65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"13" березня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4217/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.
за участю секретаря судового засідання Кафланової А.С.,
розглянувши справу № 916/4217/23 в порядку загального позовного провадження
за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради /ЄДРПОУ 26302595, адреса - 65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, e-mail: general_dks@omr.gov.ua/
до відповідача: фізичної особи - підприємця Гламаздіної Неллі Миколаївни /РНОКПП НОМЕР_1 , адреса - АДРЕСА_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 /
про розірвання договору оренди, виселення та стягнення у розмірі 472 817,42 грн
за участю представників:
від позивача: не з'явився, повідомлений належним чином, надано заяву про розгляд справи за відсутності представника /вх. № 10658/24 від 13.03.2024/;
від відповідача: не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.
27.09.2023 Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 4772/23/ до фізичної особи - підприємця Гламаздіної Неллі Миколаївни про:
- розірвання договору оренди від 30.05.2018 № 159/33, укладеного між сторонами;
- виселення відповідача з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 161,8 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 64;
- стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 426 281,65 грн та пені у розмірі 46 535,77 грн.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди від 30.05.2018 № 159/33, укладеного між сторонами.
Позов пред'явлено на підставі ст.ст. 173, 283, 284, 286, 291 ГК України, ст.ст. 11, 525-526, 530, 625-626, 629, 759, 782, 783 ЦК України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Ухвалою суду від 02.10.2023 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі № 916/4217/23; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 08.11.2023 о 11:20 год.
У підготовчому засіданні 08.11.2023 судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 29.11.2023 на 14:40 год.
У підготовчому засіданні 29.11.2023 судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 21.12.2023 на 12:45 год.
У підготовчому засіданні 21.12.2023 судом оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 916/4217/23 до судового розгляду по суті; судове засідання по суті призначено на 07.02.2024 об 11:30 год.
У судовому засіданні 07.02.2024 судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 13.03.2024 о 12:00 год.
13.03.2024 на адресу суду надійшла заява позивача про розгляд справи за відсутності представника /вх. № 10658/24/, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
До судового засідання сторони не з'явилася, повідомлені належним чином.
До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Ухвала Господарського суду Одеської області від 02.10.2023 у справі № 916/4217/23 направлялась учасникам справи в порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема відповідачу, за адресою, вказаною в позовній заяві (65014, м. Одеса, вул. Канатна, 29, кв. 58, яка є його місцезнаходженням, що підтверджується Витягом в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), про що свідчить відтиск штампу вихідної кореспонденції на зворотньому боці другої сторінки цих ухвал з зазначенням адреси відповідача, рекомендованим листом з повідомленням про вручення з позначкою на конверті „Судова повістка".
Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом пункту 4 частини шостої якої днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
На адресу суду повернуті рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, яке направлялося на адресу відповідача, з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою» /від 10.11.2023, 14.12.2023/. Також 09.01.2024 на адресу суду повернуто рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке направлялося на адресу відповідача, з відміткою про отримання відправлення 03.01.2024.
Також суд звертає увагу, що положеннями ч. 7 ст. 120 ГПК України визначено, що учасники судового засідання зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою в вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за відповідною адресою не проживає.
Таким чином, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20, № 910/1730/22 від 19.12.2022 року).
Суд зазначає, що основним способом, за допомогою якого суди здійснюють повідомлення учасників справи, у разі відсутності електронного кабінету, є надіслання повісток. Це означає, що якщо в матеріалах справи є корінець повідомлення, в якому зазначено, що лист вручено безпосередньо учаснику справи, наявний підпис працівника пошти, то особа може вважатися належним чином повідомленою. Разом з тим, є випадки, коли судові повістки не вручаються. У тому випадку, якщо зазначено, що «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», то відповідно до положень Господарського процесуального кодексу, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою. Вказане узгоджується з позицією Касаційного цивільного суду Верховного Суду яка викладена у справі №752/24739/19 від 18.01.2023 року.
Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.10.2023 було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач, обізнаний про розгляд справи № 916/4217/23, міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.
Також ухвала від 02.10.2023 направлялась на офіційну електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1, яка вказана у Витязі в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак документ повернено з повідомленням про помилку.
Всі ухвали суду направлялись відповідачеві рекомендованим повідмоленням про вручення поштового відправлення.
Ухвала суду від 07.02.2024 року також була направлена відповідачу за адресою, вказаною в позові, однак рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулось до суду 04.03.2024 року з позначкою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Оскільки відповідач по справі не надала суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі, виходячи з наступного.
Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, згідно Свідоцтва про право власності НОМЕР_2 від 10.03.2005 та витягу про реєстрацію право власності на нерухоме майно КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" № 9159612 від 05.12.2005, нежитлові підвальні приміщення, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська (вул. Мерінга Фр.), 64, належать на праві комунальної власності територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради.
Судом досліджено технічний паспорт на нежитлові підвальні приміщення, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська (вул. Мерінга Фр.), 64, складений 22.03.2006 КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості".
30.05.2008 між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради /орендодавець/ та фізичною особою - підприємцем Гламаздіною Неллі Миколаївною /орендар/ укладений договір оренди № 159/33 нежилого приміщення, згідно з яким Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення підвалу загальною площею 161,8 кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 64 /п. 1.1 договору/.
Термін дії договору оренди з 30.05.2018 по 30.04.2021 /п. 1.3 договору/.
У п.2.2. договору встановлено, що за орендоване приміщення Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату, що становить за перший, після підписання договору оренди, місяць 11 000,00 грн. (без врахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно п. 2.4. Договору, Орендар зобов'язаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.
У п. 3.3. Договору встановлено, що Орендодавець має право виступати з ініціативою розірвання договору оренди у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов'язків, передбачених цим Договором, у тому числі несплати орендної плати своєчасно та в повному обсязі.
У п. 4.7. договору встановлено, після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому нім на момент передачі їх в оренду, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.
Положеннями п 5.2. договору передбачено, що за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Нарахування пені за прострочку виконання обов'язку припиняється через один рік з дня, коли обов'язок повинен був бути виконаний.
Відповідно до п.5.3. Договору у разі невнесення орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, орендодавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення об'єкта оренди. У разі відмови Орендодавця від договору оренди, договір є розірваним з моменту одержання Орендарем повідомлення Орендодавця про відмову від договору.
Згідно п. 5.5. Договору, за невиконання або неналежне виконання орендарем обов'язків, передбачених п.4.1.,п.4.2., абз.а,г,є,м,л,н,п.4.3, п.4.8, п.4.9., п.4.13 цього Договору, орендодавець має право достроково вимагати розірвання договору оренди у порядку, передбаченому чинним законодавством.
Положенням пункту 7.8 Договору встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, що були передбачені договором.
30.05.2018 між сторонами підписано акт прийому-передачі нежилого приміщення.
11.08.2020 між сторонами укладено додатковий договір № 1 про внесення змін до договору оренди нежилого приміщення від 30.05.2018 № 159/33, яким п. 1.3 договору викладено у наступній редакції: «Термін дії договору оренди з 30.05.2018 по 30.05.2023».
За результатами проведення обстеження нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 161,8 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 64, встановлено та зафіксовано факт невикористання орендарем об'єкта оренди, про що складено відповідний акт від 14.08.2023 з фотофіксацією.
За розрахунком заборгованості, складеним позивачем, заборгованість відповідача становить 426 281,65 грн. Вбачається, що з березня 2022 року відповідачем не сплачувалася орендна плата.
06.03.2023 позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити заборгованість з орендної плати у розмірі 252 335,59 грн та пеню у розмірі 39 171,62 грн
Господарський суд зазначає, що предметом позову у даній справі є розірвання договору оренди від 30.05.2018 № 159/33; виселення відповідача з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 161,8 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 64; стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 426 281,65 грн та пені у розмірі 46 535,77 грн.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вище встановлено господарським судом між сторонами у справі укладений договір оренди, на підставі якого відповідачу у строкове платне користування передане нежитлове приміщення, за користування яким відповідач зобов'язався сплачувати орендну плату.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
27.05.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 634 «Про обливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану». Так, відповідно до п. 5 Постанови, договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.
З урахуванням вказаного, оскільки продовження договору оренди відбувається відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди нежилого приміщення від 30.05.2018 № 159/33 вважається таким, що продовжив свою дію.
Судом встановлено, що на виконання п. 2 рішення Одеської міської ради від 29.06.2022 № 969-VIII Департаментом комунальної власності Одеської міської ради видано наказ № 530 від 16.08.2022 про перерахунок орендної плати у розмірі 50 відсотків розміру орендної плати (з урахуванням індексації).
Як вище встановлено господарським судом, з березня 2022 року орендна плата не сплачувалася відповідачем, у зв'язку із чим у відповідача за період з 01.02.2020 по 30.09.2023 виникла заборгованість за договором оренди нежилого приміщення від 30.05.2018 № 159/33 у розмірі 426 281,65 грн.
Судом досліджено розрахунок пені, здійснений позивачем та встановлено його правильність. Так, пеня за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань становить 46 535,77 грн.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У ч.3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" також встановлено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Згідно з розрахунком заборгованості, який наданий позивачем, борг у зв'язку з несплатою відповідачем орендної плати з березня 2022 року становить 426 281,65 грн.
При цьому, несплата та несвоєчасна сплата відповідачем орендної плати призводить до того, що до місцевого бюджету не надходять належні платежі, чим порушується права територіальної громади міста Одеси та значною мірою позбавляє Орендодавця того, на що він розраховував при укладенні договору оренди, а саме своєчасне і в повному обсязі одержання орендної плати. Тобто, такі обставини свідчать про істотне порушення відповідачем умов договору оренди.
Згідно з ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення заборгованості та пені, а також розірвання договору оренди.
Позовні вимоги в частині виселення відповідача також підлягають задоволенню господарським судом, з наступних мотивів.
Умовами п.4.7. договору оренди встановлено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду. Та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової об'єкта оренди).
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.
Цьому кореспондує положення ч.1 ст. 785 ЦК України, відповідно до якої у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Проаналізувавши встановлені обставини, враховуючи, що відповідачем не надано до суду жодних заперечень щодо встановлених судом обставин та не наведено будь-яких інших обставин, які спростовують позовні вимоги, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при пред'явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 12 460,26 грн, що вбачається із платіжної інструкції № 524 від 15.09.2023,
Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради у повному обсязі, судовий збір у розмірі 12 460,26 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України суд
1. Позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - задовольнити у повному обсязі.
2. Розірвати договір оренди № 159/33, укладений 30.05.2018 між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та фізичною особою-підприємцем Гламаздіною Неллі Миколаївною.
3. Виселити фізичну особу - підприємця Гламаздіну Неллі Миколаївну /РНОКПП НОМЕР_1 , адреса - АДРЕСА_1 / з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 161,8 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 64.
4. Стягнути з фізичної особи - підприємця Гламаздіної Неллі Миколаївни /РНОКПП НОМЕР_1 , адреса - АДРЕСА_1 / на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради /ЄДРПОУ 26302595, адреса - 65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1/ грошові кошти у розмірі 472 817,42 грн /чотириста сімдесят дві тисячі вісімсот сімнадцять гривень 42 копійки/, з яких: 426 281,65 грн - заборгованість з орендної плати; 46 535,77 грн - пеня; а також судовий збір у розмірі 12 460,26 грн /дванадцять тисяч чотириста шістдесят гривень 26 копійок/.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 14 березня 2024 р.
Суддя Н.Д. Петренко