В. Горовенко