Справа №333/114/24
Провадження №1-кс/333/740/24
Іменем України
13 березня 2024 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
захисника ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, скаргу ОСОБА_5 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 , на постанову слідчого СВ ВП №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 про відмову в задоволенні клопотання про одночасний допит підозрюваного та потерпілого, -
Скаржник звернувся до Комунарського районного суду м.Запоріжжя зі скаргою на постанову старшого слідчого СВ ВП №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 про відмову в задоволенні клопотання про одночасний допит підозрюваного та потерпілого. Зазначає, що рішення слідчого є необґрунтованим, невмотивованим, прийнято без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення. Скаржник вважає, що проведення одночасного допиту між підозрюваним ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_6 дозволить суттєво вплинути на результати досудового розслідування кримінального провадження, зокрема, доведеності невинності її клієнта, адже в первісним поясненнях потерпілий надавав діаметрально протилежні покази, ніж ті, що надавав при додатковому допиті. Покази потерпілого повністю суперечать показам підозрюваного ОСОБА_5 .
В судовому засіданні захисник ОСОБА_3 вимоги скарги підтримала в повному обсязі, та просив суд скасувати постанову старшого слідчого СВ ВП №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 про відмову в задоволенні клопотання про одночасний допит підозрюваного та потерпілого. При цьому послалася на те, що покази підозрюваного ОСОБА_5 і потерпілого ОСОБА_6 мають суттєві розбіжності.
Слідчий в судовому засіданні заперечувала щодо скарги в повному обсязі. Зазначила, що під час досудового розслідування був допитаний потерпілий ОСОБА_6 і підозрюваний ОСОБА_5 . Після отримання клопотання захисника вона запропонувала потерпілому прийняти участь у одночасному допиті разом із підозрюваним ОСОБА_5 . На її пропозицію потерпілий подав заяву про відмову від участі в одночасному допиті із підозрюваним ОСОБА_5 у зв'язку із побоюваннями за своє життя та здоров'я, адже під час досудового розслідування йому вже були нанесені тілесні ушкодження. Враховуючи те, що потерпілий не попереджається про кримінальну відповідальність за відмову від давань показань, підстав для примусової участі потерпілого при одночасному допиту у неї не було.
Заслухавши доводи скаржника, з'ясувавши думку слідчого, дослідивши скаргу та додані до неї документи, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
В судовому засіданні встановлено, що у провадженні старшого слідчого СВ ВП №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 перебуває кримінальне провадження №12024082040000009 від 02.01.2024 року.
В даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 має статус потерпілого.
13 січня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України (а.с.66 на звороті - 67).
02 січня 2024 року ОСОБА_6 допитано слідчим ОСОБА_7 у якості потерпілого (а.с.39 на звороті - 41). 12 січня 2024 року старшим слідчим ОСОБА_4 здійснено додатковий допит потерпілого ОСОБА_6 (а.с.41 на звороті - 43).
13 січня 2024 року слідчим ОСОБА_8 здійснено допит підозрюваного ОСОБА_5 (а.с.30 на звороті - 31).
02 лютого 2024 року адвокатом ОСОБА_3 заявлено клопотання про проведення одночасного допиту підозрюваного ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_6 (а.с.14-17).
09 лютого 2024 року старшим слідчим ОСОБА_4 винесено постанову про відмову у задоволенні клопотання. В обґрунтування зроблено посилання на заяву потерпілого про відмову від одночасного допиту з підозрюваним ОСОБА_5 у зв'язку з тим, що він хвилюється на своє життя та здоров'я (а.с.21).
Згідно заяви потерпілого ОСОБА_6 від 09.02.2024 року останній відмовився від одночасного допиту із підозрюваним ОСОБА_5 через побоювання за своє життя та здоров'я.
Відповідно до положень ч.1 ст.220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.220 КПК України, про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Отже, відповідно до ст.220 КПК України, слідчий упродовж трьох днів з моменту подання клопотання зобов'язаний розглянути його і задовольнити за наявності відповідних підстав або винести вмотивовану постанову у разі повної або часткової відмови у задоволенні клопотання.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши учасників провадження, суд вважає, що слідчим не було проігноровано клопотання та було винесено відповідну постанову про відмову у проведенні одночасного допиту підозрюваного та потерпілого.
Відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства, слідчий, дізнавач зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законного та неупередженого процесуального рішення.
В силу вимог ст.92 КПК України, обов'язок доказування обставин, які мають значення у кримінальному провадженні, покладено на слідчого, дізнавача та в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
За своєю суттю доказування це збирання, перевірка, оцінка доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
В ході досудового розслідування слідчий, дізнавач зобов'язаний встановити та перевірити обставини, які мають значення для кримінального провадження. Їх перелік наведений у ч.1 ст.91 КПК України.
При цьому, слідчому, дізнавачу не достатньо лише зібрати докази. Йому, в силу ст.94 КПК України, необхідно їх оцінити з точки зору належності, допустимості, достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення про можливість кримінального переслідування конкретної особи.
Відповідно до вимог ст.95 КПК України, показання потерпілого, свідка є джерелом доказів.
Згідно вимог ч.9 ст.224 КПК України, слідчий, прокурор має право провести одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з'ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях.
Разом з тим, слідчим було надано докази щодо відмови потерпілого від участі у одночасному допиті із підозрюваним ОСОБА_5 . Потерпілий у кримінальному процесу не попереджається про кримінальну відповідальність за відмову від давань показань. Однак він попереджається про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань. При цьому законом не передбачено примусу для проведення допиту потерпілого.
Таким чином, враховуючи відмову потерпілого від одночасного допиту із підозрюваним ОСОБА_5 , проведення такої слідчої дії є неможливим.
За таких обставин оскаржувана постанова слідчого про відмову в задоволенні клопотання про одночасний допит потерпілого та підозрюваного ОСОБА_5 , не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.303, 306-307 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги ОСОБА_5 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 , на постанову слідчого СВ ВП №4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 про відмову в задоволенні клопотання про одночасний допит підозрюваного та потерпілого, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя ОСОБА_1