Справа № 503/499/24
Провадження № 3/503/516/24
04 березня 2024 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Калашнікова Т.О, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та проживаючого у АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Як встановлено судом, 27.02.2024 року о 14 год. 55 хв. ОСОБА_1 групою осіб разом з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , рухаючись на автомобілі по автодорозі Балта-Кодима Подільського району Одеської області незаконно намагався перетнути державний кордон України на вихід з України в Республіку Молдова в районі пп/зн 0279/06 на напрямку м. Кодима Подільського району Одеської області (Україна) - с. Лабушне Подільського району Одеської області (Україна) - с. Плоть (Республіка Молдова) на відстані 10000 метрів від лінії державного кордону України, поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України з документами, що посвідчують його особу, чим порушив вимоги ст.9 ЗУ «Про державний кордон України», тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи ознайомлений під особистий підпис у протоколі про адміністративне правопорушення під час його складання. Натомість, ОСОБА_1 в заяві, що міститься в матеріалах справи, свою вину у спробі незаконного перетину державного кордону України визнав та просив розглянути справу у його відсутність.
Разом з тим, рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Зокрема, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаній демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи вищевикладені обставини, така процесуальна поведінка особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, розцінюється як спроба уникнення адміністративної відповідальності.
Крім того, відповідно до положень ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.204-1 цього ж Кодексу присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
У зв'язку з цим, вважаю за можливе розглянути дану справу у відсутність ОСОБА_1 враховуючи, що за таких обставин, його права та законні інтереси жодним чином не будуть порушені.
Крім особистого визнання, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП, підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №290362 від 27 лютого 2024 року, в якому зафіксовано факт спроби незаконного перетинання державного кордону України, вчиненого групою осіб (а.с.2); рапортом начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) підполковника ОСОБА_5 ; письмовою заявою ОСОБА_1 від 27.02.2024 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 27.02.2024 року, в яких він підтвердив, що мав намір перетнути державний кордон України до Республіки Молдова, звідки в подальшому виїхати до Румунії.
Дослідивши, оцінивши та проаналізувавши письмові докази, які містяться в матеріалах справи з точки зору їх належності, допустимості та достатності, суддя дійшов до переконання про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.
З огляду на вищевикладене, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, ту обставину, що в Україні діє військовий стан, вважаю за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у максимальному розмірі, що встановлений санкцією ч.2 ст.204-1 КУпАП, що, за вищевказаних обставин, за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним та достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також сприяє запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Керуючись ст.ст.33, 34, 40-1, ч.2 ст. 204-1, ст.ст.283-285 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП, і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 13 600 (тринадцять тисяч шістсот) грн.
Роз'яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату. У разі несплати штрафу, постанову про його накладення буде звернуто для примусового виконання, а з порушника стягнуто подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня її винесення особою, яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисником.
Суддя
Кодимського районного суду Т.О. Калашнікова