Березівський районний суд Одеської області
14.03.2024
Справа № 494/349/24
Провадження № 2/494/220/24
14 березня 2024 року м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді Панчишина А.Ю.,
з участю секретаря Твердун Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Березівка заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом адвоката Журик Тетяни Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання договору купівлі-продажу таким, що відбувся, визнання права власності на нерухоме майно, -
У провадженні Березівського районного суду Одеської області надійшла цивільна справа за позовом адвоката Журик Тетяни Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання договору купівлі-продажу таким, що відбувся, визнання права власності на нерухоме майно
Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 13.03.2024 року відкрито провадження по вищезазначеній справі.
Адвокат Журик Тетяна Володимирівна, яка діє в інтересах ОСОБА_2 подала до суду заяву про забезпечення позову. В заяві просить накласти арешт на майно відповідача ОСОБА_3 , а саме: на виробничий будинок магазин АДРЕСА_1 ; на земельну ділянку кадастровий номер 5121284900:02:001:0084, площею 0.25 га, за адресою: АДРЕСА_1 ; на квартиру АДРЕСА_2 . Заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки кадастровий номер 5121284900:02:001:0084, площею 0.25 га, за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі вчиняти із земельною ділянкою дії, спрямовані на зміну цільового призначення вказаної ділянки. її поділу або об'єднання з іншими земельними ділянками, присвоєння нової адреси, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї, а також проведення на ній будь-яких будівельних робіт.
Дослідивши заяву про забезпечення позову суд вважає, що заяву слід повернути заявнику з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому, зміст і форма відповідної заяви про забезпечення позову має відповідати вимогам, викладеним у ст. 151 ЦПК України.
Згідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Так, в заяві про забезпечення позову відсутні відомості щодо ціни позову та зустрічного забезпечення, яке є гарантією захисту прав та інтересів відповідача за зустрічним позовом та має забезпечити відшкодування збитків, що можуть бути спричинені забезпеченням позову, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, оскільки підстави для застосування зустрічного забезпечення має вирішуватись судом, тоді як заявник має виконувати вимоги, передбачені п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, щодо зазначення необхідної інформації.
У принципі 7 доповіді Асоціації міжнародного права «Про забезпечувальні і запобіжні заходи в міжнародному цивільному процесі», ILA,1996) зазначається, що суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті застосування забезпечувальних заходів.
Отже, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, то зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Крім того, фактично це є збереженням існуючого стану «status-quo» між сторонами до ухвалення кінцевого рішення суду.
В той же час, згідно зі ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до обґрунтованого висновку, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам зазначеним у ст. 151 ЦПК України.
Так, відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149-153, 157, 260-261, 263, 353 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом адвоката Журик Тетяни Володимирівни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання договору купівлі-продажу таким, що відбувся, визнання права власності на нерухоме майно - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання ухвали.
Суддя Панчишин А.Ю.