Справа № 503/489/24
Провадження №3/503/507/24
13 березня 2024 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Відділу поліцейської діяльності №1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП,
встановив:
29 лютого 2024 року складено протокол про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 007430, згідно змісту якого ОСОБА_1 в порушення вимог ч.2 ст. 150 СК України не належним чином виконує свої батьківські обов'язки по забезпеченню необхідних умов для проживання, виховання та розвитку своїх двох неповнолітніх дітей, оскільки згідно акту обстеження від 14.02.2024 року в будинку брудно, відсутня постільна білизна, малий запас їжі, не має місця для дозвілля та розвитку дітей, син ОСОБА_2 з ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з листопада по грудень 2023 року та з 15.01.2024 року по 14.02.2024 року не з'являвся на навчання у ТВСВ Північного ЦПО, у зв'язку з чим ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 не з'явився, про поважність причин неявки суду не повідомив, про місце і час розгляду справи був своєчасно сповіщений належним чином, у відповідності до вимог ст. 2772 КУпАП, про що свідчить зміст протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 007430 від 29.02.2024 року (а.с.2), в якому було зазначено про повідомлення ОСОБА_1 , що розгляд справи відбудеться 13.03.2024 року о 09 год. 00 хв. у Кодимському райсуді із проставленням останнім свого підпису про ознайомлення з місцем та часом розгляду справи. При цьому, в зазначеному протоколі ОСОБА_1 проставлений підпис також в графі про отримання другого примірника цього протоколу. Окрім того, суд додатково повідомив ОСОБА_1 про судовий розгляд шляхом надіслання йому судової повістки у відповідності до Порядку надсилання повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.01.2023 року № 28, у вигляді повідомлення на номер телефону зазначений у змісті протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 007430 від 29.02.2024 року (а.с.2) та письмовому поясненні ОСОБА_1 від 29.02.2024 року (а.с.3), які підписані ОСОБА_1 без яких-небудь заперечень щодо їх змісту, зокрема відомостей про номер його контактного телефону, про що свідчить довідка про доставку 04.03.2024 року судової повістки у вигляді повідомлення у додаток «Viber». Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 на адресу суду не надходило. Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема, рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. З аналізу постанови Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі №0870/8014/12 вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. За перелічених вище обставин суд вважає, що неявка ОСОБА_1 на судовий розгляд не має поважних причин та свідчить про ухилення останнього від участі в судовому засіданні з метою створення штучних перешкод у розгляді справи, як обраний спосіб захисту. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, ч.2 ст. 268 КУпАП не визнає обов'язковою присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 184 КУпАП. У зв'язку з вище викладеним суд вважає за можливе розглянути справу під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд встановив наступне.
Відповідно до ч.1-3 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Частиною 1 ст. 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні вказаного правопорушення повністю доказана, що підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення та дослідженими доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 007430 від 29.02.2024 року (а.с.2), який підписаний ОСОБА_1 без яких-небудь заперечень викладених в ньому обставин та із зазначенням в графі пояснень по суті порушення, що він не дивіться за дітьми; актом обстеження матеріально-побутових умов від 14.02.2024 року (а.с.7), згідно якого в будинку частково прибрано, на ліжечках відсутня постільна білизна, підлога брудна, немитий посуд; актом візиту в сім'ю від 14.02.2024 року (а.с.8), згідно якого під час візиту в сім'ю постільна білизна брудна, не підметена підлога, залишки немитого посуду, продукти харчування в невеликій кількості; клопотанням завідувача Кодимського ТВСВ Північного ЦПО від 14.02.3024 року № 34а (а.с.6), згідно якого ОСОБА_3 в період з листопада по грудень 2023 року та після зимових канікул (з 15.01.2024 року) по 14.02.2024 року не з'являвся на навчання; а також письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 від 29.02.2024 року (а.с.3), в яких останній пояснив, що він підтримує свого сина ОСОБА_1 , який не відвідує навчання, та має намір взагалі забрати документи сина з навчального закладу внаслідок чого син не отримує середньої освіти, оскільки останній залишив навчання та ходить на роботу, а також зазначив те, що 14.02.2024 року під час візиту комісії він та його син знаходилися в стані алкогольного сп'яніння, в будинку було брудно, на ліжечках відсутня постільна білизна, майже відсутні продукти харчування, у дітей відсутнє місце для дозвілля, навчання немає розвиваючих іграшок, книг, одяг не праний.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, не знаходячи обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає необхідним застосувати до порушника адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі передбаченому санкцією за вчинення даного адміністративного правопорушення.
Крім цього, згідно вимог ст. 401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. В свою чергу ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI передбачає, що ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюються у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст. 23-24, 27, 33-35, 401, 184, 213, 221, 246, 251-252, 268, 280, 283-284 КУпАП, суд
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Роз'яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату. У разі несплати штрафу, постанову про його накладення буде звернуто для примусового виконання, а з порушника стягнуто подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Д.В. Вороненко