11 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/2828/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ємця А.А. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т. М.
перевіривши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Гладушевської Тетяни Володимирівни (далі - Гладушевська Т.В., скаржник)
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2023
у справі №922/2828/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чаплинка"
до Фізичної особи-підприємця Мкртчяна Юрія Робертовича
про стягнення 380 966,11 грн
ФОП Гладушевською Т.В. 15.01.2024 на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надіслано касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 та передати справу на новий розгляд.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.02.2024 касаційну скаргу ФОП Гладушевської Т.В. залишено без руху: надано строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху та вказано усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі.
На виконання вимог ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.02.2024, від ФОП Гладушевської Т.В. 20.02.2024 надійшло клопотання про усунення недоліків касаційної скарги до якого додано касаційну скаргу (нова редакція) та докази доплати судового збору.
Як вбачається з судових рішень попередніх інстанцій та змісту касаційної скарги, ФОП Гладушевської Т.В. не брала участі під час розгляду господарськими судами попередніх інстанцій справи № 922/2828/23, не є учасником чи стороною вказаній у справі, проте оскаржує постанову господарського суду апеляційної інстанції як особа, яка не брала участі у справі.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У ч. 1 ст. 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 навела висновок про те, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів.
Аналогічне положення закріплено у частині 1 статті 17 ГПК України, яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Таким чином, правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають вимогам вищенаведеної статті 129 Конституції України та узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини 1 статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали; 4) ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Виходячи зі змісту вказаної частини першої статті 287 ГПК України, вона визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на касаційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
З наведеного вбачається, що пункт 1 частини 1 статті 287 ГПК України визначає два випадки звернення осіб, які не брали участі у справі: перший - оскарження постанови апеляційного господарського суду, другий - оскарження рішення місцевого господарського суду, яке переглянуто апеляційним судом за апеляційною скаргою такої особи.
Право на касаційне оскарження у першому випадку прямо передбачене пунктом 1 частини 1 статті 287 ГПК України, у другому - обмежене умовою, що закріплена у частині четвертій цієї ж статті.
Частина 4 статті 287 ГПК України не обмежує права особи, яка не брала участі у справі, але вважає, що саме апеляційний суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, на подання касаційної скарги саме на судове рішення апеляційного суду, і не встановлює як умову подання касаційної скарги у цьому випадку перегляд рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою цієї особи, оскільки в своєму рішенні суд першої інстанції міг не вирішувати питання про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 294 ГПК України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій повідомляється про дату, час і місце розгляду скарги, а також про витребування матеріалів справи. До відкриття касаційного провадження учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття касаційного провадження (ч. 2 цієї статті).
З огляду на те, що скаржником усунуто недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, тому відповідно до частини 3 статті 174 ГПК України вона вважається поданою у день первинного її подання та є такою, що відповідає вимогам статті 290 ГПК України.
За змістом частини 3 статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини третьої статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.
Положеннями частини четвертої статті 294 ГПК України визначено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
За правилами пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Перевіривши касаційну скаргу ФОП Гладушевської Т.В., Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга відповідає вимогам статті 290 ГПК України щодо форми та її змісту. Так касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України та ч. 3 ст. 310 287 ГПК України, з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального та процесуального права судом апеляційної інстанції, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та підпунктів "а", "б", "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Позов у зазначеній справі подано у 2023 році.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01.01.2023 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2 684 гривні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у справі №922/2828/23 є стягнення 380 966,11 грн, з яких: 266 297,63 грн - заборгованість з орендної плати; 16 333,48 грн - 3% річних; 98 335,00 грн - інфляційні втрати., а, отже, ціна позову у цій справі не перевищує та є меншою п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 2 684, 00 = 1 342 000, 00 грн).
Верховний Суд звертає увагу на те, що за такого правового регулювання можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики та обставин конкретної справи, при наявності випадків, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини третьою статті 287 ГПК України.
Обґрунтовуючи випадки для відкриття касаційного провадження, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник, зокрема, зазначив, що відповідно до підпунктів "а", "б","в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для скаржника.
Отже, колегія суддів, беручи до уваги обставини справи та предмет спору, вважає, що на момент відкриття касаційного провадження доводи ФОП Гладушевської Т.В., не є очевидно неприйнятними, а відтак подані матеріали достатні для касаційного розгляду на підставі пунктів 1,3,4 частини другої статті 287 ГПК України, ч. 3 ст. 310 ГПК України та підпунктів "а","б","в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
З огляду на викладене Касаційний господарський суд вважає, що подані матеріали достатні для касаційного розгляду.
Згідно з частиною четвертою статті 301 ГПК України, перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.
За приписами частини тринадцятої статті 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Отже розгляд даної справи належить здійснити в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Згідно із статтею 295 ГПК України, учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
Оскільки подання відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі є правом учасників справи, у разі реалізації такого права суд касаційної інстанції встановлює відповідний строк для подання зазначеного відзиву.
Верховний Суд звертає увагу, що з 04 листопада 2023 року набрав чинності Закон України від 19.10.2023 №3424-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов'язків учасників судової справи». Зокрема, приписами частини шостої статті 6 ГПК України (у редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Керуючись статтями 234, 287-290, 294, 295, 301 ГПК України,
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 922/2828/23 за касаційною скаргою ФОП Гладушевської Т.В. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2023 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
2. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу до 29 березня 2024 року до Верховного Суду Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, або через «Електронний суд». Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.
3. Повідомити учасників справи, що з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв'язку, у зв'язку з чим відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
4. Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://supreme.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ємець
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Т. Малашенкова