14 березня 2024 року
м. Київ
справа № 454/3221/21
провадження № 61-3005ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гончарова Валентина Вікторовича на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 01 травня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 26 січня
2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кінологічного навчального центру ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про стягнення грошових коштів,
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до Кінологічного навчального центру ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просив суд стягнути безпідставно отримані і утримувані грошові кошти у сумі 16 557,70 грн.
Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 01 травня 2023 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 26 січня
2024 року, закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) про стягнення грошових коштів , оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
25 лютого 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гончаров В. В. засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 01 травня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 26 січня 2024 року (надійшла до суду 01 березня 2024 року), в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
У касаційній скарзі представник заявника вказав, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має врахувати предмет та підстави позову, перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19),
від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19).
З огляду на касаційну скаргу та доданих до неї матеріалів, ОСОБА_1 оскаржує судове рішення у справі за його позовом про стягнення коштів, тобто зазначена справа не пов'язана із захистом порушених прав заявника саме як учасника бойових дій та гарантій його соціального захисту.
У зв'язку з викладеним, відсутні підстави для звільнення заявника від сплати судового збору, як учасника бойових дій, у даній конкретній справі.
Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини дев'ятої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подачу касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до касаційної скарги фізичною особою у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гончарова Валентина Вікторовича на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 01 травня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 26 січня
2024 року залишити без руху та надати строк для виконання зазначених в ухвалі вимог, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць