1Справа № 335/1870/24 3/335/712/2024
05 березня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Воробйов А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за протоколом серії ААД № 645135, що надійшла з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючої ФОП « ОСОБА_2 » , яка мешкає за адресою АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, -
В провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя знаходиться адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-4 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 04.02.2024 серії ААД №645135, - 02.02.2024 о 16 год. 50 хв. по вул. Прибережна автомагістраль біля будинку 72 Б у м. Запоріжжі, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Volkswagen Tiguan», д.н. НОМЕР_1 будучи учасником дорожньо-транспортної пригоди, місце пригоди залишила, чим порушила вимоги п.2.10 «А» ПДР, за що відповідальність передбачена ст.122-4 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, через представника надала клопотання про закриття провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, в якому зазначила, що 02.02.2024 вона керуючи транспортним засобом «Volkswagen Tiguan», д.н. НОМЕР_1 в м. Запоріжжі по вул. Прибережна автомагістраль біля будинку 72 Б потрапила в дорожньо-транспортну пригоду, а саме в її машину ззаду в'їхав автомобіль „Skoda Fabia” д.н. НОМЕР_2 . Вийшовши з автомобіля, вона побачила, що в результаті зіткнення її автомобілю спричинено механічні ушкодження, інший учасник визнав, що ДТП сталась з його вини, так як він її не побачив та не встиг загальмувати. В результаті ДТП другий автомобіль також отримав механічні пошкодження травмованих та загиблих не було. Після цього нею був здійснений дзвінок на 102 та повідомлено про ДТП. В цей час, її батько ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 перебував у лікарні з діагнозом «Гіпертонічна хвороба 2 ст, 3 ст. Гіпертрофія ЛШ. Ризик дуже високий», тому поспішаючи до нього в лікарню, вона з іншим учасником ДТП на місці події домовились про відшкодування завданих збитків, після цього знову зателефонувала на 102 та попросила відмінити виклик працівників поліції, і вважаючи, що працівники поліції не приїдуть, поїхала в лікарню до свого батька. При цьому зазначає, що у неї не було жодного умислу залишити місце ДТП, а залишила місце пригоди, оскільки, вони з іншим учасником ДТП домовились про добровільне відшкодування шкоди та вона дуже поспішала у лікарню до свого батька, тому що сама лікар, та розуміла, в якому тяжкому стані він перебував на той час. З огляду на вище вказане, просила суд провадження по справі закрити за відсутністю в її діях складу правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а також просила суд проводити розгляд адміністративної справи без її участі, у зв'язку з перебуванням у відрядженні.
Представник особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Вєнцев І.А. в судовому засіданні підтримав клопотання ОСОБА_1 та просив закрити провадження по справі за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП з підстав зазначених у клопотанні.
Заслухавши пояснення представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Вєнцева І.А., дослідивши письмові матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом (стаття 245).
За положеннями ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ст.122-4 КУпАП, передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні. Отже диспозиція цієї статті є бланкетною, тобто відсилає до інших норм або правил.
Згідно п. 2.10 а Правил дорожнього руху України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 1.10 ПДР України, під залишенням місця дорожньо-транспортної пригоди слід розуміти дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення працівниками поліції заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.
Так, при встановленні в діях водія ОСОБА_1 наявності вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП слід враховувати що об'єктивна сторона вказаного правопорушення виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні, а суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або евентуального (непрямого) умислу.
Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
На доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП працівником поліції до протоколу серії ААБ №645135 від 04.02.2024 долучено копію протоколу серії ААД №620860 від 02.02.2024, складеного відносно ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП, схемою місця ДТП, рапортом поліцейського взводу 2 роти 1 батальйону 4 УПП в Запорізькій області ДПП Омельчука М., згідно якого ОСОБА_1 керуючи транспортними засобом почула удар в задню частину свого автомобіля, проте оскільки у неї був хворий батько в лікарні була змушена уїхати та повідомила, що вони вирішили скласти європротокол, фото, письмовими поясненнями.
Як зазначалося вище, суб'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП також визначається ставленням особи до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або евентуального (непрямого) умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на залишення водієм транспортного засобу місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
При цьому діяння, передбачені ст. 122-4 КУпАП, є діяннями з формальним складом, які можуть бути вчинені тільки умисно.
Із врахуванням загального визначення поняття адміністративного правопорушення обов'язковою ознакою будь-якого адміністративного правопорушення є вина особи у його вчиненні (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
З огляду на вищевикладене, на переконання суду ОСОБА_1 було доведено в судовому засіданні, що остання не мала умислу на вчинення будь-якого порушення, та працівниками поліції не надано до суду доказів на підтвердження того факту, що вона діяла умисно та усвідомлювала протиправний характер своїх дій, який посягає на встановлений правопорядок. Під час судового розгляду таких доказів також не здобуто.
Відтак, встановлені судом факти вказують на відсутність в діях ОСОБА_1 умислу на порушення п. 2.10 а ПДР України, а також не доведення перед судом достатніми та допустимими доказами поза розумним сумнівом ознак суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, та форми вини особи у його вчиненні в будь-якій формі.
За таких обставин направлені до суду матеріали та їх аргументація є сумнівними, однак наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011 року (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини), тож, суд, враховуючи вищезазначене, позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №036822 від 07.10.2021.
Згідно ст. 62 Конституції України всі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, при розгляді справи не встановлено фактичних даних на спростування доводів особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення та її захисника.
За викладених обставин суд вважає вину ОСОБА_1 не доведеною достатніми та беззаперечними доказами.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.
За таких обставин провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП слід закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.7,245,247, 254,256,278,280,283,284 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП - закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя А.В.Воробйов