Справа № 308/1106/24
3/308/644/24
12 березня 2024 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Голяна О.В., за участі захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Микульці Н.І., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , працюючого в магазині «Фокстрот», за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Водій ОСОБА_1 , який 11.12.2023 о 02 год. 56 хв. в м. Ужгород по вул. Тлехаса, 91, керував транспортним засобом марки «КІА Сееd», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, о 03 год. 15 хв. 11.12.2023 відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Отже, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
До вказаних висновків суддя дійшов з наступних підстав.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Микульця Н.І. в судовому засіданні просила провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення та відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, посилаючись на обставини, викладені у письмових поясненнях, які долучено до матеріалів справи. Захисник зазначила, що як випливає з матеріалів даної справи, зокрема з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 034013 від 11.12.2023, підставою для проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння стали: запах алкоголю з порожнини рота, порушення з координації рухів, порушення мови. Зауважує, що тест на місці не було запропоновано пройти, а на відео «dj87j» на 03:02:30 хв. відеозапису поліцейські переконують, що ОСОБА_1 зобов'язаний пройти огляд, при цьому направлення до спеціалізованого медичного закладу не виписувалося поліцейськими патрульної поліції. На місці події (до моменту складення протоколу) інших ознак алкогольного сп'яніння оголошено не було. Таким чином, вважає, що зазначення інших ознак алкогольного сп'яніння у протоколі було безпідставним, зазначене є нічим іншим як формальним переписанням пункту 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відтак, працівник патрульної поліції допустив формалізм, його дії не були спрямовані на встановлення фактів реальної/об'єктивної дійсності. До того ж, як випливає з матеріалів справи, в тому числі з відеофіксації події, першопочатковою підставою для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння було нібито керування ОСОБА_1 транспортним засобом в темну пору доби без ввімкненого світла фар. Однак на відео «video_2023-12-13_12-53-53» на 02 хв. 56 с. видно, що світло фар на автомобілі, яким керував ОСОБА_1 , увімкнене. В наступному, працівником патрульної поліції було оголошено формальну підставу для проходження огляду - запах алкоголю з порожнини рота, і то після запитання: «чи ви пили?». Захисник наголошує, що в порушення вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівниками патрульної поліції йому не було у встановленому порядку запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я та не надано направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, форма якого затверджена Наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015. Захисник щодо доказів, доданих до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, вказує, що з матеріалів відеофіксації події слідує лише звук (відео відсутнє), з якого розрізняється голос працівника патрульної поліції, який розповідає, що є підозри на алкоголь, що відмовляється проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння, не оголошуючи ознаки алкогольного сп'яніння. Отже, як вважає захисник, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена належними і допустимими доказами. Виходячи з наведеного, обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, на думку захисника, не відображають всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, містять дані, що не відповідають дійсним обставинам справи, а також неправдиві відомості, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 повинно бути закрите відповідно до ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Звертає увагу, що як слідує з протоколу, ОСОБА_1 було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУАП, проте не зазначено, який саме склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено цією статтею КУпАП, виявлено в його діях. При цьому рапорт до матеріалів справи надано не було. Зазначені обставини, на думку захисника, свідчать про те, що протокол у даній справі є неналежним та недопустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Інших доказів, які б доводили вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, матеріали справи не містять. Вказує, що у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв ОСОБА_1 у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння, що також підтверджується відеозаписом з матеріалами правопорушення. Таким чином, за твердженням захисника, працівник поліції, грубо порушуючи вимоги чинного законодавства, що регулюють питання проходження огляду на стан сп'яніння та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення в даних випадках, не маючи жодних на те підстав, вчинив спробу притягти ОСОБА_1 до відповідальності за правопорушення, якого той (завідомо для працівника поліції) не вчиняв. Захисник зазначає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена належними і допустимими доказами.
Розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, суд відповідно до положень ст. 1 КУпАП здійснює охорону прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
При цьому відповідно ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За нормативним визначенням ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність за цією нормою настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2 п. 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3 розділу I Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом
При цьому відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд в закладі охорони здоров'я для визначення стану сп'яніння.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 034013 від 11.12.2023, 11.12.2023 о 02:56 год. ОСОБА_1 в м. Ужгороді по вул. Тлехаса, 91, керував транспортним засобом марки «КІА Сееd», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, о 03:15 год. 11.12.2023 відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При цьому вказані в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються підтверджується відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 № 100, що був досліджений у судовому засіданні.
Так, з наведеного відеозапису з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників патрульної поліції (video_2023-12-13_12-53-53) вбачається, що працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан сп'яніння в установленому законом порядку.
Суддя погоджується з доводами захисника, що працівниками поліції не було складено письмове направлення водія на огляд до медичного закладу, що є порушенням вимог Інструкції. Проте, на думку судді, це порушення не може бути підставою для визнання процедури проходження огляду на стан сп'яніння такою, яка є підставою для закриття провадження. Бо надані матеріали справи у повному обсязі підтверджують факт пропонування працівниками поліції пройти саме огляд в медичному закладі, що за своїм змістом є направленням, а також підтверджено таку відмову ОСОБА_1 від проходження огляду.
11.12.2023 о 03:02:20 та 03:15:01 ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння. Саме таку відмову суд і оцінює як умисні, цілеспрямовані дії на ухилення від проходження медичного огляду, і які не пов'язані з іншими обставинами.
Даючи оцінку вказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суддя вважає, що в діях водія ОСОБА_1 наявні порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.5 ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, КУпАП.
Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103.
Суддя зазначає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, настали в момент його відмови від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан сп'яніння.
На підставі викладеного, суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується зібраними доказами, які, на переконання судді, є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.
При цьому суддя відкидає доводи сторони захисту стосовно відсутності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, так як з дослідженого відеозапису вбачається, що у працівників поліції були підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває в стані сп'янінні, тобто має певні ознаки.
Доводи захисника щодо безпідставного зупинення керованого ОСОБА_1 транспортного засобу не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, так як в матеріалах справи наявна постанова № 1103589 від 11.12.2023, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП за те, що він 11.12.2023 о 02:56 в м. Ужгороді по вул. Тлехаса, 91, керував транспортним засобом марки «КІА Сееd», номерний знак НОМЕР_1 , без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, чим порушив п. 19.1.а Правил дорожнього руху. Відомості про те, що ця постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП ним оскаржувалася та скасована, в матеріалах справи відсутні.
Також суддя відкидає доводи захисника стосовно незалучення двох свідків при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, так як ч.2 ст. 266 КУпАП передбачає, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. На думку суду, словосполучення в законі «Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння….» охоплює повністю процедуру проведення огляду на стан сп'яніння, тобто як фіксацію огляду так і фіксацію процедури відмови водія від огляду. Тож, працівникам поліції дозволяється проводити огляд на стан сп'яніння без свідків. При цьому, доказами має бути відеофіксація огляду. Обов'язок присутності свідків виникає лише у разі, якщо працівник поліції не має відеореєстратора чи іншого технічного засобу відеозапису.
Обставин, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддею не встановлено.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи вищезазначене, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суспільну небезпеку вчиненого, відсутність обставин, що пом'якшують/обтяжують відповідальність, з метою виховання в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень, суддя приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 9, 24, 27, 33, 40-1, 130, 221, 245, 251, 252, 256, 265- 1, 268, 276, 277, 283, 284, 285, 289 КУпАП, суддя, -
Громадянина України ОСОБА_1 визнати винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. (сімнадцять тисяч гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений ОСОБА_1 , не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду в десятиденний строк з дня її проголошення.
Суддя О.В. ГОЛЯНА