СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/18882/23
пр. № 1-кп/759/636/24
06 березня 2024 року м.Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
номер кримінального провадження 12023100080003766, внесеного 26 вересня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вишково Хустського району Закарпатської області, громадянина України, освіта незакінчена вища, офіційно не працює, одружений, має мати, яка є особою похилого віку, пільг не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,
У період часу з червня 2016 року та до 26.03.2023 (більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено), у ОСОБА_3 виник умисел на самовільне будівництво нежитлових споруд - будівлі за ознаками гаражного комплексу із 6 (шести) боксів, загальною площею 0,0227 га на самовільно зайнятій земельній ділянці кварталу 51 виділу 2 Святошинського лісництва, що включена до територій та об'єктів природно-заповідного фонду - Національного природного парку «Голосіївський» та перебуває під охороною та у постійному користуванні комунального підприємства «Святошинське лісопаркове господарство» розташована поблизу вулиці Олевська, 3 у місті Києві, координати 50.28.56."N 30.20.36.0"E, та є особливо цінною землею.
Так, ОСОБА_3 незаконно, порушуючи встановлений порядок набуття права власності, користування землею, реалізуючи умисел на зайняття земельної ділянки лісогосподарського призначення, що відноситься до земель природно-заповідного фонду, у період часу з червня 2016 року та до 26.03.2023 (точного часу органом досудового розслідування не встановлено), встановивши, що на земельній ділянці кварталу 51 виділу 2 Святошинського лісництва, відсутні будь-які забудови, нерухомість, інші об'єкти загального користування, визначив для себе зазначену земельну ділянку як предмет свого злочинного посягання.
Продовжуючи реалізацію вищевказаного прямого умислу, ОСОБА_3 діючи всупереч вимогам ст. ст. 43-46-1, 113, 116, 118, 123, 124, 125, 126 Земельного кодексу України, які регламентують набуття і реалізацію права на землю, а також у порушення ст.1 Закону України «Про державний контроль за використання та охороною земель», достовірно знаючи, що рішенням Київської міської ради чи інших компетентних органів будь-яка частка вищевказаної земельної ділянки кварталу 51 виділу 2 Святошинського лісництва в орендну чи будь яке інше законне користування, володіння чи розпорядження не передавалась, без належного оформлення права власності, права користування чи оренди землі та їх державної реєстрації, маючи мету у подальшому незаконного використання вказаної земельної ділянки шляхом експлуатації самовільно збудованого нежитлового приміщення господарського призначення, з метою реалізації свого вищезазначеного злочинного наміру, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не маючи будь-яких законних підстав самовільно зайняв земельну ділянку площею 58.8 кв. м. (0.0227 га) в межах земельної ділянки кварталу 51 виділу 2 Святошинського лісництва, що включений до територій та об'єктів природно-заповідного фонду - Національного природного парку «Голосіївський» та перебуває під охороною та у постійному користуванні комунального підприємства «Святошинське лісопаркове господарство» розташована поблизу вулиці Олевська, 3 у місті Києві, координати 50.28.56."N 30.20.36.0"E та є особливо цінною землею.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 у невстановлений досудовим розслідуванням місці та час, але не пізніше ніж червень 2016 року та до 26.03.2023, без відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи, у порушення ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13.04.2011, що передбачають загальний порядок видачі органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт, без отримання вказаного дозволу відповідного органу, розпочав будівництво на вказаній земельній ділянці, з залученням осіб, які не були обізнані в його злочинних намірах, нерухомий нежитловий об'єкт будівлі за ознаками гаражного комплексу із 6 (шести) боксів, загальною площею 0,0227 га.
Внаслідок самовільного зайняття частини земельної ділянки в межах кварталу №51 виділ 2 Святошинського лісництва, що включена до територій НПП «Голосіївський» та перебуває під охороною та у постійному користуванні КП «Святошинське ЛПГ», шляхом розміщення недобудованого нерухомого об'єкту - будівлі за ознаками гаражного комплексу із 6 (шести) боксів, загальною площею 0,0227 га завдано матеріальної шкоди у розмірі 163 119, 60 грн.(сто шістдесят три тисячі сто дев'ятнадцять гривень шістдесят копійок).
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування злочині, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що уперіод часу з червня 2016 року та до 26.03.2023 не маючи відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу у власність або надання у користування (оренду) земельної ділянки та за відсутності будь-якого правочину щодо неї, побачивши вільну земельну ділянку, яка розташована поблизу АДРЕСА_3 . На земельній ділянці, де з його слів було сміттєзвалище, вирішив розмістити гаражні бокси, з метою проживання в них його та його родичів. Придбавши будівельні матеріали, та маючі відповідний інструмент, збудував у за вказаний період часу 6 гаражних боксів, якими з користувався він та його родичі.
Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції. Заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Отже, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, вважає доведеною вину ОСОБА_3 у самовільному будівництві будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, що відноситься до земельних ділянок особливо цінних земель, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином, обставину, яка пом'якшує його покарання та відсутність обставин, які обтяжують його покарання, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він має постійне місце реєстрації та проживання, має незакінчену вищу освіту, працездатний, але офіційно не працює, одружений, пільг не має, має на утриманні мати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є особою похилого віку, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами є призначення покарання за ч. 4 ст. 197-1 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 197-1 КК України, не вбачаючи підстав для призначення іншого виду покарання.
При цьому, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, фактичних обставин справи та характеру злочинного діяння, позицію прокурора, яка просила встановити іспитовий термін, з огляду на особу винного, наявності по справі обставини, що пом'якшує покарання, відсутності обставин, що його обтяжують, відношення обвинуваченого до вчиненого, який обіцяв в судовому засіданні не допускати в подальшому протиправної поведінки та довести те, що він став на шлях виправлення, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 зможе довести своє виправлення без реального відбування покарання, і тому вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з встановленням іспитового строку та покладенням певних обов'язків, встановлених ст. 76 КК України.
Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов у рамках даного кримінального провадження не заявлено. Процесуальні витрати у провадженні та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369-371, 373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Святошинський районний суд м. Києва з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1