іменем України
13 березня 2024 рокуСправа №451/1808/23
Провадження № 3/451/26/24
Суддя Радехівського районного суду Львівської області Семенишин О.З., при розгляді матеріалів адміністративної справи, які надійшли з Відділення поліції №1 Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого на АДРЕСА_1 , проживаючого на АДРЕСА_1 , одруженого, з середньо-спеціальною освітою, працюючого у «Fidrik Company», не є особою з інвалідністю, раніше до адміністративної відповідальності не притягався,
за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України,
Як видно із протоколу про адміністративне правопорушення, серії ААД №666144 від 13 грудня 2023 року, ОСОБА_1 , 13 грудня 2023 року о 20 год 54 хв на вулиці Широка, 9 у селі Сабанівка Червоноградського району Львівської області керував автомобілем «RENAULT MASTER», д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки, за допомогою приладу «Драгер» 6810, тест №3578, результат огляду - 2,15 проміле алкоголю (проба позитивна), чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підтвердження винності ОСОБА_1 до вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суду подано:
- протокол про адміністративне правопорушення, серії ААД №666144 від 13 грудня 2023 року, у якому зазначено, що ОСОБА_1 , 13 грудня 2023 року о 20 год. 54 хв. на вулиці Широка, 9 у селі Сабанівка Червоноградського району Львівської області керував автомобілем «RENAULT MASTER», д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки, за допомогою приладу «Драгер» 6810, тест №3578, результат огляду - 2,15 проміле алкоголю (проба позитивна), чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.1);
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому вказано, що огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, за допомогою алкотестера «Драгер», результат огляду - 2,15 проміле алкоголю (а.с.4);
- тест приладу «Драгер» 6810 від 13 грудня 2023 року, де встановлено, що в ОСОБА_1 виявлено 2,15 проміле алкоголю (а.с.5);
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого видно, що ОСОБА_1 направлявся до КНП «Радехівська ЦРЛ», проте від огляду відмовився (а.с.6);
- довідку Відділення поліції №1 Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області від 13 грудня 2023 року, з якої видно, що згідно з наявних баз даних, що входять до інформаційної системи ГСЦ «Посвідчення водія», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія отримував (КВІ630901) (а.с.8);
- довідку Відділення поліції №1 Червоноградського РВП ГУНП у Львівській області від 13 грудня 2023 року, з якої видно, що ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не притягався (а.с.9);
- диск з відеозаписом (а.с.2).
ОСОБА_1 у судовому засіданні 26 лютого 2024 року вину свою не визнав та пояснив, що 13.12.2023 року він повертався із-за кордону та на заправці ОККО у місті Радехів Червоноградського району Львівської області зустрівся із знайомими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які запропонували відсвяткувати зустріч. Разом зі мною у салоні автомобіля була ОСОБА_4 , яка сказала, що вона буде керувати транспортним засобом та він погодився із ними відсвяткувати зустріч, розпивали спиртні напої. ОСОБА_4 сіла за кермо автомобіля і вони поїхали у сторону Луцька. Через два кілометри від заправки за їх автомобілем їхав автомобіль працівників поліції із проблисковими маячками, чи включали вони сигнал не пригадує, бо у салоні голосно звучала музика. Після зупинки транспортного засобу ОСОБА_4 побачила, що до автомобіля направляється працівник поліції, вона налякалася і сіла на пасажирське місце, а він пересів на місце водія. Він повідомляв працівникам поліції, що не їхав за кермом, проте вони на це не реагували. Обставини події можуть підтвердити у судовому засіданні свідки.
Адвокат Мулявка Олег Васильович у судовому засіданні 26 лютого 2024 року просив суд викликати та допитати у судовому засіданні свідків, які були очевидцями події, зокрема ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 ).
У судовому засіданні 13.03.2024 свідок ОСОБА_4 пояснила, що 13 грудня 2023 року вона із ОСОБА_5 поверталися із-за кордону до Луцька. Зупинились на заправці ОККО у місті Радехів, де ОСОБА_5 зустрів своїх друзів ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , прізвищ їх не знає. Вони вирішили відсвяткувати зустріч, так як кілька років не бачились. ОСОБА_5 запитав її чи зможе вона керувати транспортним засобом, а він буде вживати алкогольні напої. Оскільки вона має посвідчення водія та навики керування, погодилась керувати транспортним засобом. Від'їхавши десь 2 кілометри, може більше від заправки, побачила, що з проблисковими маячками та звуковим сигналом на нею їхав автомобіль поліції. Вона відповідно до Правил дорожнього руху взяла вправо та зупинила транспортний засіб, хоч розуміла, що правил дорожнього руху не порушувала. Коли побачила, що до неї направляються аж два працівники поліції із водійського місця пересіла на пасажирське, бо злякалася працівників поліції, а ОСОБА_5 сів на місце водія і працівник поліції з ним почав розмовляти. ОСОБА_5 повідомляв, що не керував транспортним засобом, однак працівники поліції не реагували та у неї нічого не з'ясовували.
У судовому засіданні 13.03.2024 свідок ОСОБА_2 показав, що на заправці ОККО у місті Радехів Червоноградського району Львівської області він разом із ОСОБА_3 зустріли ОСОБА_1 з яким не бачилась два - три роки, раніше разом працювали водіями на таксі. Вони вирішили відсвяткувати зустріч, вживали всі разом спритні напої, бо у них був водій, тоді попрощалися і роз'їхалися. З ОСОБА_8 була якась жінка ОСОБА_9 . Не пригадує хто саме поїхав за кермом автомобіля ОСОБА_1 , сідала за кермо жінка, але не впевнений, оскільки перебував у стані алкогольного сп'яніння.
У судовому засіданні 13.03.2024 свідок ОСОБА_3 об'яснив, що 13 грудня 2023 року їхав із м. Львова до міста Луцька з водієм та ОСОБА_2 і вони всі разом зупинились на заправці ОККО у місті Радехів Червоноградського району Львівської області спожити каву. На заправці зустріли ОСОБА_1 з яким не бачилась два - три роки, раніше разом працювали водіями на таксі, з ними була жінка ОСОБА_9 . Він чув домовленість, як ОСОБА_5 з'ясовував у неї чи вона зможе сісти за кермо автомобіля, щоб він мав можливість відсвяткувати їх зустріч. Жінка погодилась, і вони почали вживати алкогольні напої, вона з ними алкогольних напоїв не вживала. Тоді вони попрощалися і роз'їхалися, хто сідав за кермо автомобіля не слідкував.
Адвокат Мулявка Олег Васильович у судовому засіданні 13 березня 2024 року, просив провадження у справі закрити за відсутністю склад правопорушення, оскільки під час розгляду справи вбачаються численні порушення вимог Інструкції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Працівниками поліції не зафіксовано керування транспортним засобом саме ОСОБА_8 , і він ним не керував, що підтверджено показами свідків, допитаних у судовому засіданні. Автомобіль був зупинений позаду, шляхом проблискових та звукових сигналів, матеріали оформлялись поліцейськими небезперервно із періодичним переривання запису, тому й не зафіксували пояснення ОСОБА_1 , що за кермом автомобіля була ОСОБА_4 , а відповідно й не встановили дійсні обставини справи.
Судом досліджувалися у судовому засіданні 13 березня 2024 року усі відеозаписи від 13 грудня 2023 року, оскільки на цьому наполягав захисник.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.
Розглянувши справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до ст. 283 КУпАП виносить постанову.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ч. 1 ст.130 КУпАП особа не має права керувати транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмовитися від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, об'єктивну сторону правопорушення, за вчинення якого ОСОБА_1 просять притягнути до адміністративної відповідальності, є керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків..., а також іншими документами.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
На підставі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Згідно з ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Склад правопорушення наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Диспозиція ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції та відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто відповідальність наступає в двох аспектах керування в стані алкогольного, що підтверджено стан алкогольного сп'яніння та керування і відмова від проходження на стан алкогольного сп'яніння.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Факт пересідання свідка ОСОБА_4 та «водія» ОСОБА_1 суддею не встановлено у судовому засіданні, оскільки із переривчастих відеозаписів неможливо встановити чи спростувати дані обставини, оскільки працівники поліції здійснювали зупинку транспортного засобу позаду, шляхом проблискових та звукових сигналів.
Проте працівник поліції, зупиняючи транспортний засіб, за допомогою проблискових та звукових сигналів, коли побачив, що транспортний засіб з'їхав на обочину справа і зупинився, мав реальну можливість зафіксувати водія за кермом автомобіля, об'їхавши його попереду, натомість, як видно із відеозапису реєстратора, працівники поліції зупиняються позаду автомобіля і обоє направляються до транспортного засобу о 20:55:14, а сам відеозапис спілкування із особою розпочинається о 20:58:55, тобто через три хвилини після зупинки транспортного засобу.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суддею не викликались у судове засіданні працівники поліції, так як вони відповідно до практики Верховного Суду є зацікавленими особами, їх покази не можуть прийматись судом до уваги та суд не може виконувати функцію обвинувачення.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, а також рішенням Конституційного Суду України № 23 рп/2010 від 22 грудня 2010 року у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції встановлюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотнього.
Таким чином прямих, безспірних і безсумнівних доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у ході судового засідання не здобуто та вини в судовому засіданні не встановлено під час огляду відеозапису, а сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 тлумачаться на його користь.
З урахуванням викладеного, суддя приходить висновку, що працівниками Національної поліції не надано суду доказів належного встановлення обставин події, викладених у протоколі та доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення не містить будь-яких фактичних даних, на підставі яких можна б було встановити наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому даний протокол, у сукупності з іншими матеріалами, не може бути визнаний належним та допустимим доказом у справі, тому суддя вважає, що в його діях відсутній склад зазначеного адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення орган, орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 9, 247, 283, 284 КУпАП, суддя
постановила:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Радехівський районний суд Львівської області.
СуддяСеменишин О. З.