Справа № 496/1819/24
Провадження № 1-кс/496/859/24
12 березня 2024 року Біляївський районний суд Одеської області в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши в судовому засіданні клопотання дізнавача сектору дізнання ОРУП №2 ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Біляївської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024164250000247 від 07.03.2024 року, за ознаками ч. 1 ст. 249 КК України, -
Дізнавач за погодженням з прокурором звернулась до суду з клопотанням про арешт майна, яке мотивовано тим, що 06.03.2024р. о 17:29 год. до ЧЧ Одеського РУН №2 надійшло повідомлення зі спец - лінії 102 від ПОГ ОСОБА_5 проте, що в м. Теплодар на водосховищі Барабой виявлено гр. ОСОБА_6 який на гумовому човні скоював вилов водних живих біоресурсів, а саме карась 26 шт., окунь 7 шт., карп- 5 шт., судак 15 шт., забороненим засобом лову, а саме сіткою, довжиною приблизно 1000 метрів, висотою 1,5 метри ячія 65 мм. попередня сума збитку 132413 грн (СО-3322).
06.03.2024 р. в період з 19:55 год по 19:58 год. за адресою Одеська область, Одеський район, м. Теплодар вул. Енергетиків, на узбережжі під умовною назвою «Новий пляж» за координатами довгота: 46.5006607 широта: 30.333623442. В ході огляду вказаної ділянки виявлено сіті у кількості 1 шт. довжиною приблизно 1000 метрів, висотою 1.5 метра, два весла, гумовий човен (надувний) зеленого кольору - 1 шт. вічко довжиною 65 мм, та всередині сітки живі водні біоресурси: карась 26 шт., окунь 7 шт., карп - 5 шт., судак 15 шт. Також під час огляду місця події за вищевказаною ділянкою було вилучено сіті у кількості 1 шт. довжиною приблизно 1000 метрів, висотою 1,5 метра два весла, гумовий човен (надувний) зеленого кольору-1 шт. вічко довжиною 65 мм та доставлено до подвір'я Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області яке огороджене парканом та здійснюється цілодобова охорона.
Беручи до уваги вищевказане та враховуючи, що для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування типе вказаного факту, а також наявністю достатніх підстав вважати, що незаконний засіб лову - «сітка» в кількості 1 шт. довжиною приблизно 1000 метрів висотою 1,5 метри два весла, гумовий човен надувний зеленого кольору-1 шт., вічко довжиною 65 мм, які є засобами вчинення кримінального правопорушення, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою забезпечення спеціальної конфіскації, передбаченої ст. 96-1 КК України необхідно накласти арешт на які було виявлено та вилучено 06.03.2024 року в ході огляду місця події.
Прокурор та дізнавач в прохальній частині клопотання просили розглядати клопотання без їх участі.
ОСОБА_6 про дату та час судового засідання сповіщений належним чином, до суду не прибув.
Їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, відповідно до положень ч.1 ст. 172 КПК України.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 40-1 КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання.
З п.4 ч. 2 ст. 40-1 КПК України вбачається, що дізнавач уповноважений звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, в ч.1 ст. 98 КПК України вказано, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно клопотання, дізнавач не вказував про вид обтяження до майна, яке просив арештувати. Також, клопотання не містить переконливих доводів стосовно існування реальної потреби заборони користування власником або володільцем вказаним човном.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005р., остаточне рішення від 22.05.2005), ЄСПЛ вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар .
Відповідно до пунктів 69, 73 рішення ЄСПЛ від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Згідно ч.11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Дослідивши додані до клопотання документи, а саме рапортом працівника поліції, протоколом огляду місця події від 06.03.2024 року, поясненнями ОСОБА_7 та ОСОБА_6 суд вважає, що вилучені речі, відповідають вимогам ст. 98 КПК України, а тому є підстави для часткового задоволення клопотання про накладення арешту.
Виходячи з положень ч.4 ст. 173 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, а саме заборону відчуження та розпорядження, з метою збереження речового доказу до завершення кримінального провадження відносно гумового надувного човна зеленого кольорову та два весла. Оскільки, до клопотання не додано доказів, що гумовий човен та 2 весла належать ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , експертним дослідженням човен не буде піддаватись, таке рішення не впливає на проведення досудового розслідування.
В інтересах встановлення істини по справі необхідно проведення експертного дослідження, у зв'язку з чим необхідне збереження стану речей на момент вилучення, тобто суд вважає за необхідним застосувати заборону користування, розпорядження та відчуження до вилученого забороненого знаряддя лову - сітку в кількості 1 шт., довжиною 1000 м., висотою 1,5 м. та вічко довжиною 65 мм.
Керуючись ст. ст. 98, 170-173 КПК України, -
Клопотання дізнавача сектору дізнання ОРУП №2 ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт шляхом застосування заборони на користування, відчуження, розпорядження на заборонене знаряддя лову - «сітку» в кількості 1 шт., довжиною 1000 м., висотою 1,5 та вічко довжиною 65 мм., до прийняття остаточного рішення в кримінальному провадженні.
Накласти арешт шляхом застосування заборони відчуження та розпорядження на гумовий надувний човен зеленого кольору - 1 шт., два весла, вилучений в ході огляду місця події 06.03.2024 року.
Гумовий надувний човен зеленого кольору - 1 шт., два весла - негайно повернути власнику ОСОБА_6 .
Ухвалу допустити до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1