14.03.2024
Справа № 522/1845/24
Провадження № 1-кп/522/1559/24
14 березня 2024 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 , яка обвинувачується у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, -
До Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 , яка обвинувачується у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , строком на 60 діб, оскільки відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1.3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Обвинувачена ОСОБА_5 та її захисник - адвокат ОСОБА_4 заперечували щодо задоволення клопотання прокурора.
Вислухавши думку учасників судового провадження, суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 , з наступних підстав.
За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов'язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що необхідно продовжити обвинуваченій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про особу обвинуваченої дають достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Окрім цього, відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, суд під час підготовчого судового засідання за клопотанням учасників судового провадження, має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Таким чином, суд вважає, що прокурором було доведено наявність достатніх підстав, вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, і про необхідність продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Метою продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій є забезпечення виконання покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам переховуватися від суду, та незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Застосування до обвинуваченої більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
На підставі вищевикладеного, оцінюючи всі встановлені під час розгляду обвинувального акту обставини, суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331, 369-372 КПК України, суд, -
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, тобто до 12 травня 2024 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення в частині продовження терміну утримання обвинуваченого під вартою.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя: ОСОБА_1