Справа № 331/83/24
Провадження № 1-кп/331/355/2024
14 березня 2024 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023150020000290 від 22.05.2023 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, військовослужбовець на посаді номера обслуги 2-го кулеметного відділення кулеметного взводу військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України
І. Формулювання обвинувачення, яке пред'явлено особі і визнане Судом доведеним.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.10.2022 року №77-РС старшого солдата ОСОБА_5 призначено на посаду номера обслуги 2-го кулеметного відділення кулеметного взводу військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01 листопада 2022 року №231 старший солдат ОСОБА_5 вважається таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. У подальшому, відповідними Указами Президента України ОСОБА_6 правовий режим воєнного стану в Україні продовжується та діє до теперішнього часу.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, старший солдат ОСОБА_5 відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим. Не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Разом з цим, старший солдат ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.
26 листопада 2022 старший солдат ОСОБА_5 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №256 направлений для проходження обстеження та стаціонарного лікування до військового госпіталю - військово-медичного клінічного центру східного регіону ( військова частина НОМЕР_2 ) по АДРЕСА_3 .
26 листопада 2022 старший солдат ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи в умовах воєнного стану, з метою тимчасового ухилення від військової служби, без поважних причин, не прибув до вказаного лікувального закладу і не повернувся до місця дислокації підрозділу військової частини у населеному пункті Березівка Одеської області та, до 14 листопада 2023 обов'язки військової служби не виконував, до місця військової служби безпідставно не прибув, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживав жодних заходів для з'явлення до місця військової служби, звернення до правоохоронних або інших державних органів чи органів військового та цивільного управління, за наявності реальної можливості для цього.
II. Зміст угоди про визнання винуватості.
14.03.2024 року між прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю захисника ОСОБА_4 , була укладена угода про визнання винуватості, відповідно до вимог ст. 472 КПК України.
Згідно даної угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 5 ст. 407 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 407 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 3 років позбавлення волі. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
ІІІ. Позиція сторін кримінального провадження щодо укладення угоди.
Допитаний під час судового засідання обвинувачений вину у інкримінованому правопорушенні визнав у повному обсязі. Пояснив, що дійсно під час проходження служби був направлений на обстеження до військового госпіталю у м. Запоріжжі однак вирішив проходити лікування у іншому закладі, до госпіталю не з'явився, і на військову службу не повертався до часу, коли був затриманий. .
ОСОБА_5 зазначив, що укладання угоди про визнання винуватості є добровільним, тиску та вмовлянь на укладання угоди до нього застосовано не було. При цьому судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Прокурор у судовому засіданні просив затвердити укладену угоду про визнання винуватості. Також надав матеріали, що характеризують особу ОСОБА_5 та документи, що підтверджують його перебування на військовій службі.
Захисник обвинуваченого у судовому засіданні також просила затвердити укладену угоду, підтвердила, що укладання угоди її підзахисним було добровільним, і захисником обвинуваченому повністю роз'ясненні наслідки укладання угоди.
У вказаному кримінальному провадженню потерпіла сторона відсутня, кримінальним правопорушенням майнову шкоду спричинено не було.
IV. Нормативно-правове обґрунтування затвердження угоди про визнання винуватості.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Зміст угоди відповідає положенням ст. 472 КПК України.
V. Кваліфікація дій обвинуваченого за законом України про кримінальну відповідальність
ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, а саме: нез'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України, кваліфікується як тяжкий злочин.
VI. Мотиви, з яких суд затверджує угоду про визнання винуватості.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Суд також отримав усне підтвердження обвинуваченого, що він не перебуває під дією наркотичних речовин, і повністю усвідомлює та може розпоряджатися своїми правами у судовому засіданні, а також усвідомлює наслідки своїх дій.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам кримінального процесуального законодавства.
Судом також досліджені письмові докази, що характеризують обвинуваченого, а саме той факт, що обвинувачений не судимий (судимість погашена у встановленому законом порядку), на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.
Зважаючи на той факт, що умови даної угоди відповідають вимогам ст. 471 КПК України та КК України, враховуючи, що обвинуваченому ОСОБА_5 роз'яснені та зрозумілі наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України, суд приходить до висновку про наявність підстав та необхідність затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 і призначення останньому узгоджених сторонами виду та міри покарання.
VІІ. Призначення покарання.
Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого, передбачених ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння проведенню досудового розслідування, участь у відсічі збройної агресії Російської федерації на території України.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, передбачені ст. 67 КК України - відсутні.
Враховуючи вищенаведене, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, який раніше не засуджений суд дійшов висновку про можливість застосування положень ст.69 КК України та призначення обвинуваченому покарання більш м'якого виду (як передбачено умовами угоди).
VІІІ. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.
Речові докази та судові витрати у справі відсутні.
З метою забезпечення кримінального провадження для запобіганню ризику переховування обвинуваченого від суду, враховуючи призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, суд вважає за необхідне продовжити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили
З цих підстав,
Керуючись ст.ст.314,469,472,473,474, 475 КПК України суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 14 березня 2024 року у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 62023150020000290, укладену між прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю захисника ОСОБА_4 .
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України і призначити йому узгоджене покарання з урахуванням ст. 69 КК України вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Зарахувати обвинуваченому у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 14.11.2023 року до дати набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до набрання вироком законної сили.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення:
- засудженим виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст. 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Учасники судового провадження мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень. Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1