Справа № 947/966/24
Провадження № 1-кс/947/448/24
13.03.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42022164010000319 від 21.12.2022 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, перебуваючого у цивільному шлюбі, який на момент інкримінованого злочину перебував на посаді механіка технічного відділення обслуговування автомобільної техніки 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
Як вбачається з клопотання, Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Миколаєві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022164010000319 від 21.12.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснює група прокурорів Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється в тому, що він, будучи військовослужбовцем, призваним за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу на посаді механіка технічного відділення обслуговування автомобільної техніки 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», у порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 16, 58, 59, 127-130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, о 07:00 22.11.2022 року не з'явився вчасно до місця служби - Центру забезпечення навчального процесу (в/ч НОМЕР_2 ), яке дислокується за адресою: АДРЕСА_3 , та ухиляється від проходження військової служби по теперішній час, проводячи його на власний розсуд, не пов'язуючи з обов'язками військової служби.
ОСОБА_5 було повідомлено про підозру в скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Сторона обвинувачення звертається з клопотанням про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на характер імовірно вчиненого злочину, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та враховуючи неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
У судовому засіданні -
Прокурор вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
Захисник підозрюваного заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що ризики зазначені у клопотанні необґрунтовані з огляду на те, що підозрюваний свою вину визнає. Просила застосувати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Підозрюваний підтримав думку свого захисника.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного.
Відповідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 16.09.2023 року відносно ОСОБА_5 було складено письмове повідомлення про підозру в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
У зв'язку з не встановленням місцезнаходження ОСОБА_5 було вжито заходів для вручення даного повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (поштовим зв'язком).
12.01.2024 рок слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси було надано дозвіл на затримання ОСОБА_5 у зв'язку із його переховуванням від органу досудового розслідування та суду.
12.03.2024 року було затримано на підставі ухвали слідчого судді ОСОБА_5 та вручено йому повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадженні в їх сукупності.
Слідчий суддя суд вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування повністю доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення останнім злочину.
Щодо існування в рамках кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя звертає увагу на наступне.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий суддя має право зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв'язків, будь яких зв'язків з іншою країною, або наявність зв'язків в іншому місці.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Також, СПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, яке імовірно загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, а також суспільно-небезпечний характер інкримінованого підозрюваному злочину, адже останній будучи військовослужбовцем самовільно залишив військову частину під час дії воєнного стану, що могло створити загрозу для суспільства, а також те, що відносно підозрюваного слідчим суддею надавався дозвіл на його затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання у зв'язку із ухиленням його від органу досудового розслудвання та суду, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду.
Також, у зв'язку з тим, що підозрюваному відомі анкетні дані свідка, на покази якого сторона обвинувачення посилається в обґрунтування пред'явленої йому підозри, то він буде мати можливість на нього впливати шляхом його залякування чи іншим чином з метою зміни ним показів в подальшому так, як свідок є його співслужбовцем та наразі його не допитано у судовому засіданні за правилами судового розгляду, відповідно до чого слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведено ризиків, передбачених п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення з огляду на те, що стороною обвинувачення не зазначено яким чином підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадження та з огляду на те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Слідчий суддя враховує, що відповідно до ч. 7 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
За таких обставин, в рамках даного провадження неможливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід.
Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п. 2 ч. 5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З ч. 4 ст. 183 КПК України вбачається, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Проте, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 з пред'явленою йому підозрою погоджується та визнає свою провину, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування застави, як альтернативного запобіжного заходу, у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка здатна буде у разі її внесення забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а саме: вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного під загрозою звернення застави в дохід держави.
Відповідно до викладеного, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182,183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42022164010000319 від 21.12.2022 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», строком до 11.05.2024 року, включно, в межах строку досудового розслідування.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.
Роз'яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 11.05.2024 року, включно, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1