Провадження №1-кс/760/459/19
Справа №760/32571/18
УхВАЛА
18 квітня 2019 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, -
До провадження слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Заявники зазначають, що 03.12.2018 вони звернулись до Національного антикорупційного бюро України із заявою про злочин, який полягає у створенні міністром юстиції України розгалуженої корупційної системи з числа працівників, керованих ним підрозділів, з метою незаконного заволодіння нерухомим майном громадян України похилого віку.
Однак, в порушення ст. 214 КПК України, станом на день подачі скарги відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань не були внесені за заявою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
У зв'язку з чим, просить визнати протиправною бездіяльність уповноважених осіб НАБУ щодо розгляду заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_4 поданої 03.12.2018 та зобов'язати уповноважених осіб НАБУ внести в Єдиний реєстр досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення Міністром юстиції України, викладені в заяві ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 03.12.2018.
Особи, які подали скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, про розгляд скарги повідомлялися належним чином.
Представник НАБУ в судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином, подав до суду письмові заперечення в яких зазначив, що у заяві від 03.12.2018 не було наведено об'єктивних даних та конкретних фактів, що можуть свідчити про вчинення, зазначеними заявниками у заяві, посадовими особами кримінального корупційного правопорушення, здійснення досудового розслідування якого віднесено до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України про що листом від 07.12.2018 №111-225/45455 повідомлено заявників. В зв'язку з чим, на час розгляду заяви були відсутніми правові підстави для внесення відомостей до ЄРДР. Просив розглянути справу без участі представника НАБУ.
У відповідності до ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглядати скаргу без представника НАБУ, оскільки це не є перешкодою для розгляду скарги.
Таким чином, дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи слідчий суддя приходить до наступного висновку.
За змістом ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Як вбачається з матеріалів скарги, 03.12.2018 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 подали до Національного антикорупційного бюро України заяву про вчинення кримінальних правопорушень щодо можливих протиправних дій Міністра юстиції України із залученням окремих суддів Львівської області, службових осіб Франківського ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області, нотаріусів та відповідальних працівників банківських установ із правовою кваліфікацією, визначеною ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 364 КК України.
Положення ч. 1 ст. 214 КПК України зобов'язують слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24-х годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування тільки заяву або повідомлення, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші.
Також, згідно Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України №139 від 06.04.2016 року, до Реєстру підлягають внесенню відомості, які характеризують кримінальне правопорушення, тобто, при внесенні до Реєстру фабули кримінального правопорушення в обов'язковому порядку відображається дата, час, адреса, місце, спосіб, знаряддя, засоби та інші особливості вчинення кримінального правопорушення, розмір збитків, прізвище фізичної особи (осіб) або дані про юридичну особу (осіб), які є потерпілими, дані про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, інші необхідні відомості.
Отже, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України. Злочином є передбачене КК України суспільно-небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Склад злочину - це сукупність юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин, передбачений кримінальним законом. Об'єктивними ознаками складу злочину є об'єкт і об'єктивна сторона, суб'єктивними - суб'єкт і суб'єктивна сторона.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме заявою про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення), яка вказує на ознаки якого-небудь кримінального правопорушення, передбаченого Кримінальним кодексом України. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Зі змісту ст. 214 КПК України вбачається, що повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий (детектив), прокурор.
Проте, заявниками у заяві від 03.12.2018 р. не було викладено конкретних обставин (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину) та фактів, що можуть свідчити про вчинення Міністром юстиції України кримінальних корупційних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 364 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем; зловживання владою або службовим становищем), які віднесено до підслідності детективів НАБУ з урахуванням вимог ст. 216 КПК України, а тому відсутні підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Окрім цього, листом НАБУ від 07.12.2018 № 111-225-45455 повідомлено заявників про те, що дану заяву скеровано для розгляду в межах компетенції до Державного бюро розслідувань та Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України, слідчий суддя при розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може постановити ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
Зважаючи на викладене та оскільки заявники в судове засідання не з'явилися, скаргу не підтримали, додаткових доказів не надали, слідчий суддя приходить до висновку, що в задоволенні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 214, 303, 304, 307, 309, 369-372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1