іменем УКРАЇНИ
14.03.2024
Справа № 2н-1534/09
Провадження № 6/331/70/2024
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої судді Фісун Н.В., за участю секретаря Свириденко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні
подання приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули Артема Михайловича про вирішення питання про звернення стягнення на майно боржника ,яке не зареєстроване у встановленому законом порядку,-
Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула А.М. звернувся до суду з заявою, в якій просить вирішити питання про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення VIII літ. А-5 загальною площею 43,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на підставі купівлі - продажу нежитлового приміщення від 19.08.2008 № 2741 посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кушніренко О.Г.
В обґрунтування подання вказав,що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котула А.М. перебуває виконавче провадження № 63974057 з примусового виконання дублікату судового наказу № 2н-1534/09 виданого 07.05.2019 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «АБ «Бізнес Стандарт» заборгованості за кредитом №КФ (05) 18-08 від 19.08.2008 року у розмірі 618 879, 80 грн., сплаченого судового збору у розмірі 850грн. та витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 43, 75 грн. Приватним виконавцем, відповідно до вимог ст.ст. 3, 4, 24-27 Закону України «Про виконавче провадження», 21.12.2020 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, копії якої, згідно з вимогами ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», направлено сторонам виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем 21.12.2020 винесена постанова про арешт майна боржника, згідно з якою накладено арешт на все майно боржника, про що дані внесені до відповідних Реєстрів. Також накладено арешт на кошти на рахунках боржника у банківських установах. Крім того, з метою з'ясування майнового стану боржника, приватним виконавцем було направлено відповідний запит до Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Державної служби морського та річкового транспорту України, ГУ Держгеокадастру, ГУ Держпраці України, ГУ Держпродспожив служби України та Запорізького міжміського бюро технічної інвентаризації. Згідно отриманих відповідей, у боржника відсутнє будь-яке майно за рахунок якого було б можливо задовольнити вимоги стягувача у виконавчому провадженні. На адресу приватного виконавця надійшла заява від представника стягувача про звернення стягнення на майно, що належить боржнику. У вказаній заяві, представник АТ «Таскомбанк» посилається на те, що у боржника ОСОБА_1 на праві власності є нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення VIII літ. А-5, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі - продажу нежитлового приміщення від 19.08.2008 № 2741 посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кушніренко О.Г., боржником ОСОБА_1 було придбано у ОСОБА_2 нежитлове приміщення VIII літ. А-5 загальною площею 43,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, відповідно до іпотечного договору №ЗФ(05)18-08 від 19.08.2008 року посвідченого приватним нотаріусом ЗМНО Кушніренко О.Г., зазначене нежитлове приміщення було передано ОСОБА_1 в іпотеку ВАТ «Бізнес Стандарт» правонаступником якого є АТ «ТАСКОМБАНК». Але, в ході примусового виконання вказаного виконавчого провадження, приватним виконавцем було встановлено, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, на теперішній час, ОСОБА_1 , право власності на вказане нежитлове приміщення в установленому законом порядку не зареєстровано, що унеможливлює звернення стягнення на вказане майно для подальшої передачі на реалізацію.
У судовому засіданні приватний виконавець прохав суд задовольнити подання.
Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали заяви, суд прийшов до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Частиною 10 ст. 440 ЦПК України передбачається, що питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Судом встановлено , щов провадженні приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котула А.М. перебуває виконавче провадження № 63974057 з примусового виконання дублікату судового наказу № 2н-1534/09 виданого 07.05.2019 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «АБ «Бізнес Стандарт» заборгованості за кредитом №КФ (05) 18-08 від 19.08.2008 року у розмірі 618 879, 80 грн., сплаченого судового збору у розмірі 850грн. та витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 43, 75 грн.
21.12.2020 приватним виконавцем Котулою А.М. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, копії якої, згідно з вимогами ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», направлено сторонам виконавчого провадження./а.с.15-16/.
21.12.2020 приватним виконавцем Котулою А.М. винесена постанова про арешт майна боржника, згідно якої накладено арешт на все майно боржника, про що дані внесені до відповідних Реєстрів. Також накладено арешт на кошти на рахунках боржника у банківських установах./а.с.19-22/.
22.12.2020 року з метою з'ясування майнового стану боржника, приватним виконавцем було направлено відповідний запит до Регіонального сервісного центру МВС в Запорізькій області, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Державної служби морського та річкового транспорту України, ГУ Держгеокадастру, ГУ Держпраці України, ГУ Держпродспожив служби України та Запорізького міжміського бюро технічної інвентаризації. Згідно отриманих відповідей, у боржника відсутнє будь-яке майно за рахунок якого було б можливо задовольнити вимоги стягувача у виконавчому провадженні./а.с.23/.
19.01.2022 року на адресу приватного виконавця надійшла заява від представника стягувача про звернення стягнення на майно, що належить боржнику. У вказаній заяві, представник АТ «Таскомбанк» посилається на те, що у боржника ОСОБА_1 на праві власності є нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення VIII літ. А-5, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі - продажу нежитлового приміщення від 19.08.2008 № 2741 посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кушніренко О.Г., боржником ОСОБА_1 , було придбано у ОСОБА_2 нежитлове приміщення VIII літ. А-5 загальною площею 43,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, відповідно до іпотечного договору №ЗФ(05)18-08 від 19.08.2008 року посвідченого приватним нотаріусом ЗМНО Кушніренко О.Г., зазначене нежитлове приміщення було передано ОСОБА_1 в іпотеку ВАТ «Бізнес Стандарт» правонаступником якого є АТ «ТАСКОМБАНК»./а.с.37-38/.
Відповідно до договору купівлі - продажу нежитлового приміщення від 19.08.2008 № 2741 посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кушніренко О.Г., дійсно ОСОБА_1 (ідентифікаційний код № НОМЕР_1 ), було придбано у ОСОБА_2 (ідентифікаційний код № НОМЕР_2 ) нежитлове приміщення VIII літ. А-5 загальною площею 43,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ./а.с.39-40/.
Відповідно до іпотечного договору №ЗФ(05)18-08 від 19.08.2008 року посвідченого приватним нотаріусом ЗМНО Кушніренко О.Г., зазначене нежитлове приміщення було передано ОСОБА_1 в іпотеку ВАТ «Бізнес Стандарт» правонаступником якого є АТ «ТАСКОМБАНК»./а.с.41-48/.
Судом встановлено, що ході примусового виконання вказаного виконавчого провадження, приватним виконавцем було встановлено, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, на теперішній час, ОСОБА_1 , право власності на вказане нежитлове приміщення в установленому законом порядку не зареєстровано, що унеможливлює звернення стягнення на вказане майно для подальшої передачі на реалізацію./а.с49-57/.
Таким чином, станом на сьогодні, вказане нерухоме майно зареєстроване за ОСОБА_2 .
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій реалізації права на доступ до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини першої, другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до частини першої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Згідно з частиною четвертої статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
За змістом статті 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника,право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Відповідно до частини третьої та четвертої статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна, виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірку, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстроване в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що нею чітко визначена умова, за якої суд вирішує питання звернення стягнення на нерухоме майно боржника, це відсутність державної реєстрації права власності за боржником в установленому законом порядку.
Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Питання про звернення стягнення на майно боржника, що не зареєстроване в установленому законом порядку, вирішується судом в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» та частиною десятою статті 440 ЦПК України та стосується тих випадків, коли боржник фактично володіє та користується таким нерухомим майном, але право власності на таке майно за ним не зареєстровано в установленому законом порядку.
Зазначене відповідає правовому висновку, наведеному в постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 947/22930/19 (провадження № 61-9215св20).
При розгляді справ указаної категорії необхідно враховувати, що однією з головних засад здійснення судочинства в Україні є обов'язковість судового рішення. Немає сенсу в правосудді, якщо рішення судів не виконуються, а невиконання судових рішень є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Ураховуючи вищевикладене, суд встановив, що боржник не має грошових коштів та іншого майна, на яке приватним виконавцем може бути звернуто стягнення з метою виконання рішення суду. Приватний виконавець обґрунтовано звернувся до суду з указаним поданням, оскільки відсутність державної реєстрації права власності за боржником ОСОБА_1 на нежитлове приміщення VIII літ. А-5 загальною площею 43,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 унеможливлює подальшу примусову реалізацію цього майна, а отже і виконання судового рішення.
Судом встановлено, що державним виконавцем вживалися визначені Законом України «Про виконавче провадження» заходи для виконання рішення суду, а саме: винесена постанова про арешт коштів боржника в банківських установах та постанова про арешт майна боржника. Кошти на рахунках боржника відсутні.
В силу положень частини п'ятої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» боржник не запропонував види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу з метою виконання судового рішення про стягнення боргу.
Також слід зазначити, що виконавчий лист Жовтневим районним судом м.Запоріжжя на виконання ухваленого рішення був виданий у 2019 році, а судове рішення щодо стягнення заборгованості з боржника на користь кредитора тривалий час не виконується.
Керуючись ст. 440,446 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження»,суд, -
Подання приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котули Артема Михайловича про вирішення питання про звернення стягнення на майно боржника , яке не зареєстроване у встановленому законом порядку - задовольнити .
Надати дозвіл приватному виконавцю виконавчого округу Запорізької області Котула А.М. щодо звернення стягнення на нежитлове приміщення VIII літ. А-5 загальною площею 43,3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний код № НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на підставі купівлі - продажу нежитлового приміщення від 19.08.2008 № 2741 посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кушніренко О.Г.
Копію даної ухвали направити сторонам.
Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або отримання її копії.
Повний текст ухвали складено 14 березня 2024 року.
Суддя: Н.В.Фісун