Справа №760/1643/20 2/760/1169/24
13 березня 2024 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Усатової І.А.
при секретарі Омелько Г.Т.
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, спричиненої залиттям квартири,
У січня 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись в суд з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, спричиненої залиттям квартири.
Свої вимоги мотивують тим, що вони є співвласниками квартири АДРЕСА_1 .
Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 , що розташована безпосередньо над квартирою позивачів.
19 вересня 2019 року сталося залиття квартири позивачів, що підтверджується актом комісії Будинкоуправління №1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України від 25 вересня 2019 року.
Згідно з цим актом причиною залиття квартири стало те, що під мийкою на кухні у квартирі №12 лопнула колба фільтру тонкого очищення холодної води.
Внаслідок залиття відбулось пошкодження квартири позивачів.
Розмір матеріального збитку, завданого їм залиттям становить 18 839 грн., що підтверджується Висновком експерта №23/10-2019 від 23 жовтня 2019 року, складеним судовим експертом ТОВ «Судово-експертний альянс» Тітенко І.О. За проведення експертизи було сплачено 4500 гривень.
Позивачі просять стягнути на їх користь з відповідача 18 839 грн. на відшкодування майнової шкоди; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 4500 грн. витрат на проведення експертизи, 10 000 грн. витрат на правничу допомогу, 840,80 грн. судового збору.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 20 січня 2020 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками з пропозицією надати відзив на позов.
06.10.2020 до суду надійшла заява відповідача, в якій зазначає, що його жодного разу не запросили на експертизу з приводу затоплення, експертиза була проведена лише через кілька днів після підтоплення, квартира позивачів знаходиться в жахливому стані і потребує ремонту впродовж останніх 20 років, сліди затоплень були присутні у приміщення ще до 2016 року.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на житло від 17.09.1997 № 7953 , виданого Квартирно-експлуатаційним відділом м.Києва МО України на підставі розпорядження від 17.09.1997 №374 (а.с. 9). Квартира належить позивачам на праві спільної власності в рівних долях.
Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 17 серпня 2016 року №7630, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Ковальчуком С.П., що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №194516977 від 23.12.2019 (а.с. 32-33).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичної особи, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Слід зазначити, що п. 2.3.6. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №?76 визначено, що у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт. Примірник акту міститься в додатку 4 до цих Правил.
Так, згідно з вимогами вказаних Правил факт залиття та його наслідки фіксуються актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації, яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
В акті мають бути зазначені такі відомості: 1) дата складання акта (число, місяць, рік); 2) прізвища, ініціали та посади членів комісії; 3) дата настання залиття; 4) адреса квартири; 5) опис того, що трапилося (що залито, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено); 6) чітко зазначені причини залиття; 7) висновки і рекомендації комісії про те, що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду та ін.; 8) підписи членів комісії та тих хто ознайомлений з актом.
Надані позивачем копії актів відповідають вимога чинного законодавства.
Статтею 322 ЦК України визначено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 року потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна та робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювана шкоди.
20 вересня 2019 року відбулось залиття квартири позивача, що підтверджується актом комісії Будинкоуправління №1 Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України від 25 вересня 2019 року. (а.с.11)
З акту вбачається, що причиною залиття квартири АДРЕСА_1 є лопнута колба фільтру тонкого очищення холодної води під мийкою на кухні у вище розташованій квартирі №12 .
Внаслідок залиття водою в квартирі №8 пошкоджено:
- холл: на стелі (шпалери + пофарбування) жовті плями S 3,0 м.кв., намокли і місцями відстали шпалери на стінах S - 3,0 м.кв.; на момент обстеження у холі відсутнє світло;
- туалет: жовті плями на стелі (намокли шпалери) S - 1.0 м.кв.,
- кухня: замокла стеля (водосмульсійне пофарбування), плями S - 1,5 м.кв., жовті плями на стінах (шпалери) - 2,0 м.кв.;
- кімната: намок килим на підлозі.
Таким чином, встановлено, що залиття квартири позивачів відбулося з вини відповідача, який в силу закону має нести майнову відповідальність за заподіяну шкоду.
На підтвердження своїх доводів щодо розміру завданої майнової шкоди, позивачі надали суду Висновок експерта №23/10-2019 від 23.10.2019 за результатами будівельно-технічної експертизи. (а.с.20-32)
З наданого суду висновку експерта вбачається, що вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень, які утворились внаслідок залиття приміщень квартири АДРЕСА_1 , станом на час проведення дослідження складає 18 839 грн.
Відповідач не надав суду будь-яких доказів на спростування своєї вини в залитті та на спростування визначеного розміру завданої шкоди. Клопотання про проведення судової експертизи відповідач не заявляв.
За таких обставин, при визначенні розміру завданої шкоди, суд вважає за можливе покласти в основу рішення наданий позивачами висновок.
Положеннями ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність достатніх доказів, що свідчать про неправомірні дії відповідача щодо утримання належного йому майна та, як наслідок залиття квартири позивачів, а також спричинення позивачам матеріальної шкоди.
За таких обставин, є обґрунтованими вимоги позивачів про стягнення з відповідача 18 839 грн. майнової шкоди.
З огляду на те, що квартира належить позивачам на праві спільної власності в рівних частках, стягненню з відповідача на їх користь підлягають стягненню однакові суми по 6 279,66 грн.
Окрім того, позивачем ОСОБА_1 було понесено витрати на проведення будівельно-технічної експертизи у розмірі 4500 грн., що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 23.10.2019, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Судово-експертний Альянс», квитанцією №0.0.1488165318.1 від 09.10.2019 на суму 4500 грн.
Зазначені витрати позивач поніс в зв'язку зі зверненням до суду за захистом порушеного права.
Відтак, стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає 4500 грн. на відшкодування вартості проведення експертизи.
Позивачі також просять суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн., на що суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), акт виконаних робіт (детальний опис робіт, наданих послуг).
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату цих послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 зроблено правовий висновок про те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунки таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду письмові докази, а саме:
-договір про надання правової допомоги від 20.10.2019, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Єрмаком О.В., згідно п.10.1 якого, сторони погодили розмір гонорару, за надання послуг визначених в п. 2.1. Договору, який становить суму у розмірі 10 000 грн. та який клієнт сплачує адвокату в порядку встановленому даним договором. До розміру гонорару входять наступні послуги (консультація з питань можливості подання позовної заяви про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини з матір'ю, збір та підготовка документів для подання до суду, складання та подання до суду позовної заяви про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини з матір'ю, складання та подання до суду всіх необхідних процесуальних документів (заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань) під час розгляду справи у суді, представлення інтересів клієнта у судових засіданнях у суді першої інстанції під час розгляду справи.
-квитанцію до прибуткового касового ордера №1 від 20.10.2019 на суму 10 000 грн.
Однак, суд звертає увагу, що відповідно до договору про надання правової допомоги, адвокатом надавались послуги щодо справи про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини, що є відмінним від предмету розгляду даної справи.
Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у даний справі, до матеріалів справи не додано.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу не підлягають відшкодуванню.
З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст.141 ЦПК України, стягненню з відповідача підлягають судові витрати, що були понесені позивачем ОСОБА_1 при зверненні до суду та становлять суму судового збору в розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст. 23, частинами 1, 2 ст. 1166 ЦК України, статтями 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 137, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_6 ) матеріальну шкоду в розмірі 6 279,66 грн., 4500,00 грн. вартості проведення експертного дослідження, 840,80 грн. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_6 ) матеріальну шкоду в розмірі 6 279,66 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_6 ) матеріальну шкоду в розмірі 6 279,66 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Усатова І.А.