Справа № 752/16309/19
Провадження № 6/761/275/2024
28 лютого 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Харечко О.В.
за участі:
представника заявника: Павликівського В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва заяву Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі №752/16309/19 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» про зобов'язання вчинити дії,
У серпні 2023р. заявник звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі 761/19032/19 від 08 вересня 2020р.
Заява обґрунтована тим, що постановою Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 16 вересня 2020р. відкрито виконавче провадження №63048044 на підставі виконавчого листа №752/16309/19, виданого Шевченківським районним судом м. Києва від 08 вересня 2020р., про зобов?язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український професійний Банк» внести зміни до акцептованих вимог кредиторів ПАТ «УПБ», включивши до нього грошові вимоги ОСОБА_1 за договором банківського вкладу.
Заявник зазначає, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з 27 серпня 2020р. здійснює заходи щодо виведення неплатоспроможного банку ПАТ «УПБ» з ринку виключно в порядку, визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Вказаним Законом регламентований чіткий порядок звернення кредиторів із вимогами про забезпечення відшкодування коштів за вкладами, зокрема щодо включення їх до реєстру кредиторів, а саме встановлено тридцятиденний строк, протягом якого кредитори можуть подати вимоги до банку, а будь-які вимоги, які надійшли після закінчення цього строку вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами. Крім того, в обґрунтування вимог заяви зазначено, що, у відповідності до спеціального закону, виконавчою дирекцією ФГВФО 23 липня 2020р. затверджено ліквідаційний баланс та Звіт про виконання ліквідаційної процедури ПАТ «УПБ», таким чином, вимоги до банку на дату складення ліквідаційного балансу, вважаються погашеними, а тому обов'язок боржника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український професійний Банк» щодо виконання вказаного рішення відсутній.
В судовому засіданні представник заявника заяву підтримав та просив задовольнити, решта учасників справи в судове засідання не з'явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, поважності причин неявки не повідомили.
Суд вважає за можливе розглянути заяву у відсутність сторін, враховуючи положення ч. 3 ст. 432 ЦПК України.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 грудня 2019р. позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» про зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк», включивши до нього грошові вимоги ОСОБА_1 , за договором банківського вкладу.
Постановою Київського апеляційного суду від 08 липня 2020р. рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 липня 2020р. залишено без змін.
Судом встановлено, що 08 вересня 2020р. Шевченківським районним судом м. Києва видано виконавчий лист №752/16309/19 з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду від 12 грудня 2019р., який перебуває на примусовому виконанні в Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), виконавче провадження № 63048044, стан виконавчого провадження - відкрито.
Як на підставу визнання вказаного виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню заявник посилався на те, що Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачено вносити зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» за виконавчим листом №752/16309/19, виданим Шевченківським районним судом м. Києва, оскільки це суперечить визначеному спеціальним законом порядку.
Відповідно до ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.
Як вказано у постанові Верховного Суду від 16 січня 2018р. у справі № 61-1592св17, наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Як випливає із змісту узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015р., наведені в статті 432 ЦПК України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов'язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Обов'язковість виконання судових рішень закріплена також у конвенцією "Про захист прав та свобод людини", яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 17.07.1997 року. Отже, її положення є обов'язковими для виконання Україною.
Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України.
Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили повинно бути виконано, а інші обставини щодо його невиконання суперечать основним принципам права і до уваги судом не приймаються. У протилежному випадку буде мати місце порушення принципу юридичної визначеності, що є одним із базових складових принципу верховенства права, визнаного Україною як на рівні Конституції, так і шляхом ратифікації Європейської Конвенції з прав людини. Судове рішення, яке підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Суд враховує також позицію Європейського суду з прав людини, згідно якої право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції (справа Юрій Миколайович Іванов проти України).
З огляду на викладене, враховуючи те, обов'язок боржника Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» за виконавчим листом №752/16309/19 не припинився, виконання боржником рішення суду від 12 грудня 2019р. судом не встановлено, а вищевикладені доводи заявника та обставини, викладені в поданій заяві, які фактично ґрунтуються на незгоді з прийнятим у даній справі рішенням - не можуть бути підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, що виданий на виконання рішення суду, що набуло законної сили.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність правових для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відтак у задоволенні даної заяви необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 12-14, 18, 19, 76-81, 89, 128, 211, 247, 259-261, 268, 352-355, 432 ЦПК України; ст. ст. 8, 55, 129 Конституції України, суд, -
Заяву Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по цивільній справі №752/16309/19 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» про зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Повний текст ухвали суду складено 04 березня 2024р.
Суддя: