Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
(додаткове)
05 березня 2024 року м. ХарківСправа № 922/4270/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
при секретарі судового засідання Пономар Є.А.
розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення (вх.№5332 від 27.02.2024) по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Українські ветеринарні технології", смт Мала Данилівка (адреса: 62341, Харківська область, Дергачівський район, смт Мала Данилівка, вул. Курортна, буд.10)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветпром", м.Харків (адреса: 61001, м.Харків, вул.Смольна, буд.30)
про стягнення 376492,53 грн
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.02.2024 року в позові відмовлено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветпром" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Українські ветеринарні технології" 375655,16 грн, з яких: 252750,00 грн - основний борг по договору поставки №02012019/0 239 від 02.01.2019; 19532,48грн- 3% річних; 103372,68 грн - інфляційні, крім того 4507,87 грн судового збору.
27.02.2024 року до суду надійшла заява представника позивача (вх.№5332) про стягнення 25000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, та докази наданих послуг, виконаних адвокатом по справі №922/4270/23 на вказану суму, розгляд заяви просить проводити без участі представника позивача.
05.03.2024 року представник відповідача надав до суду клопотання (вх.№6026) про зменшення витрат на правничу допомогу, в якому просить суд залишити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Українські ветеринарні технології" без розгляду, проводити судове засідання без участі представника відповідача.
Надані документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.02.2024 року призначено судове засідання для вирішення питання щодо судових витрат на 05.03.2024 року.
Представники сторін у судове засідання 05.03.2024 року не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Раніше надавали клопотання про розгляд заяви без участі представників позивача та відповідача.
Дослідивши матеріали справи та докази, надані представником позивача на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ст.221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог; для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.4 ст.244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Представником позивача в позовній заяві було зазначено попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести в зв'язку з розглядом справи в розмірі 25000,00 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги адвокатом.
На виконання приписів ч.8 ст.129 ГПК України позивачем надіслано відповідні докази протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Відповідно до чч.1,3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як передбачено ч.1 ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони.
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивачем надано до суду наступні докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу:
- договір про надання правової допомоги б/н від 14.04.2024 року;
- ордер серія АХ №1149279 від 29.09.2023 року;
- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ХВ №002330 від 20.03.2019, видане на підставі рішення Ради адвокатів Харківської області від 20.03.2019 року №41;
- детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги станом на 26.02.2024 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.04.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Українські ветеринарні технології" (клієнтом) та адвокатом Яковенко Оксана Григорівна (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до якого адвокат виконував роботи та надавав послуги у обсязі та порядку, встановленому за домовленістю сторін.
Відповідно до п.3.1. Договору розмір гонорару, що належить до сплати адвокату, або надання правової допомоги безкоштовно визначається сторонами обопільно, з урахуванням Правил адвокатської етики, і положень Закону України "Про адвокатуру", і закріплюється у Додатку 1 "Протокол визначення розміру гонорару" який є невід'ємною частиною Договору.
Пунктом 3.2. Договору визначено, що гонорар сплачується адвокату на умовах та у порядку, передбаченому Додатком №1 до Договору.
Факт виконання робіт підтверджується детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги станом на 26.02.2024 року.
На виконання умов договору адвокатом складено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги станом на 26.02.2024 року, загальний обсяг яких складає 25000,00 грн (вартість наданих послуг складає 781,25 грн година, загалом витрачено 32 год.), в тому числі:
- первинна консультація клієнта, укладання договору про надання правової допомоги. Первинне ознайомлення з проблемою виниклої заборгованості з боку контрагента клієнта, перевірка наявних документів (3 години);
- ознайомлення та вивчення наданих клієнтом матеріалів, (в т.ч. первинні бухгалтерські документи), збір додаткових матеріалів у справі, визначення можливості підготовки та подання позовної заяви до суду, попередній розрахунок заборгованості (6 годин);
- підготовка позовної заяви до Господарського суду Харківської області (6 годин);
- підготовка пакету друкованих матеріалів позовної заяви до подання до Господарського суду Харківської області, а саме: роздруківка позовної заяви та додатків, завіряння, відправка до суду та стороні у справі (2 години);
- моніторинг руху позовної заяви до суду, а також відслідковування руху та стану судової справи після надходження її до суду за допомогою офіційних інтернет-ресурсів, а також шляхом безпосередньо телефонних дзвінків (1 година);
- участь у судових засіданнях в приміщенні Господарського суду Харківської області (21.11.2023 року, 12.12.2023, 09.01.2024, 30.01.2024, 20.02.2024, 26.02.2024) (8 годин);
- підготовка заяв по суті справи (окрім позовної заяви), а також процесуальних документів (заяв, клопотань) у кількості 11 шт. (в т.ч. заява про ухвалення додаткового рішення по справі про стягнення витрат на правову (правничу допомогу) (6 годин).
Відповідно до правової позиції Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, що викладена у додатковій постанові від 21.01.2020 року по справі №904/1038/19 за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо.
Вибір форми та суб'єкта такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати.
Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, з означених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Відповідно до чч.1,2 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та в надання інших видів правової допомоги клієнту.
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Відповідно до Рішення №13/1/7 Ради адвокатів Харківської області від 21.07.2021 року рекомендована вартість години роботи адвоката повинна становити не менш 0,25 мінімальної заробітної плати встановленої на день оплати. З 01.01.2024 року мінімальна заробітна плата становить - 7100,00 грн, отже 0,25 мінімальної заробітної плати - 1775,00 грн.
Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги станом на 26.02.2024 року, адвокатом витрачено 32 години, що складає 25000,00 грн ( з розрахунку 781,25 грн за годину).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Судова практика свідчить, що українські суди, здійснюючи розподіл витрат на послуги адвоката, керуються практикою Європейського суду з прав людини. У своїх рішеннях у справах "Баришевський проти України" від 26.02.2015, "Гімадуліна та інші проти України" від 10.12.2009, "Двойних проти України" від 12.10.2006, "Меріт проти України" від 30.03.2004, "East/West Jinnee Limited" проти України" від 23.01.2014 ЄСПЛ указував, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат за умови, що буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.
Сформована практика Європейського суду з прав людини заснована на тому, що заявник має право на відшкодування витрат в розмірі, який був необхідний та розумний і дійсно понесений. Зокрема, у справі "Неймайстер проти Австрії" було вирішено, що витрати на правову допомогу присуджуються в тому випадку, якщо вони були здійснені фактично, були необхідними і розумними в кількісному відношенні (пункт 43 рішення "Неймайстер проти Австрії").
Згідно з ч.2 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною 5 цієї ж статті встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес,
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо,
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з процесуальним законодавством розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірний із:
1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та/або значенням справи для сторони, в т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020: "Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони".
Втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в статті 43 Конституції (Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду).
Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок позивача, відповідно до положень ст.126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Велика Палата Верховного Суду у постанові 06.11.2022 по справі 922/1964/21 та об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 сформували правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, який судом враховується при розподілі судових витрат в межах даної справи.
Зокрема, за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частин п'ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Разом з тим у частині п'ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Разом з тим, згідно зі ст.15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
В обґрунтування заявленої до стягнення з відповідача суми витрат на правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн позивачем надано до суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги станом на 26.02.2024 року, загальний обсяг яких складає 25000,00 грн (вартість наданих послуг складає 781,25 грн година, загалом витрачено 32 год.)
Крім того, така саму сума витрат на правничу допомогу була зазначена позивачем в орієнтованому розрахунку судових витрат.
Дослідивши детальний опис робіт (наданих послуг) від 26.02.2024 року, суд зазначає наступне.
Пунктом 1 детального опису робіт (наданих послуг) визначено витрати, а саме, первинна консультація клієнта, укладання договору про надання правової допомоги. Первинне ознайомлення з проблемою виниклої заборгованості з боку контрагента клієнта, перевірка наявних документів (3 години).
Пунктом 2 детального опису робіт (наданих послуг) визначено витрати на ознайомлення та вивчення наданих клієнтом матеріалів, (в т.ч. первинні бухгалтерські документи), збір додаткових матеріалів у справі, визначення можливості підготовки та подання позовної заяви до суду, попередній розрахунок заборгованості (6 годин).
Перелік видів правової допомоги хоча і є невичерпним, однак виокремлення процесу первинної консультації, укладання договору, первинне ознайомлення з проблемою виниклої заборгованості з боку контрагента клієнта, перевірка наявних документів, ознайомлення та вивчення наданих клієнтом матеріалів, збір додаткових матеріалів у справі, визначення можливості підготовки та подання позовної заяви до суду, попередній розрахунок заборгованості, від безпосередньої правової допомоги у формі складання пояснень та участі у судових засіданнях суд вважає протиправним та вчиненим на шкоду іншій стороні. Враховано, що аналіз прецедентної практики та правових висновків Верховного Суду за аналогічними справами не може бути окремою послугою, вартість якої має відшкодовуватись іншою стороною, - натомість оцінюється як складова правничої допомоги з представництва у конкретній справі кваліфікованим спеціалістом у галузі права та охоплюється послугою з складання та подання процесуальних заяв.
Перелік видів правової допомоги хоча і є невичерпним, однак виокремлення процесу первинна консультація, ознайомлення з доказами, оформлення документів щодо надання правової допомоги, підготовки первинних документів, ознайомлення з проблемою виникнення заборгованості від безпосередньої правової допомоги у формі консультації суд вважає протиправним та вчинено на шкоду іншій стороні.
Суд також зазначає, що наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості не потребує значного часу для кваліфікованого юриста.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що викладені у пункті 1 та 2 детального опису роботи не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.
У такому випадку, суд вважає співмірними, обґрунтованими та пропорційними до предмета спору витрати на правничу допомогу за пп.1,2 детального опису у розмірі 3515,63 грн, з урахуванням витраченого адвокатом часу 4 години 30 хв.
Відповідно до п.3 детального опису підготовка позовної заяви до Господарського суду Харківської області становила 6 годин.
Суд зауважує, що підготовлений адвокатом проект позовної заяви складається із 4 сторінок та не є значної складності. А відтак суд вважає, що вартість даної послуги з урахуванням критерію реальності, дійсності, необхідності, розумності становить 2343,75 грн з розрахунку 3 години.
Пунктом 4 детального опису визначено, що підготовка пакету друкованих матеріалів позовної заяви до подання до Господарського суду Харківської області, а саме: роздруківка позовної заяви та додатків, завіряння, відправка до суду та стороні у справі становила 2 години.
Суд зазначає, що відповідно до п.9 ч.1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Положеннями ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що видами адвокатської діяльності є:
1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;
5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана ВРУ;
8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Згідно з правовою позицією, викладеною в ухвалі Верховного Суду від 04.11.2019 по справі №9901/264/19, такі вчинені адвокатом дії як, виїзд за місцезнаходженням позивача для отримання документів, оформлення копій письмових доказів, підготовка повного пакета документів для подачі до суду, надсилання документів поштою (представництво інтересів клієнта в поштовому відділенні) або подання їх до суду через канцелярію не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а тому витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомогу.
Суд, врахувавши положення статей 1, 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та правову позицію, викладену в ухвалі Верховного Суду від 04.11.2019 по справі № 9901/264/19, дійшов висновку, що заявником в детальний опис робіт (наданих послуг) включені послуги, які не є юридичними послугами та не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, а відтак витрати на них не можуть бути покладені судом на інших сторін спору.
Отже, суд зазначає, що дії адвоката, пов'язані з підготовкою пакету друкованих матеріалів позовної заяви до подання до Господарського суду Харківської області, а саме: роздруківка позовної заяви та додатків, завіряння, відправка до суду та стороні у справі не можуть бути віднесені до передбачених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видів правничої допомоги, яка надається безпосередньо адвокатом клієнту, а відтак, час, витрачений адвокатом на вказані дії, що згідно з детальним описом від 26.02.2024 становить 2 години також не може відшкодовуватися відповідачем у справі, оскільки не є різновидом правничої допомоги, та не вимагає застосування професійних знань адвоката, тому такі дії не можуть бути віднесені до витрат на правничу допомогу. Більш того, жодних доказів, які б свідчили про сплачені поліграфічні послуги, які полягали саме в технічному копіюванні доданих до матеріалів справи документів позивачем не надано. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.12.2020 у справі №808/1849/18.
Щодо пункту моніторингу руху судової справи, суд зазначає наступне.
Представник позивача та сам позивач мають зареєстрований електронний кабінет в системі "Електронний суд".
Згідно з чч. 5 та 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до ч.11 ст.242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до пункту 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (надалі - ЄСІТС) затверджено рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17.08.2021, особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Пунктом 37 Положення про ЄСІТС внормовано, що підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).
Таким чином, всі процесуальні документи автоматично направлялись в електронний кабінет позивача та представника позивача, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Отже, витрати на правничу допомогу щодо моніторингу руху позовної заяви не є необхідними, оскільки всі процесуальні документи направлялись позивачу та представнику позивача в електронні кабінети, за таких обставин, такі витрати не можуть покладатись на відповідача.
Щодо участі у судових засіданнях.
Позивач у детальному описі робіт зазначає, що приймав участь у судових засіданнях, а саме: 21.11.2023, 12.12.2023, 09.01.2024, 30.01.2024, 20.02.2024, 26.02.2024 загальним обсягом витраченого адвокатом часу 8 годин.
Однак, зважаючи на наявні в матеріалах справи протоколи судових засідань та відомості наявних у базі "Діловодства спеціалізованого суду" протоколів судових засідань, суд зазначає, що загальна кількість часу судових засідань в який приймав участь адвокат складає 3 години 49 хвилин.
Отже, з урахуванням вартості послуг адвоката, 781,25 грн - за 1 годину, підлягають присудженню витрати адвоката у розмірі 2981,58 грн.
За таких обставин, покладення на відповідача за наслідками розгляду справи всієї заявленої позивачем суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25000,00грн, не може вважатися обґрунтованим та пропорційним до предмета спору та наданих адвокатом послуг, оскільки надання послуг на дану суму є непідтвердженим відповідними доказами та недоведеним по відношенню до реально наданих адвокатом послуг під час розгляду даної справи.
З огляду на вказані обставини, керуючись критеріями, що визначені частиною п'ятою статті 129 ГПК України, з урахуванням заперечень відповідача, суд не присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача заявлену суму витрат на професійну правову допомогу в розмірі 2630,58,00 грн.
В той же час, частина заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 22369,42 грн підтверджена матеріалами справи, отже, є реально понесеною, обґрунтованою та доведеною.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням часткової відмови в позові, судові витрати в розмірі 22369,42грн розподіляються пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим, на відповідача покладаються витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 22319,66 грн.
Враховуючи вищевикладене, заява позивача про розподіл витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.5 ст.244 ГПК України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Щодо клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідач в клопотанні про зменшення витрат на професійну правничу допомогу не просить зменшити витрати на правничу допомогу, однак просить суд залишити заяву позивача без розгляду, посилаючись на пропуск строку на подання відповідної заяви.
Суд не погоджується з твердженнями відповідача, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При поданні позову позивачем було визначено попередній розрахунок витрат на правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн та заявлено клопотання про доведення таких витрат протягом 5 днів з дня ухвалення рішення.
Так, вступну та резолютивну частину рішення Господарського суду Харківської області по справі № 922/4270/23 оголошено 26.02.2024 року, разом з тим заяву про ухвалення додаткового рішення та докази, які підтверджували понесені витрати подано 27.02.2024 року, а отже з позивачем не пропущено п'ятиденного строку на подання таких доказів.
Враховуючи вказані обставини, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «УКРАЇНСЬКІ ВЕТЕРИНАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» подана у визначений законом строк.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 79, 80, 86, 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення (вх.№5332 від 27.02.2024) задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕТПРОМ» (код ЄДРПОУ: 40196783; адреса: 61001, м. Харків, вул. Смольна, буд. 30) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «УКРАЇНСЬКІ ВЕТЕРИНАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (код ЄДРПОУ: 39163688; адреса: 62341, Харківська обл., Дергачівський р-н, смт Мала Данилівка, вул. Курортна, буд.10) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22319,66 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткового рішення складено 14.03.2024
Суддя К.В. Аріт