Справа № 522/15113/23
Провадження № 1-кп/522/547/24
14 березня 2024 року Приморський районний суд м. Одеси:
під головуванням судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42022163040000049 від 28.07.2022 року відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Київ, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованої, заміжньої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст.321 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Марганець Дніпропетровської області, який має середню освіту, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянки України, уродженки м. Марганець Дніпропетровської області, яка має середню освіту, незаміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_5 , на теперішній час притягується до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 307 КК України Марганецьким міським судом Дніпропетровської області;
обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст.321 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,громадянки України, уродженки міста Одеса, із середньою освітою, яка має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_6 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_7 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_9 ,
захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_10 ,
захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_11 ,
захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_12 ,
обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42022163040000049 від 28.07.2022 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
Ухвалою судді ОСОБА_1 від 02.08.2023 року у вище вказаному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 06.07.2023 року було задоволено клопотання слідчого та продовжено відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 30 днів, тобто до 04.08.2023 року включно. Крім того, у якості альтернативного запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 визначено заставу - 1110 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2979240,00 грн.
09.08.2023 з ДУ «Одеський слідчий ізолятор» ОСОБА_3 звільнена з-під варти під заставу у сумі 2979240,00 грн., згідно ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 04.08.2023 року.
Ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 06.07.2023 року було задоволено клопотання прокурора та продовжено відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 30 днів, тобто до 04.08.2023 року, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які були покладені на нього ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 12.05.2023 року.
Ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 06.07.2023 року було задоволено слідчого та продовжено відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 30 днів, тобто до 04.08.2023 року включно. Крім того, у якості альтернативного запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 визначено заставу - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214720,00 грн.
Ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 06.07.2023 року було задоволено клопотання прокурора та продовжено відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_6 , та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 06.08.2023 року включно.
Станом на теперішній час строк запобіжних заходів, термін яких було продовжено ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27.11.2023 року відносно всіх обвинувачених спливає.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_8 надала клопотання про продовження відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, посилаючись на те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати.
Обвинувачена ОСОБА_3 та її захисник ОСОБА_9 проти задоволення клопотання прокурора не заперечували.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_8 надала клопотання про продовження відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, посилаючись на те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_10 проти задоволення клопотання прокурора не заперечували.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_8 надала клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , посилаючись на те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати.
Обвинувачена ОСОБА_5 та її захисник ОСОБА_11 проти задоволення клопотання прокурора заперечували, просили змінити запобіжний захід на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою, у виді домашнього арешту.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_8 надала клопотання про продовження відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, посилаючись на те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати.
Обвинувачена ОСОБА_6 та її захисник ОСОБА_12 проти задоволення клопотання прокурора не заперечували.
Розглянувши клопотання прокурора, вивчивши матеріали судового провадження в рамках заявлених клопотань, заслухавши учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого обвинуваченого, експерта або спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; або вчинити інше кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Щодо клопотання прокурора про продовження обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно ОСОБА_3 .
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується особа(частина 1 статті 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави судді вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України (частина 2 статті 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави судді вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Суд встановив, що ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 04.08.2023 рокупродовжено відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», тобто до 02.10.2023 року включно. Роз'яснено обвинуваченій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у будь-який момент нею, іншою фізичною особою або юридичною особою (заставодавцем) може бути внесена застава відповідно до ухвали слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 06.07.2023 року (справа №523/7985/23, провадження №1-кс/523/2295/23), тобто у сумі 2979240,00 (два мільйони дев'ятсот сімдесят дев'ять тисяч двісті сорок гривень 00 коп.) гривень.
Обвинувачена звільняється з-під варти після внесення застави.
Окрім цього, вказаним рішенням суду передбачено, що у разі внесення застави, на обвинувачену ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покладено обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до суду;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків визначено до 02.10.2023 року включно.
09.08.2023 з ДУ «Одеський слідчий ізолятор» ОСОБА_3 звільнена з-під варти під заставу у сумі 2979240,00 грн. згідно з ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 04.08.2023 року.
19.01.2024 року у підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_8 надала клопотання про продовження обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно ОСОБА_3 .
Суд враховує, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України, які, згідно ст. 12 КК України, є особливо тяжкими та тяжкими, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, та те, що докази у даному кримінальному провадженні ще не досліджувались судом, а дані про особу обвинуваченої дають достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, суд встановив, що ОСОБА_3 займалась незаконним придбанням зберіганням, пересиланням з метою збуту, а також незаконним збутом наркотичного засобу та сильнодіючого лікарського засобу, в особливо великих розмірах, діючи в організованій та керованій нею групі, та усвідомлюючи, що санкція ч. 3 ст. 307 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, санкція ч. 4 ст. 321 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, ОСОБА_3 може переховуватись від суду з метою уникнення покарання, шляхом залишення території України, згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків з метою зміни їх показів чи відмову від них, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду - на стадії судового розгляду - шляхом допиту особи в судовому засіданні безпосередньо. За таких обставин ризик впливу на свідків, передбачений п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України, з боку ОСОБА_3 існує до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обвинувачена ОСОБА_3 може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, пов'язані з незаконним обігом наркотичного засобу та сильнодіючого лікарського засобу, оскільки остання офіційно не працевлаштована та не має постійного джерела доходу, а тому не виключаються спроби продовження вчинення нею вказаних корисливих кримінальних правопорушень, оскільки також є можливість усвідомлення своєї безкарності за скоєні кримінальні правопорушення.
Враховуючи наведені вище обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 та встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК, є підстави вважати, що запобіжний захід у вигляді застави може гарантувати належне виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків та перешкодити ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, продовживши відносно неї строком на 60 (шістдесят) днів дію обов'язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України, які були визначені ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м.Одеси від 06.07.2023 року, а саме: 1) прибувати за кожною вимогою до суду; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Щодо клопотання прокурора про продовження обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно ОСОБА_4 .
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується особа(частина 1 статті 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави судді вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України (частина 2 статті 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави судді вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Суд встановив, що ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 06.07.2023 року було задоволено клопотання прокурора та продовжено відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 30 днів, тобто до 04.08.2023 року, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які були покладені на нього ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 12.05.2023 року.
19.01.2024 року у підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_8 надала клопотання про продовження обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно ОСОБА_4 .
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України, які, згідно ст. 12 КК України, є особливо тяжкими та тяжкими. Тяжкість злочину свідчить про ступінь суспільної небезпечності вчиненого діяння цієї особи, дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності його поведінку.
Крім того, необхідно враховувати те, що ОСОБА_4 займався незаконним придбанням зберіганням з метою збуту, а також незаконним збутом наркотичного засобу та сильнодіючого лікарського засобу, в особливо великих розмірах, діючи в організованій групі, та усвідомлюючи, що санкція ч. 3 ст. 307 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, санкція ч. 4 ст. 321 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, ОСОБА_4 може переховуватись від суду з метою уникнення покарання, шляхом залишення території України, згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків з метою зміни їх показів чи відмову від них, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду - на стадії судового розгляду - шляхом допиту особи в судовому засіданні безпосередньо. За таких обставин ризик впливу на свідків, передбачений п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України, з боку ОСОБА_4 існує до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обвинувачений ОСОБА_4 може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, пов'язані з незаконним обігом наркотичного засобу та сильнодіючого лікарського засобу, оскільки останній офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходу, а тому не виключаються спроби продовження вчинення ним вказаних корисливих кримінальних правопорушень, оскільки також є можливість усвідомлення своєї безкарності за скоєні кримінальні правопорушення.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити та продовжити відносно ОСОБА_4 строком на 60 днів обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Згідно з ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить на наступного висновку.
Суд встановив, що ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 06.07.2023 року було задоволено слідчого та продовжено відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 30 днів, тобто до 04.08.2023 року включно. Крім того, у якості альтернативного запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 визначено заставу - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214720,00 грн.
При цьому, прокурор ОСОБА_8 у підготовчому засіданні, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, просила продовжити відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України, які, згідно ст. 12 КК України, є особливо тяжкими та тяжкими, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, та те, що докази у даному кримінальному провадженні ще не досліджувались судом, а дані про особу обвинуваченої дають достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, суд встановив, що ОСОБА_5 займалась незаконним придбанням, зберіганням з метою збуту, а також незаконним збутом наркотичного засобу та сильнодіючого лікарського засобу, в особливо великих розмірах, діючи в організованій групі, та усвідомлюючи, що санкція ч. 3 ст. 307 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, санкція ч. 4 ст. 321 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, ОСОБА_5 може переховуватись від суду з метою уникнення покарання, шляхом залишення території України, згідно п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України.
В підтвердження вказаного ризику є той факт, що обвинувачена ОСОБА_5 зареєстрована у Дніпропетровській області, м. Марганець, не має постійного місця мешкання на території міста Одеси, тільки тимчасово орендована квартира, а тому може не забезпечити свою своєчасну явку до суду.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків з метою зміни їх показів чи відмову від них, на думку суду, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду - на стадії судового розгляду - шляхом допиту особи в судовому засіданні безпосередньо. За таких обставин ризик впливу на свідків, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, з боку ОСОБА_5 існує до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Враховуючи наведене, ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні шляхом залякування, оскільки також у зв'язку з врученням підозрюваній копій матеріалів остання володіє інформацією про місце проживання та іншими контактними даними вказаних осіб.
При цьому, у судовому засіданні на теперішній час, з урахуванням того, що докази судом ще не досліджувалися, сторона обвинувачення довела наявність обґрунтованої підозри обвинуваченій ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їй злочинів, однак не довела існування підстав, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Пунктом 38 рішення ЄСПЛ «Сергій Волосюк проти України» від 12.03.2009 р. (заява № 1291/03) передбачено, що згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції, визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні посадові особи зобов'язані розглянути й альтернативні заходи забезпечення її явки до суду.
Як зазначено у рішенні по справі «Хайредінов проти України» (Заява № 38717/04), «Суд підкреслює, що розумність строку тримання під вартою ніколи не оцінюється in abstracto. Іншими словами, пункт 3 статті 5 Конвенції (995_004) не може вважатися таким, що безумовно дозволяє тримання під вартою, якщо тривалість такого тримання не перевищує певного строку. Виправдання будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки воно коротке, має бути переконливо продемонстроване органами державної влади (див. рішення у справі «Шишков проти Болгарії» (Shishkov v. Bulgaria), N 38822/97, пункт 66, ECHR 2003-I (витяги)».
Крім того, у вказаному рішенні, зазначено, що існує презумпція на користь звільнення. Суд постійно зазначав у своїй практиці, що другий аспект пункту 3 статті 5 Конвенції (995_004) не надає судам вибір між притягненням обвинуваченого до відповідальності в розумний строк та тимчасовим його звільненням під час провадження. До засудження обвинувачений має вважатися невинним і мета цього положення, по суті, вимагає його тимчасового звільнення з-під варти, як тільки його подальше тримання під вартою перестає бути обґрунтованим (див. рішення у справі «Власов проти Росії» (Vlasov v. Russia), N 78146/01, пункт 104, від 12 червня 2008 року, з подальшими посиланнями).
Суд погоджується з висновком сторони обвинувачення про те, що в зазначеному кримінальному провадженні існують доведені ризики того, що обвинувачена ОСОБА_5 може:
- переховуватись від суду, обумовлений тим, що остання обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, відповідальність за який передбачена виключно у виді позбавлення волі;
- незаконно впливати на потерпілих та свідків у зазначеному кримінальному провадженні, оскільки у відповідності до ст. 23 КПК України та 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та повинен бути дослідженим судом під час судового провадження безпосередньо, а тому, зважаючи на стадію судового провадження, цей ризик продовжує існувати.
В свою чергу, рівень зазначених ризиків, на думку суду, на теперішній час значно знизився.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та матеріалів, наданих у судовому засіданні захисником обвинуваченого, ОСОБА_5 має фактичне місце проживання у АДРЕСА_3 , де мешкає зі своїм цивільним чоловіком, а також має на утриманні непрацездатну матір ОСОБА_13 , яка є інвалідом ІІ групи, що підтверджується довідкою до Акту огляду МСЕК серії 12 АГГ №226870, тобто має міцні соціальні зв'язки. Крім того, під час перебування під вартою стан здоров'я ОСОБА_5 значно погіршився, що підтверджується медичною довідкою від 22.02.2024 року №77/ОМЧ-21-24-вн, виданою Одеською міською медичною частиною №21, а також довідкою хірурга від 02.01.2024 року, що підтверджує наявність у обвинуваченої ОСОБА_5 . пухлиноподібного утворення під шкірою в поперековій ділянці діаметром близько 4 см.
Враховуючи викладене, на переконання суду, стороною обвинувачення не було доведено неможливості застосування відносно обвинуваченої більш м'якого запобіжного заходу для запобігання встановленим вище ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки останньої впродовж судового розгляду кримінального провадження, натомість, стороною захисту доведено підстави для зміни обвинуваченій запобіжного заходу.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст. 5 п. 1 п.п. «с» Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Згідно з ч. 1, 3-6 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.
Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Строк дії ухвали суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Таким чином, враховуючи обставини вчинення злочину, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_5 та особу обвинуваченої, нові обставини, зазначені захисником у клопотанні про зміну запобіжного заходу, є достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення, зокрема, можливого переховування від суду, а також незаконного впливу на свідків в кримінальному провадженні існують, проте застосування відносно обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необґрунтованим через надмірну суворість, у зв'язку з чим запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту буде достатнім для забезпечення її належної процесуальної поведінки та запобігання названим вище ризикам.
Керуючись викладеним вище, суд вбачає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання прокурора та змінити відносно обвинуваченої запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_3 ,з покладенням обов'язків, визначених ст. 194 КПК України.
Щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_6 .
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого обвинуваченого, експерта або спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; або вчинити інше кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Суд встановив, що ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 06.07.2023 року було задоволено клопотання прокурора та продовжено відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_6 , та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 06.08.2023 року включно.
19.01.2024 року у підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_8 надала клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_6 , оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати.
Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, які, згідно ст. 12 КК України, є особливо тяжкими. Тяжкість злочину свідчить про ступінь суспільної небезпечності вчиненого діяння цієї особи, дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку.
Крім того, суд встановив, що ОСОБА_6 займалась незаконним збутом наркотичного засобу, діючи в організованій групі, та усвідомлюючи, що санкція ч. 3 ст. 307 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, ОСОБА_6 може переховуватись від суду з метою уникнення покарання, шляхом залишення території України, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків з метою зміни їх показів чи відмову від них, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду - на стадії судового розгляду - шляхом допиту особи в судовому засіданні безпосередньо. За таких обставин ризик впливу на свідків, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, з боку ОСОБА_6 існує до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обвинувачена ОСОБА_6 може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, пов'язані з незаконним обігом наркотичного засобу, оскільки остання офіційно не працевлаштована та не має постійного джерела доходу, а тому не виключаються спроби продовження вчинення нею вказаних корисливих кримінальних правопорушень, оскільки також є можливість усвідомлення своєї безкарності за скоєні кримінальні правопорушення.
Враховуючи наведені вище обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , та встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК, наявність на утриманні малолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у суду є підстави вважати, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період часу може гарантувати належне виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків та перешкодити ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Завданням кримінального провадження є захист особи і суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
З урахуванням значного суспільного інтересу у захисті прав осіб, суд вважає, що в даному випадку застосування більш м'якого запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання не зможе унеможливити запобіганню ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а продовження домашнього арешту є необхідним запобіжним заходом для забезпечення дотримання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків.
Згідно з ч. 1, 3-6 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Ухвала про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора та продовження відносно ОСОБА_6 строком на 60 днів запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 128, 177, 178, 183, 194, 197, 205, 314-317, 395 КПК України,
Клопотання прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 про продовження обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст.321 КК України, задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів дію обов'язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України, які були визначені ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м.Одеси від 06.07.2023 року, а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до суду;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків визначити до 12.05.2024 року включно.
Роз'яснити обвинуваченій, що відповідно до ч. 2 ст. 179 КПК України у разі невиконання покладених на неї обов'язків, до неї може бути застосований більш суворий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Клопотання прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 про продовження обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України, задовольнити.
Продовжити строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 12.05.2024 року включно, обов'язки, покладені ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 12.05.2023 року на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до суду;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Строк дії обов'язків визначити до 12.05.2024 року включно.
Клопотання захисника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_11 про зміну відносно обвинуваченої запобіжного заходу, задовольнити.
У задоволенні прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України, відмовити.
Змінити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , за виключенням необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та перебування в укритті під час повітряної тривоги, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 12.05.2024 року включно.
Відповідно до ст. 202 КПК України обвинувачена ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підлягає негайному звільненню з-під варти та зобов'язується невідкладно прибути до місця свого проживання.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) цілодобово не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , без дозволу суду;
2) прибувати за кожною вимогою до суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання, місця роботи, номеру засобу зв'язку;
4) не відлучатися з міста Одеси без дозволу суду;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт, інші документи, що дають право на виїзд/в'їзд з України;
6) утримуватись від спілкування із особами допитаними як свідки в рамках даного кримінального провадження.
Строк дії обов'язків визначити до 12.05.2024 року включно.
Виконання ухвали та контроль за поведінкою обвинуваченого покласти на ГУНП в Одеській області, якому відповідно до вимог ч. 4 ст. 181 КПК України необхідно негайно поставити обвинуваченого на облік, про що повідомити суд.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, направити уповноваженій особі місця ув'язнення обвинуваченого та відповідній посадовій особи ГУНП в Одеській області.
Клопотання прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_8 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною у період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_6 , за виключенням необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та/або у разі оголошеної повітряної тривоги з метою перебування в укритті, строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 12.05.2024 року включно.
Продовжити відносно обвинуваченоїОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- повідомляти про зміну місця свого проживання та роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні з обставин скоєння кримінального правопорушення;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків визначити до 12.05.2024 року включно.
Виконання ухвали та контроль за поведінкою обвинуваченої ОСОБА_6 покласти на ГУНП в Одеській області, якому відповідно до вимог ч. 4 ст. 181 КПК України необхідно негайно поставити обвинувачену на облік, про що повідомити суд.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору, направити відповідній посадовій особі ГУНП в Одеській області.
Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.
Роз'яснити обвинуваченим, що відповідно до ч. 2 ст. 179 КПК України у разі невиконання умов запобіжного заходу у виді домашнього арешту або покладених на них обов'язків, до них може бути застосований більш суворий запобіжний захід і на них може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1