Справа № 509/1878/15-ц
27 лютого 2024 року смт Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Бочарова А.І.,
при секретарі Сірман Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Овідіополь цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 та ОСОБА_2
до
ПАТ «ХДІ страхування»,
ОСОБА_3 ,
про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої в наслідок ДТП,
29 квітня 2015 року позивачі звернулись до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовом, в якому в подальшому було зменшений розмір позовних вимог, в якому просили ухвалити рішення, яким стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3 у відшкодування матеріального збитку 40 600,00 гривень та заподіяної моральної шкоди 5 000,00 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_2 з ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» (ПАТ «ХДІ страхування») у відшкодування матеріального збитку 7 000,00 гривень.
Стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_3 у відшкодування заподіяної моральної шкоди 10 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 04.02.2015 року приблизно о 09.00, водій ОСОБА_3 , керуючи автомобіля "ВАЗ-21063", реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись в смт Великодолинське Овідіопольського району Одеської області, по вул. Мізікевича, біля буд. № 53, в напрямку с. Доброолександрівка скоїв зіткнення з зустрічним автомобілем "Nissan Рrimera", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням позивача ОСОБА_2 .
Автомобіль "Nissan Рrimera", реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебуває у власності позивача ОСОБА_1 , що підтверджується технічним паспортом серія НОМЕР_3 виданий РЕВ - 1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області.
В наслідок ДТП позивачу ОСОБА_2 завданні тілесні ушкодження, що підтверджується відповідними медичними довідками, а автомобіль "Nissan Рrimera", реєстраційний номер НОМЕР_2 , отримав механічні ушкодження.
У зв'язку з ДТП сума заподіяного позивачу збитку, відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження складає 90 000,00 грн.
За проведення автотоварознавчого дослідження позивач сплатив 600,00 грн.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля "BA3-21063", реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 на момент ДТП була застрахована ПАТ "ХДІ страхування" (поліс № АІ/2144125) строк дії поліса з 20.07.2014 р. по 19.07.2015 р. включно.
Відповідно до ст.ст. 22.1, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у полісі, відшкодовує шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП.
Згідно з п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
З огляду на це, позивачі 11.02.2015 року звернулися до ПАТ "ХДІ страхування" із повідомленням про страховий випадок, та з заявою про виплату страхового відшкодування. Однак, до цього часу страховик ухиляється від виплати страхового відшкодування, не відповідає на письмові та усні звернення, що свідчить про порушення прав позивачів на виплату страхового відшкодування.
Також, позивачам заподіяна і моральна шкода, що виразилась в душевних стражданнях, складностях побутового характеру пережитих в наслідок ДТП.
В момент зіткнення позивач ОСОБА_2 пережив сильних душевних хвилювань за своє життя та зазнав тілесні ушкодження що відзначилось на сильному погіршенні його здоров'я.
У наслідок пошкодження і неможливості експлуатації автомобіля у позивачів винили великі складнощі у службовій діяльності і особистому житті. Позивач проживає поза межами м. Одеси і вимушений витрачати тривалий час на поїздки на роботу транспортом загального користування.
Винуватець події не здійснив ніяких мір до добровільного відшкодування заподіяної шкоди до теперішнього часу.
Шкода заподіяна здоров'ю ОСОБА_2 складає 7 000,00 грн., що підтверджується відповідними медичними довідками та квитанціями про оплату за ліки.
Позивач ОСОБА_2 вважає, що заподіяна йому моральна шкода буде компенсована у випадку виплати цивільним відповідачем ОСОБА_3 грошової суми в розмірі 10 000,00 гривень. .
Позивач ОСОБА_1 вважає, що заподіяна йому моральна шкода буде компенсована у випадку виплати цивільним відповідачем ОСОБА_3 грошової суми в розмірі 5 000,00 гривень.
Позивачі в судове засідання не з'явились, однак від кожного надійшла заява, в якій зазначили, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просили суд їх задовольнити та розглянути справу без їх участі.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, та розглянути справу без його участі.
Представник відповідача ПАТ «ХДІ страхування», І.В. Губенко, в судове засідання не з'явився, надав суду заперечення на позовну заяву, в якій просив суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до ПАТ «ХДІ страхування» в повному обсязі, та відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог до ПАТ «ХДІ страхування» в повному обсязі.
Дослідивши письмові матеріали по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.
Судом встановлено, що 04.02.2015 року приблизно о 09.00, водій ОСОБА_3 , керуючи автомобіля "ВАЗ-21063", реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись в смт Великодолинське Овідіопольського району Одеської області, по вул. Мізікевича, біля буд. № 53, в напрямку с. Доброолександрівка скоїв зіткнення з зустрічним автомобілем "Nissan Рrimera", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням позивача ОСОБА_2 .
Автомобіль "Nissan Рrimera", реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебуває у власності позивача ОСОБА_1 , що підтверджується технічним паспортом серія НОМЕР_3 виданий РЕВ - 1 при УДАІ ГУМВС України в Одеській області.
В наслідок ДТП позивачу ОСОБА_2 завданні тілесні ушкодження, що підтверджується відповідними медичними довідками, а автомобіль "Nissan Рrimera", реєстраційний номер НОМЕР_2 , отримав механічні ушкодження.
У зв'язку з ДТП сума заподіяного позивачу збитку, відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження складає 90 000,00 грн.
За проведення автотоварознавчого дослідження позивач сплатив 600,00 грн.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля "BA3-21063", реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_3 на момент ДТП була застрахована ПАТ "ХДІ страхування" (поліс № АІ/2144125) строк дії поліса з 20.07.2014 р. по 19.07.2015 р. включно.
Відповідно до ст.ст. 22.1, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у полісі, відшкодовує шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП.
Згідно з п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
З огляду на це, позивачі 11.02.2015 року звернулися до ПАТ "ХДІ страхування" із повідомленням про страховий випадок, та з заявою про виплату страхового відшкодування. Однак, до цього часу страховик ухиляється від виплати страхового відшкодування, не відповідає на письмові та усні звернення, що свідчить про порушення прав позивачів на виплату страхового відшкодування.
Як встановлено судом, позивачами надана заява про зменшення розміру позовних вимог, в яких вони просили суд зменшити розмір позовних вимог та прийняти до уваги, що страхова компанія ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» (ПАТ «ХДІ страхування»), тобто страховик, відшкодував шкоду у межах страхових сум, зазначених у полісі, тим самим погодились, що ОСОБА_3 є винним у скоєнні ДТП, а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є постраждалими.
Однак, не додали до матеріалів справи доказів, тобто квитанцію про зарахування грошей на рахунок ОСОБА_1 від ПАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» (ПАТ «ХДІ страхування»).
Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частинами 1 та 2 ст.77 ЦПК України закріплено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Нормами ст.80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як зазначено у запереченні ПАТ «ХДІ страхування», 20.07.2014 року між Відповідачем 1 ( ОСОБА_3 ) та Відповідачем 2 (ПАТ «ХДІ страхування») було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/2144125 (надалі за текстом - Поліс страхування), за яким була застрахована цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «ВАЗ 21063», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перед третіми особами за завдану внаслідок експлуатації вищевказаного автомобіля шкоду.
Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі за текстом - Закон України «Про ОСЦПВВНТЗ»), Закону України «Про страхування».
Як зазначено в Законі України «Про ОСЦПВВНТЗ», цей Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Крім того, Закон України «Про ОСЦПВВНТЗ» врегульовує не лише питання, спрямовані на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих, а й встановлює обов'язки для осіб, що мають право на отримання страхового відшкодування. Зокрема варто звернути увагу на положення п. 35.1. ст. 35 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ» згідно якого для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: а) найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; б) назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; ґ) обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; д) розмір шкоди; е) підпис заявника і дата подання заяви.
До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.
Крім того, згідно до п. 35.1. ст. 35 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ»: «Після розгляду страховиком наданих йому визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування».
При цьому, положеннями ч. 1 ст. 990 ЦК України визначено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його представника) або іншої особи, визначеної договором.
Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ»: «При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи».
Згідно п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Відповідно п. 36.2. ст. 36 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ», Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його або у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Позивачем 1 - ОСОБА_1 , не було виконано своїх обов'язків, передбачених Законом України «Про ОСЦПВВНТЗ», адже ні з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, ні із заявою про страхове відшкодування він до Страховика не звертався, в зв'язку з чим Відповідач 2 не мав змоги прийняти рішення про виплату страхового відшкодування та відповідно здійснити її.
До ПАТ «ХДІ страхування» звертався лише Позивач 2 - ОСОБА_4 із повідомлення про настання події, яка в подальшому може бути визнана страховою. Відповідачем 2 було надано ПАТ «ХДІ страхування» інформацію про місцезнаходження пошкодженого автомобіля «Nissan Ргіmега», реєстраційний номер НОМЕР_2 .
12.02.2015 року спеціалістом-автотоварознавцем Вітвіцьким І.І., на замовлення ПАТ «ХДІ страхування», було проведено огляд пошкодженого автомобіля «Nissan Ргіmега», реєстраційний номер НОМЕР_2 , та складено Акт огляду транспортного засобу.
10.03.2015 року спеціалістом-автотоварознавцем Вітвіцьким І.І. на підставі проведеного 12.02.2015 року огляду пошкодженого транспортного засобу було складено Звіт № 37/15 про оцінку колісного транспортного засобу. Відповідно до якого встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Nissan Ргіmега», реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 108 222 грн. 00 коп.
Позивачем 1 - ОСОБА_5 було проігноровано вимоги Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ», не надано Страховику необхідних документів, передбачених законодавством України, що позбавило можливості ПАТ «ХДІ страхування» на об'єктивне прийняття рішення по страховій справі та виплаті страхового відшкодування.
Обов'язки Страховика та потерпілих осіб врегульовані спеціальним законом - Законом України «Про ОСЦПВВНТЗ», виконання яких є обов'язковими для визначення розміру заподіяних збитків та прийняття рішення по справі.
Відповідно до п. 1 ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Як зазначено в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 2009 року «Про застосування норм Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справ у суді першої інстанції»: «З урахуванням положень статей 55, 124 Конституції України та відповідно до статті З ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, проте лише за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, а юрисдикція судів поширюється не на всі відносини, що виникають у державі, а лише на ті, що мають правовий характер.
Крім того, згідно з п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ», страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування».
В п. 9.2. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначається, що розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.
Страхова сума, передбачена Полісом страхування становить 50 000 грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування»: «Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування».
Відповідно до п. 2 ст. 12 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ»: «Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи».
Розмір франшизи, передбачений Полісом страхування, становить 1000 грн. 00 коп.
Як зазначалося вище, 06.02.2015 року до ПАТ «ХДІ страхування» звернувся Відповідач 2 - ОСОБА_2 , із повідомленням про настання події, яка в подальшому може бути визнана страховим випадком. Позивачем 2 разом із повідомленням було надано ПАТ «ХДІ страхування» копію свідоцтва про державну реєстрацію автомобіля «Nissan Ргіmега», реєстраційний номер НОМЕР_2 , копію посвідчення водія, копію паспорта громадянина України ОСОБА_4 та копію ідентифікаційного номера.
Майнові вимоги Позивача 2 стосувалися відшкодування збитків у зв'язку із заподіянням шкоди його здоров'ю.
Позивачем 2 крім документів, перелічених вище, не надавалося жодних документів
Варто зазначити, що відповідно до п. 23.1. ст. 23 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ»: «Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого...».
Згідно з ч. 1 п. 24.1. ст. 24 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ», у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
В ч. 3 п. 24.1. ст. 24 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ» зазначається, що зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я.
Відповідно до п. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 року № 11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування; термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого; витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.
В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» міститься роз'яснення про те, що потреба в додаткових видах допомоги визначається судово-медичною експертизою (п. 18), а розмір витрат на ліки, лікування, протезування, предмети догляду за потерпілим визначається на підставі виданих лікарями рецептів, довідок або рахунків про їх вартість (підп. «в» п. 19).
В додатках до позовної заяви Позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував фактичні на лікування саме у зв'язку з отриманими в результаті ДТП травмами.
Матеріали справи не містять будь-яких медичних документів про призначення Позивачу 2 медичних процедур, послуг та медикаментів, які застосовувались при його лікуванні.
Позивачем 2 також не було виконано своїх обов'язків, передбачених Законом України «Про ОСЦПВВНТЗ», адже із заявою про страхове відшкодування до Страховика ОСОБА_2 не звертався, необхідних документів не надав, в зв'язку з чим Відповідач 2 не мав змоги прийняти рішення про виплату страхового відшкодування та відповідно здійснити її.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 (Позивача 2) не підтвердженні належним чином в розумінні Цивільного процесуального кодексу України, в зв'язку з чим суд відмовляє в їх задоволенні в повному обсязі.
Вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 липня 2018 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України та призначено йому покарання 5 (п'ять) років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
У відповідності до ст.ст.75, 76 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речовий доказ, автомобіль «ВАЗ-21063» р/н НОМЕР_1 , вважати повернутим власнику.
Цивільні позови потерпілих задовольнити частково.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_6 14616 грн. моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 85384 грн. моральної шкоди.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_7 14620 грн. матеріальної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 1000 грн. матеріальної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 50000 грн. моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Держави 4678,02 грн. процесуальних витрат по справі на залучення експертів для проведення судових експертиз.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 14.09.2022 року апеляційні скарги прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області Боднара М.М. та захисника Бочевара М.П. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 - залишено без задоволення.
Вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 06.07.2018 року, яким ОСОБА_3 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України - залишено без змін.
Крім того, варто зазначити, що відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ»: «Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого».
Згідно вимог діючого законодавства, особа вважається винною у вчиненні правопорушення (адміністративне, кримінальне) лише, якщо це встановлено відповідним рішенням суду (постановою, вироком).
Згідно частини 4 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України - доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до п. 4 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України: «Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою».
Як зазначено в ст. 57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Таким чином, враховуючи вимоги ст. 6 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ», Позивачами не доведено обов'язку виникнення відповідальності ПАТ «ХДІ страхування» щодо відшкодування шкоди внаслідок ДТП, що мала місце 04.02.2015 року.
Згідно з п. 32.1. ст. 32 Закону України «Про ОСЦПВВНТЗ», Страховик не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.
Таким чином, у межах позовних вимог з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню відшкодування матеріального збитку у розмірі 40 600,00 грн., та заподіяної моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн., та на користь ОСОБА_2 відшкодування заподіяної моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн., в задоволенні решти вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 3-7,10-13,18,76-83,133, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 12,14,636,1166,1192,1195 ЦК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ПАТ «ХДІ страхування», ОСОБА_3 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої в наслідок ДТП - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відшкодування матеріального збитку у розмірі 40 600,00 грн., та заподіяної моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відшкодування заподіяної моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Суддя А.І.Бочаров