Справа № 308/1028/24
11 березня 2024 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської областів складі:
головуючого судді Дегтяренко К.С.
з участю секретаря судових засідань Чейпеш В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ужгород матеріали адміністративного позову адвоката Петрика Віталія Васильовича який діє в інтересах ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС України про скасування постанови по справі про порушення митних правил, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці ДФС України про скасування постанови по справі про порушення митних правил.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 27.12.2023 року заступником начальника Закарпатської митниці Державної митної служби України (далі - Відповідач) Костюк Олександром Анатолійовичем винесено Постанову у справі про порушення митних правил №1249/30500/23 щодо її притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 471 МК України.
Так, 18.11.2023 року о 18 год. 16 хв. в зону митного контролю на ділянку «В'їзд в Україну» по пішохідній смузі руху митного поста «Вилок» Закарпатської митниці, в якості пішохода зайшла громадянка України ОСОБА_2 , яка поверталася з Угорщини в Україну. В ході митного контролю речей Позивача, окрім особистих речей пред'явлених до митного контролю, були виявлені товари іноземного виробництва, а саме: електронні сигарети іноземного виробництва, нові, без маркування, у картонних коробках, у кількості 540 штук.
Загальна вартість виявленого товару згідно з висновком експерта Закарпатського відділу експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби №142000-3800-0318 від 13.12.2023 року становить 240192,00 грн., що за курсом НБУ станом на 18.11.2023 року складає 6110,92 євро.
Таким чином, на думку Відповідача виявлені вищевказані електронні сигарети такою вартістю, підлягають письмовому декларуванню у порядку, встановленому для громадян і є об'єктом оподаткування митними платежами, а тому останній вважає, що дії Позивача підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 471 МК України.
Позивач вважає вищезазначену постанову протиправною, провадження у справі неповним, розгляд необ'єктивним, висновки викладені у постанові такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, з огляду на наступне. При розгляді справи та при вирішенні питання про притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил зазначена посадова особа митниці не з'ясувала всіх обставин справи, не переконалась у відсутності обставин, які виключають провадження у справі та чи підлягає позивач притягненню до адміністративної відповідальності. В тому числі, Відповідачем не було надано можливості Позивачу переконатися у об'єктивності та повноті проведеної експертизи вартості товару, що безпосередньо впливає на розмір адміністративного стягнення.
Також, Відповідачем належним чином не повідомлялось про розгляд справи про порушення митних правил, що призвело до неправильного застосування митного законодавства, адже відповідач не з'ясував та не довів обставин, які б свідчили про те, що в діях позивача є ознаки правопорушення, передбаченого ч.2 ст.471 МК України, та не надав можливості Позивачу надати свої пояснення та заперечення щодо обставин адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного просить суд скасувати постанову Закарпатської митниці Державної митної служби у справі про порушення митних правил № 1249/30500/23 від 27.12.2023 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченої ч.2 ст.471 МК України, провадження у справі закрити.
14.02.2024 року від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, згідно якого вказує, що постанова від 27.12.2023 року в справі про порушення митних правил № 1249/30500/23 є обґрунтованою та такою, що винесена із дотриманням норм адміністративного та митного законодавства, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_1 до Закарпатської митниці у повному обсязі.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явились, причини неявки не повідомив, проте представник позивача подав заяву про проведення засідання у їх відсутності.
Представник відповідача в судове засдінання не з'явився, подав заяву про проведення засідання у його відсутності.
Відповідно до ч.1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Сторони належним чином повідомленні про день, час та місце розгляду справи, скористались своїм правом на подання заяв про проведення судового засдіання у їх відсутності, а тому, суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання у відсутності належно повідомленого позивача, за наявними матеріалами справи.
Судом встановлено такі фактичні обставини справи.
Спірною постановою заступника начальника начальника Закарпатської митниці Костюк О.А. у справі про порушення митних правил №1249/30500/23 від 27.12.2023 року позивача ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.2 ст.471 МК України та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 30 відсотків вартості товарів, на суму 72 057 (імдесят дві тисячі п'ятдесят сім) гривень.
Цю постанову винесено за результатами розгляду протоколу про порушення митних правил №1249/30500/23 від 18.11.2023 року відносно ОСОБА_1 та матеріалів справи про порушення митних правил за ознаками вчиненого ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч.2 ст. 471 МК України .
Зміст вказаних вище протоколу від 18.11.2023, постанови від 27.12.2023 та матеріалів справи про порушення митних правил відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст. 471 МК України, містить наступну інформацію.
18.11.2023 року о 18 год. 16 хв. в зону митного контролю на ділянку «В'їзд в Україну» по пішохідній смузі руху митного поста «Вилок» Закарпатської митниці, в якості пішохода зайшла громадянка України ОСОБА_2 , яка поверталася з Угорщини в Україну.
Формою проходження митного контролю гр. України ОСОБА_1 обрала порядок проходження митного контролю по каналу “зелений коридор”.
При проведенні усного опитування громадянка України ОСОБА_1 заявила, що переміщує лише особисті речі.
В ході митного контролю речей громадянки ОСОБА_1 , окрім особистих речей пред'явлених до митного контролю, були виявлені товари іноземного виробництва, а саме: електронні сигарети іноземного виробництва, нові, без маркування, у картонних коробках, у кількості 540 штук.
Виявлений товар знаходився серед особистих речей в поліетиленових чорних кульках громадянки. Доступ до виявленого нічим не утруднювався та став можливим після огляду кульків.
Відповідно до наданого пояснення громадянки України ОСОБА_1 , вказаний товар визнала своєю власністю, вона взяла його на території Угорщини у с. Тисобеч, у контейнері для сміття, переміщувала для себе, а можливо і для продажу.
Документів, які б підтверджували вартість товару громадянка ОСОБА_1 не надала.
Загальна вартість виявленого товару згідно, зі висновком експерта Закарпатського відділу експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби № 142000-3800-0318 від 13.12.2023 року становить 240192,00 грн., що за курсом НБУ станом на 18.11.2023 року складає 6110,92 євро.
Митний орган встановив, що, виявлені вищевказані електронні сигарети такою вартістю, підлягають письмовому декларуванню у порядку, встановленому для громадян і є об'єктом оподаткування митними платежами. Враховуючи, що громадянка України ОСОБА_4 не задекларувала переміщувані нею електронні сигарети іноземного виробництва у кількості та вартості, що підлягають письмовому декларуванню у порядку, встановленому для громадян і є об'єктами оподаткування митними платежами, тобто вчинила порушення митних правил, передбаченого частиною 2 статті 471 Митного кодексу України, відносно неї складено протокол про порушення митних правил № 1249/30500/23.
Таким чином відповідач дійшов висновку, що гр. ОСОБА_1 вчинила недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, згідно ст.471 ч.2 МК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.
Частиною 1 ст.458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
Статтею 487 МК України встановлено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно ст.9, ст.10 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ч.1 ст.489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналогічні за змістом норми містяться в ст.280 КУпАП.
Із змісту ст.251 КУпАП, ст.495 МК України вбачається, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 1 ст.531 МК України, встановлено, що підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.
Згідно ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку, зокрема, відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення (порушення митних правил) та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними і допустимими доказами, а також об'єктивного та повного встановлення усіх фактичних обставин справи, які мають суттєве значення для правильного прийняття рішення.
Частиною 4 ст.374 МК України визначено, що товари (крім підакцизних), що ввозяться громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість та/або загальна вага яких перевищують обмеження, встановлені частиною першою цієї статті, але загальна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів.
Відповідно до ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до ч.8 ст.264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Нормами ст. 266 МК України визначено, що декларант зобов'язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, застановленого цим Кодексом; 2) на вимогу митного органу пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення.
У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.
Частиною 2 ст. 471 МК України передбачено відповідальність за недекларування товарів (крім зазначених у частинах першій та/або третій цієї статті), що переміщуються через митний кордон України громадянами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі 30 відсотків вартості цих товарів.
Загальна вартість виявленого товару згідно з висновком експерта Закарпатського відділу експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби № 142000-3800-0318 від 13.12.2023 року становить 240192,00 грн., що за курсом НБУ станом на 18.11.2023 року складає 6110,92 євро.
Відповідно до ч.2, ч.3 ст.357 МК України дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених митним органом. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами.
Статтею 502 МК України передбачено, що експерт призначається посадовою особою митного органу, в провадженні якої перебуває справа про порушення митних правил, у разі потреби в спеціальних знаннях.
Експертом може бути особа, яка має необхідні знання для надання відповідного висновку.
Статтею 515 МК України передбачено, що експертиза призначається, якщо для з'ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо.
Експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. Особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що визначеним правом ОСОБА_1 не скористалася, незалежну експертизу не проводила, як і не заявляла клопотання про проведення такої експертизи за ухвалою суду.
Пунктом 3 Положення про СЛЕД Держмитслужби, затвердженого наказом Держмитслужби від 23.10.2019р. № 18, у редакції наказу від 12.11.2019 № 29 (зі змінами), на СЛЕД Держмитслужби покладено завдання з проведення досліджень та здійснення експертної діяльності у митній сфері, а також здійснення відповідно до законодавства попередньої оцінки майна, вилученого, конфіскованого за порушення митного законодавства.
Отже, повноваження СЛЕД Держмитслужби на проведення експертизи в справах про порушення митних правил, в тому числі проведення товарознавчої експертизи із визначенням вартості вилученого майна, що є предметом правопорушення, закріплено Положенням про СЛЕД Держмитслужби, що відповідає вимогам МК України, з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001р. № 2658-ІІІ.
Нормативне врегулювання форми висновку, складеного експертами СЛЕД Держмитслужби за результатами експертизи предметів правопорушення з метою визначення їх вартості, визначено підзаконним нормативно-правовим актом головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію єдиної державної митної політики, а саме наказом Міністерства фінансів України від 02.12.2016р. № 1058, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 26.12.2016 за №1693/29823.
Згідно п. 4 розділу III «Формування документації для проведення досліджень (аналізів, експертиз)» Порядку взаємодії структурних підрозділів та територіальних органів Державної фіскальної служби України із Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень ДФС під час проведення досліджень (аналізів, експертиз) затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.12.2016р. № 105, посадовою особою митниці призначено експертизу та в постанові значені завдання для дослідження (аналізу, експертизи) які відповідали меті призначення експертизи та не виходили за межі компетенції та спеціальних знань експерта, оскільки передбачали лише визначення вартості предметів правопорушення.
Крім вищезазначених нормативно-правових актів, розпорядчими документами
Зважаючи на вищевикладені обставини, суд вважає, що висновок експерта СЛЕД Держмитслужби від 13 грудня 2023 року №142000-3800-0317 проведений уповноваженим органом, відповідає вимогам закону, є належним та допустимим доказом, що не спростував позивач.
Інших належних та допустимих доказів, щодо вартості товару позиівач не надала.
Стосовно посилань позивача про неналежне повідомлення про розгляд справи про порушення митник правил, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, ст. 498 Митного кодексу України визначено, що особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ст. 526 Митного кодексу України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.
Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.
Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Із матеріалів справи встановлено, що у протоколі про порушеннях митних правил, який підписано та отримано позивачем, зазначено, що розгляд справи буде проводитися 27.12.2023 о 10:00 год..
Крім того, 18.11.2023 року ОСОБА_1 подала до Закарпатської митниці заяву про розгляд справи про порушення митних правил №1249/30500/23, яка відбудеться 27.12.2023 о 10:00 год., у її відсутності.
Зазначене спростовує доводи позивача, що вона не була повідомлена про розгляд справи про порушення митних правил.
Суд вважає за необхідне зазначити про те, що передбачені ст. 498 МК України процесуальні права визначені законодавцем для того, щоб їх дотримуватись і ними користуватись, а не зловживати ними.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідач при розгляді та прийнятті оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України, а тому у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 слід відмовити.
Щодо клопотання про поновлення строку на оскарження постанови.
Так, відповідно до частини другоїстатті 286 КАС Українипозовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів із дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Вказану постанову про порушення митних правил було направлено ОСОБА_1 . Згідно наявних в матеріалах справи доказів, її отримано засобами поштового зв'язку 04.01.2024.
Відповідно до ч. ч.1, 3 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно доч.ч.1,2ст.123КУС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ч.4 ст. 529 МК України, скарга (адміністративний позов) на постанову митного органу у справі про порушення митних правил подається у строк, встановленийКодексом України про адміністративні правопорушення. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов), може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або судом.
Згідно зі ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
З огляду на вказане, суд вважає поважними причини пропуску строку на оскарження постанови поважними, та за можливе задовольнити клопотання позивача про їх поновлення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 2, 6, 72-77, 241, 243, 244, 245, 246, 250, 271, 286 КАС України, суд,-
ухвалив:
Поновити ОСОБА_5 процесуальний строк на звернення до суду з адміністративним позовом.
У задоволенні адміністративного позову адвоката Петрика Віталія Васильовича який діє в інтересах ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС України про скасування постанови по справі про порушення митних правил відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Закарпатська митниця ДМС України: м. Ужгород, вул. Собранецька, 20, код ЄДРПОУ 43337207.
Суддя Дегтяренко К.С.