Справа № 947/8563/24
Провадження № 1-кс/947/3458/24
12.03.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12024162480000332 від 09.03.2023 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працевлаштованого, маючого на утриманні неповнолітню дитину - ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 09.03.2024 в період часу з 15 години 35 хвилин по 15 годину 59 хвилин, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , знаходячись поблизу будинку №9 по вулиці Недєліна в місті Одесі, у ході раптово виниклого конфлікту з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який розпочався на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, з мотивів явної неповаги до охоронюваних законом цінностей життя та здоров'я людини, розуміючи протиправний характер своїх дій, переслідуючи злочинний умисел та мету направлену на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , утримуючи в правій руці предмет зовні схожий на складний ніж, наніс останньому два удари в область черевної порожнини.
В результаті вказаних дій ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження, а саме: множинні колото-різані рани передньої черевної стінки, колото різану рану ділянки лівого підребер'я, проникаючого у черевну порожнину із пошкодженням печінки, гемоперитонеум, колото-різану рану правого підребер'я, не проникаючу у черевну порожнину.
В подальшому, ОСОБА_7 госпіталізовано до КНП «Міська клінічна лікарня №10» Одеської міської ради для надання медичної допомоги.
За вищевикладених обставин, 09.03.2024 року органом досудового розслідування в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 було затримано та 10.03.2024 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за кваліфікуючими ознаками: заподіяння умисних тяжких тілесних ушкоджень, тобто умисних тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
Сторона обвинувачення звертається з клопотанням про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім тяжкого злочину, характер вчиненого кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які вказують на неможливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
В судовому засіданні:
-прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримала у повному обсязі.
-захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що ризики наведені у клопотанні сторони обвинувачення є недоведеними, оскільки наразі мають бути встановленні усі обставини розслідуваного кримінального провадження, зазначивши про те, що його підзахисний наніс удар ножем, але за інших обставин, він оборонявся. Адвокат ОСОБА_5 просив слідчого суддю також врахувати те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину, у зв'язку із чим застосувати відносно останнього запобіжний захді у вигляді домашнього арешту.
-підозрюваний підтримав думку захисника, зауваживши, що не заперечує проти факту нанесення тілесних ушкоджень, проте за інших обставин ніж зазначені у клопотанні сторони обвинувачення.
Відповідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 10.03.2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Обґрунтованість підозри у ймовірному вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні матеріалами кримінального провадження: протоколом огляду місця події, за адресою: м. Одеса, вул. Недєліна, біля будинку № 7-Б; протоколом огляду місця події, за адресою: м. Одеса, вул. Недєліна, 7-а/1; протоколом огляду місця події за адресою: м. Одеса, вул. Малиновського, 61; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_7 ; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 та іншими доказами.
Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у ймовірному вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, на теперішній час підозра, пред'явлена ОСОБА_4 , в тому числі, ґрунтується на показаннях свідків та потерпілого. При цьому, у випадку подальшого направлення обвинувального акту відносно ОСОБА_4 до суду, з великою вірогідністю можливо припускати допит таких осіб безпосередньо в судовому засіданні судом, позаяк суд не може обґрунтовувати свої судові рішення показаннями, отриманими на стадії досудового розслідування стороною обвинувачення (за винятком випадків, передбачених ст. ст. 225, 615 КПК України).
Слід зауважити, що з огляду на специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого на теперішній час обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , процесуальні джерела доказів у вигляді показань відіграють надзвичайно важливу роль, що на переконання слідчого судді додатково підтверджує вірність доводів сторони обвинувачення відносно існування в рамках такого кримінального провадження наведеного ризику, а саме у вигляді можливого незаконного впливу з боку підозрюваного на свідків та потерпілого в рамках кримінального провадження (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Водночас, ані слідчим у письмовому клопотанні, ані прокурором у судовому засіданні не було належним чином доведено наявність в рамках означеного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема у який саме спосіб підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню.
Сторона обвинувачення у своєму клопотанні також посилається на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливе вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, в якому підозрюється. Разом з тим, слідчий суддя зазначає, що вказаний ризик не знайшов свого підтвердження в матеріалах доданих в обґрунтування клопотання та прокурором в судовому засіданні не було доведено його обґрунтованість, зокрема стороною обвинувачення в судовому засіданні не надано відомостей щодо того, що ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності та/або того, що є підстави вважати, що на даний час перевіряються обставини, що останній може мати відношення до скоєння ще інших кримінальних правопорушень.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо лише шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак на даний час підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов'язання є недоцільним, з огляду на м'якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов'язків.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
З урахуванням викладеного, враховуючи те, що ймовірне вчинення злочину підозрюваним було із застосуванням насильства, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12024162480000332 від 09.03.2023 року відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», строком до 05.05.2024 року, включно, в межах строку досудового розслідування.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1