смт. Новомиколаївка
про залишення позовної заяви без руху
14 березня 2024 рокуСправа № 322/494/24
Суддя Новомиколаївського районного суду Запорізької області Гасанбеков С.С., вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі
за позовом:ОСОБА_1
до:відділення поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області
про:скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
та перевіривши виконання позивачем вимог ст.ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України),
встановив:
13.03.2024 до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений адміністративний позов, в якому позивач просить:
- поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА №982976 від 18.02.2024;
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 982976 від 18.02.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 425 грн., та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною п'ятою статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд враховує висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 по справі № 543/775/17 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 88952415) і зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2024 році дорівнює - 605,60 грн.
Аналогічні підходи до застосування викладених норм права і висновків Великої Палати Верховного Суду, наведені у постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17, викладені у постановах Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі №361/8616/19, від 2 листопада 2021 року у справі №748/522/21, від 21 грудня 2020 року у справі №183/1785/20 (2-а/199/69/20), від 28 липня 2022 року у справі №204/1441/21, від 31 січня 2023 року у справі №200/3090/19, від 9 листопада 2023 року у справі № 204/7394/22, від 09.01.2024 у справі № 204/12050/22.
Посилання позивача на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21.07.2022 по справі № 242/790/18, щодо звільнення від сплати судового збору, суд відхиляє, оскільки цей висновок суперечить останнім висновкам Верховного Суду, що викладені у вищезазначених постановах та узгоджуються з висновком Великої Палати Верховного Суду з цього питання.
Посилання позивача на наявність у нього пільги по сплаті судового збору, передбаченої п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», є необґрунтованим, оскільки відповідно до зазначеної норми від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Позивач є учасником бойових дій, проте ця справа не пов'язана з порушенням його прав саме як учасника бойових дій, отже у даному випадку судовий збір підлягає сплаті позивачем на загальних підставах.
Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, належна до сплати сума судового збору у цій справі становить: 605,60*0,8 = 484,48 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позовна заява не відповідає вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Згідно з ч. 9 ст. 44 КАС України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
У позовній заяві відповідачем визначено відділення поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, проте до неї додано квитанцію №729116 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.
Частиною четвертою ст. 46 КАС України визначено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
За визначенням п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
За приписами ст. 217 КУпАП, посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків. Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у пунктах 2, 5 статті 213 цього Кодексу, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону № 580-VIII, територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.
Відділення поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області не відноситься до територіальних органів поліції, а є територіальним підрозділом територіального органу поліції - Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.
Враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.12.2019 по справі № 724/716/16-а (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 86636182), належним відповідачем у цій справі, відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП, має бути орган Національної поліції - Головне управління Національної поліції в Запорізькій області.
Отже, позивачу слід уточнити відповідача по справі або надати суду докази надсилання копії позовної заяви та копій доданих до неї документів відділенню поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області в паперовій формі листом з описом вкладення.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позовна заява не відповідає вимогам ч. 2 ст. 161 КАС України.
За правилом частин першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 169, 241 - 243, 248, 256 КАС України, суддя
ухвалив:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до відділення поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - залишити без руху.
2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю десять днів з дня отримання цієї ухвали.
3. ОСОБА_1 необхідно у встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 484,48 грн. (чотириста вісімдесят чотири гривні 48 коп.), а також уточнити відповідача по справі або надати суду докази надсилання копії позовної заяви та копій доданих до неї документів відділенню поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області в паперовій формі листом з описом вкладення.
4. Роз'яснити, що згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо у встановлений судом строк позивач не усуне недоліки позовної заяви, її буде повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
5. Копію цієї ухвали надіслати ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремому оскарженню від рішення суду не підлягає, а заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя С.С. Гасанбеков